Міжнародний дистанційний фестиваль-конкурс "Єднаймо Світ 2020" виграла кам`янчанка Марія Гончар. Наша землячка стала лауреатом першої премії в номінації "художнє читання" (аматори). Марія на розсуд журі представила декламування віршів українських поетів Василя Симоненка ("Кривлякам") і Миколи Вінграновського ("Сеньйорито акаціє...").

https://www.youtube.com/watch?v=r-QCRn55Zjs&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3XTdDZUnf_5qElrwvojGK5tfLzwwF47CBf7ddIsCss_1KgB5fdRWQ5U4s  Василь Симоненко "Кривлякам".

https://www.youtube.com/watch?v=EF9f60wETpg&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1wOJbwkO7xUHIoahcLVLk-BRbC5yVMH0sDHEKWbg39QARr5GJwPwlUAdk  Микола Вінграновський "Сеньйорито акаціє..."

У бібліотеці ім.Т.Г.Шевченка 23 вересня пройшла презентація першої книги "Таланти міста над Дніпром", на якій зібралися автори публікацій, їх герої і читачі.

Ідейним керівником і натхненником видання є людина, яка багато років працювала головним редактором газети "Знамя Дзержинки", Заслужений журналіст України Володимир Костянтинович Базарянінов. Автором багатьох фотоілюстрацій в книзі є Яків Олексійович Куценко. Крім уже згаданих людей, в створенні першого в своєму роді енциклопедичного видання про жителів Кам`янського (Дніпродзержинська) працював авторський колектив, який обов'язково треба згадати: Л.В.Алексієвська, Л.Г.Бройтман, Л.С.Глок, Г.А.Денисова, Р.А.Занько, Л.А.Качанова, І.І.Кондратьєва, В.В.Куленко, Г.О.Купрій, Н.М.Куценко, М.С.Литвин, В.Г.Луньова, С.І.Луньова, І.В.Слободяник, М.І.Слободяник, Н.О.Циганок.

А все почалося з того, що група з 28 журналістів в 2018 році видала книгу "Життя, обірвані війною" про вихідців з Дніпродзержинська-Кам`янського, які загинули на Майдані, а потім на Донбасі під час АТО. Її було відзначено премією на Всеукраїнському рівні. "І коли автори публікацій зібралися разом, хтось сказав, що жаліє тому, що більше не буде такого колективу. Я висловив думку, що ми зможемо зробити до 270-річчя Кам`янського книгу про земляків, які прославили наше місто в різних сферах життя. Почали збирати матеріал про таких людей. В цю книгу, а також в наступні ми зібрали відомості про земляків, яких мало хто вже навіть пам`ятає. Кожне видання буде як зріз епохи, в якому жили або будуть жити герої", - розповідає В.К.Базарянинов.

Перша назва книги було "Видатні кам`янчані". Але в процесі створення вирішили змінити назву на "Таланти міста на Дніпрі".

"Я в далекій молодості працював фотокореспондентом газети "Знамя" Дзержинки" під керівництвом В.К.Базарянінова. І він, знаючи мої здібності, запропонував взяти участь у створенні цієї книги, - розповідає Я.Куценко. - Зауважу, що всі автори, які брали участь в її створенні працювали на громадських засадах. Ми сподіваємося, що міське керівництво профінансує видання наступних книг. Йшов відбір матеріалів, консультувалися з музейними працівниками, фахівцями-краєзнавцями. Було багато гарячих дискусій в хорошому значенні цього терміна. Я монтував книгу близько трьох місяців, у процесі якого виникало багато технічних проблем. Працюючи з молоддю (Яків Куценко є автором десяти книг англійською мовою), для себе зрозумів, що їх приваблює велика кількість ілюстрацій. А це мій стиль. Тому я запропонував Володимиру Костянтиновичу, що треба побільше яскравих фотографій на кожній сторінці. Тому у нас і вийшов яскравий альбом з життя міста, його жителів, героїв книги". До речі, особистий фотоархів Я.Куценка налічує близько 90 тис. Фотографій, з яких 30 тис. оцифровані. І це знімки стосуються тільки міста і його жителів. А ще є маса фотознімків із зарубіжних поїздок. Яків Куценко об'їздив весь світ в якості перекладача для різних бізнесменів.

