У Полтаві після тривалої хвороби померла солістка групи "Фрістайл" Ніна Кірсо у віці 56 років.
Про це 30 квітня повідомив в Instagram учасник музичного колективу Сергій Кузнецов.
За його словами, співачка померла після важкої хвороби.
Кузнєцов нагадав, що Кірсо брала безпосередню участь у створенні групи "Фрістайл".
"Пісні в її виконанні звучали в усіх альбомах групи, її знали і любили не тільки на території СРСР, а й у багатьох країнах світу", - зазначив він.
Раніше в червні 2018 року Кірсо знайшли без свідомості в її будинку в Полтаві. Співачка перенесла інсульт і впала в кому.
"Фрістайл" - група з Полтави, яка була створена в 1988 році. Кірсо працювала в колективі з часів заснування.

Разом з групою Ніна Кірсо неодноразово виступала на сцені Кам`янського Палацу культури "Хімік". Фото 18.12.2007.

Іграшки - це ціле дитяче життя. Вони допомагають дитині пізнавати світ, розвиватися, набувати різних навички. Вони - предмет дитячої радості, захоплення, бажань і сліз. Вже цієї весни Дніпровський техніко-історичний музей «Машини часу» планує відкрити музейну філію - ??«Музей дитинства». У ньому будуть зібрані не тільки найцікавіші і найрідкісніші іграшки, а й ігрові автомати, книги, журнали, одяг, техніка, пов'язані з дитинством, про що повідомляє сайт https://gorod.dp.uа

Багато хто знає музей «Машини часу», як музей ретроавтомото техніки. Основними його експонатами є ретроавтомобілі. А в фондовій колекції зберігаються найрізноманітніші експонати: телевізори, магнітофони, побутова техніка, одяг, книги, журнали і багато іншого. За п'ять років роботи музейна колекція поповнилася багатьма іграшками. Першими були моделі іграшкових машинок, а потім ... дитячі конструктори, настільні ігри, ляльки, м'які іграшки, ігрові автомати ...

Для музею підійшло приміщення колишньої автошколи в центральній частині Дніпра.

На сьогоднішній день у творців готова концепція першого залу музею з трьох запланованих. Вони сподіваються, що вірус відступить, карантин закінчиться, і вже в кінці травня зможуть порадувати відвідувачів відкриттям першого залу «Музею дитинства». Це буде зал настільних ігор і ігрових автоматів. Окрасою стане інтерактивний ігровий стіл, де будуть представлені ігри на будь-який смак: від настільних - до вершини досконалості 1990-х років, першої електронної портативної гри «Ну, постривай!» та інших ігор. Також будуть представлені ігри та атракціони, на яких можна зануритися в дитинство: «Морський бій», «Вдалий постріл», «Обгін». А ще у всіх гостей буде можливість покатати дитину на гойдалках «Поні», «Ракета».

Робота над концепцією ще двох майбутніх залів музею триває. Одним з важливих аспектів в новому музеї стала тема рідної дніпровської іграшки. Треба нагадати, що на ЮМЗ випускали не тільки ракети, а й дитячі іграшки: механічну хатинку, велосипед «Гномик». Не забули і про комбінат іграшок, який був відкритий в Дніпропетровську на пр. Кірова (зараз - пр. Поля) в 1963 році. Це були іграшки цілого покоління, і не тільки дітей «закритого міста»: Карлсон, Кіт у чоботях, Незнайка, і, звичайно ж, ляльки!

Картина написана маслом на полотні розміром 95х80 см . Це площа Леніна (нині Майдан Героїв) в Дніпродзержинську (Кам`янське). Хатинки (правий кут) стояли до будівництва музею історії міста (відкритий в 1986 році). Ліхтарі за спиною у Ілліча, з`явилися в 1968 році під час реконструкції площі. Автор картини невідомий. Допоможіть його встановити!

У Національному музеї літератури України презентували "Другий "Кобзар": Вірші 1843-1847 рр." Кам`янського видавничого дому "Андрій" та Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Як зазначив упорядник видання заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ Сергій Гальченко, "Другий "Кобзар" упорядкував, написав до нього передмову і дав йому назву сам Тарас Шевченко, який мріяв його видати.

"Шевченко мав на руках "Три роки" - збірку віршів 1843-1845 років, а також другий, менший зошит, майже учнівський, де були дві балади - "Русалка" та "Лілея" 1846 року, і написана в Седневі поема "Осика". І завершальне - передмова. Шевченка заарештовують. Рукописи заарештовують. Вони виявляються в архіві департаменту поліції в Петербурзі, лежать там 60 років запечатані. А коли їх звільнили видатні українці, то почали друкувати, але не за авторським принципом - не як "Другий "Кобзар", а просто за хронологією. Мене протягом багатьох років мучила ця нереалізована ідея самого Тараса Григоровича", - розповів Гальченко.

У той же час директор видавничого дому "Андрій" Андрій Яловий відзначив, що зараз добре сприймається продукт якісний і добре проілюстрований. Тому "Інший "Кобзар" проілюстрований фрагментами акварелей Тараса Шевченка з альбому 1845 року і малюнками його друзів Михайла Башилова та Якова де Бальмена з маловідомого рукописного збірника віршів Шевченка 1844 року.

Але це видання унікальне ще й тим, що містить тексти віршів Тараса Шевченка паралельно в трьох варіантах - автографи поета, транслітеровані відповідності автографів і текст до чинного правопису. Причому факсимільна репродукція з автографами віршів 1846-47 років і передмова Шевченко є першою публікацією шевченківського раритету.

"Працюючи над ілюстраціями, ми повторювали процес реконструкції, розпочатий Сергієм Гальченко, який реконструював подію, яка не відбулася, а ми - фрагмент того середовища. Тому у нас факсиміле з'явилося паралельно з канонічним текстом, потім з'явилася транслітерація ... Ми наполегливо працювали над дизайном, папером, відтінками кольорів. І переконані, що ставлення до справи, щира енергетика конвертується в якість", - сказав А.Яловий.

Він додав, що книга вийшла накладом 500 примірників, його хочуть збільшити до тисячі примірників. "Але ми ставимо перед собою завдання зробити не менше 50000. Бажано, щоб ця книга потрапила в кожну бібліотеку і в кожну родину", - підкреслив видавець.

Фото http://museumlit.org.ua/?p=14998