До першого тому увійшли нариси про 23 відомих людей міста. Хоча розглядались більше трьохсот кандидатур. І ось тоді прийняли рішення, що будуть створюватися книги про людей Кам`янського з таким прицілом, що цю роботу в майбутньому продовжать інші автори.

Відкриває книгу розповідь про Юрія Федоровича Коровіна, людину, яка керувала ПХЗ 24 роки. Виробництво заводу багато років було під грифом "цілком таємно". А коли все розсекретили, з'ясувалося, що на ПХЗ була виготовлена перша радянська атомна бомба.

Кожен з людей, про кого написано в книзі, по своєму унікальний.

В Київському Будинку художника 18 вересня відбулося відкриття традиційної щорічної художньої виставки, яку організувала громадська організація "Барви життя". Виставка отримала назву "Моє натхнення".

Можна щиро порадіти за художників, які в нелегкі часи продовжують бачити красу у сьогоденні, справді мають талант і натхнення, які щедро дарують своїм глядачам. Звісно, життя внесло свої корективи і у творчу діяльність, тож відкриття виставки пройшло з дотриманням усіх протиепідемічних заходів. Та це не завадило всім присутнім отримувати справжню насолоду від милування картинами та спілкування з їхніми авторами. Традиційно різноманітними були і техніки, в яких працюють художники, і тематика полотен. Дуже приємно, що тема України в різних її проявах не тільки не втрачає актуальності, а й розвивається далі.

Саме ця тема є однією з провідних у творчості художниці з Кам'янського Алли Михальчук. На виставці вона представила картину "Козак Мамай. Пісня степу". І справді, коли дивишся на полотно, то не тільки бачиш козаків, але таке враження, що чуєш музику, що лине над степом. Хочете в цьому переконатися - відвідайте виставку.

Днями відома письменниця з Кам`янського Марія Дружко за організацію та розвиток патріотичного культурологічного проекту ViVArt була відзначена престижною відзнакою Фундації ім. Івана Багряного (США).

Відзнакою ім. Івана Багряного вшановуються з нагоди ювілейних дат, визначних подій, за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, активну державотворчу та громадську діяльність громадяни України і представники української діяспори, окремі колективи, установи, релігійні громади та інші юридичні особи. Співзасновниками відзнаки є Фундація ім. Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник „Бористен“. За рішенням журі в 2020 році відзнакою імені Івана Багряного крім Марії Дружко були визнані:

Володимир Семестяга (Луганськ, Україна) – за мужність та героїзм виявлений під час окупації російськими загарбниками Донбасу.
Андрій Ніколайчук (Дніпро, Україна) - за оборону України під час російської агресії на Донбасі, пропаганду патріотичних цінностей та волонтерську діяльність.
Микола Кульчинський (Полтава, Україна) – за плідну діяльність на посаді голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта".
Іван Буртик (Ню-Джерзі, США) – за вагомий внесок у становленні Українського Вільного Університету в Мюнхені (Німеччина).
Любов Василів–Базюк (Торонто, Канада) – за високохудожні книги з української тематики останніх років.
Василь Слапчук (Луцьк, Україна) – за книгу "Роман & Роман" та визначний внесок в українську літературу.

ДОВІДКА

Фундацію імені Івана Багряного засновано у 1975 році у штаті Пенсильванія з ініціативи колишнього остарбайтера, патріота—українця, прихильника творчості Івана Багряного, Миколи Шаблія, члена Української революційно-демократичної партії, з метою вшанування пам’яті письменника. Його підтримали інші члени УРДП. У 1976 році Фундація отримала юридичний статус добродійної організації.