Сьогодні Кам'янське стало єдиним містом України, в якому проходили чотири чемпіонати світу та чемпіонат Європи з шашок. А скільки чемпіонів у нашому місті – навіть не порахувати. І в цьому велика заслуга старшого тренера відділення шашок ДЮСШ №2, професора кафедри фізвиховання ДДТУ Ігоря Губарєва. За роки своєї тренерської діяльності він підготував безліч чемпіонів та призерів змагань як всеукраїнського, так і світового рівня. Саме за ці успіхи у 2005 році він отримав звання «Заслужений тренер України з шашок», у 2019 році став Майстром спорту України, а у 2021 році випустив книгу про шашечне Кам'янське. Докладніше про свою спортивну, наукову та видавничу діяльність Ігор Володимирович розповів «Улюбленому місту» https://kstati.dp.ua/sport/igor-gubarev-chtoby-privit-lyubov-u-yunogo-da-poroy-i-vzroslogo-cheloveka-k-shashkam-nado-byt

ПРО ДИТИНСТВО ТА ШАШКИ

- Ігоре Володимировичу, розкажіть про себе: де виросли, чим захоплювалися в дитинстві, де вчилися?

- До мого вступу до школи наша сім'я проживала «за ущільненням» в однокімнатній квартирі на вулиці Південній (нині проспект Конституції), на Соцмісті. Батьки працювали неподалік будинку. Тато - слюсарем-монтажником у будівельному управлінні «Хіммонтаж-208», мати – медсестрою у міській лікарні №2. Після отримання від підприємства двокімнатної квартири ми переїхали жити на вулицю Жовтневу (нині Ювілейний проспект), неподалік СШ№32, яку закінчив через 10 років, 1983 року. Під час навчання у школі займався плаванням та баскетболом, відвідував музичну та художню школу, вів велику громадську роботу. Одним із захоплень із семи років була гра в шахи, за якою міг просиджувати годинами.

- Коли почали захоплюватися шашками? Вас хтось направив займатися цим видом спорту? І чому шашки, якщо ви так любили шахи?

- Дивно, але в шашки, на мій погляд, я прийшов досить пізно, навчаючись у 7 класі, коли виповнилося 14 років. У ці роки вже багато спортсменів гордо носять звання «кандидата у майстри спорту». А я навіть на той момент правил не знав. Однак захоплений цією грою вчитель історії Пахманов П.Л., один з найсильніших місцевих шашистів того часу, не тільки показав основи гри, але й зумів прищепити інтерес до цієї на вигляд простої гри. Думаю й цікавість у мене до історичних подій та явищ, які лягли в основу майбутньої історичної монографії, також від нього.

– У вашій родині були шашисти?

- Ні. Серед родичів культивувалися шахи. Тому найкращим для мене подарунком у дитинстві завжди вважався новий комплект шахів. В мене їх було близько 15 різних видів. Думаю, якби вчитель історії був шахістом, на шашки я так і не звернув би уваги.

- Як ви ставитеся до твердження деяких людей, що шашки – це не спорт, а так, настільна гра? І чи доводилося вам таке чути?

- Доводилося чути й не таке. Так стверджують зазвичай ті люди, які або взагалі не уявляють що таке шашкова гра, або вони ніколи не відчували протистояння шашистів-розрядників і вважають цю гру лише приємним проведенням часу. Адже шашки зовсім непроста гра. Насамперед, як свідчить практика, це спортивна гра, оскільки у ній присутній дух спортивної боротьби, але боротьби та змагання не м'язів, а інтелектів. Сила розуму, фантазія, кмітливість, вміння намічати план гри і прагнути його здійснення, вміти протистояти планам супротивника і боротися проти його волі – ось що тут необхідно.

- А в чому "спортивність" шашок? Як проходять тренування, чим харчуються спортсмени, як підтримують фізичну форму і чого їм категорично не можна?

- Гра у шашки у всіх країнах світу належить до категорії розумових видів спорту. Вона розвиває внутрішню культуру людини і прагнення перемоги. Шашковий спорт сприяє розвитку пам'яті та уваги, і вимагає від тих, хто ним займається, таких якостей як мислення, винахідливість та кмітливість. На початковому етапі шашкових занять насамперед звертається увага на красу ідей, прихованих у шашкової грі. Далі - велика увага приділяється тактиці, що дозволяє, безумовно, розвинути у дітей творчий підхід до цієї народної та мудрої гри. Дуже серйозно ставлюся до фізичної форми хлопців та дівчат, тому що тільки фізично міцний шашист здатний відіграти шашкову партію тривалістю п'ять годин. Тому щосуботи проводжу з ними заняття у спортзалі.

Вже досить тривалий час організацією харчування на змаганнях займаюсь самостійно (харчуватись у кафе – задоволення не з дешевих). Хлопчикам і дівчаткам, судячи з порожніх тарілок, що залишаються після їжі, подобаються сніданки, обіди і вечері приготовлені мною. Досвід приготування різних страв переймаю вдома у дружини. Адже все, що вона готує – дуже смачно та ні з чим незрівнянно.

За роки виступів шашистів на змаганнях звернув увагу, що на перебіг шашкових поєдинків негативно впливає лускання насіння, та жування жуйки за годину до початку змагань. Тому, серед моїх підопічних, про заборону насіння та жуйок перед грою знає кожен.

- По ваших стопах пішли дочки та племінниця. Ви виростили не одне покоління чемпіонів. Як вам вдалося прищепити їм любов до шашок?

- Так, справді доньки Альона (майстер спорту) та Анастасія (перший розряд), а також племінниця Ольга Губарєва (гросмейстер) на сьогодні є провідними спортсменами-шашистами України. До того ж Альона та Ольга ведуть серйозну тренерську роботу з підростаючим поколінням. А 9-й мікрорайон лівого берега, де вже понад 30 років проводиться тренувальний процес, можна назвати справді шашковим. Здається, що тут немає сім'ї, діти якої не приходили на шашкові заняття в СШ№40.
Щоб прищепити любов у юної, та часом і дорослої людини, до шашок, треба бути, перш за все, «фанатом» улюбленого заняття і, звичайно ж, позитивним прикладом для наслідування. Відчувати інтереси юного покоління і при цьому йти в ногу з часом, знати, що таланти не потрібно шукати серед підлітків, талант треба знайти у дітях, з якими ти працюєш. А досягти високих результатів на змаганнях будь-якого рангу можна лише вмінням аналізувати зроблені помилки, як підопічні, так і в методиці підготовки, і робити при цьому правильні висновки та дії.

ПРО СПОРТ І НАУКУ

- У 2021 році вийшла у світ ваша книга "Кам'янське – шашкове місто: історичні факти та події". Розкажіть трохи про неї, і чому вирішили взятися за перо?

- Ця книга – наукова монографія. У ній розкрито поняття сутності шашкового спорту, його історичні, організаційні, правові основи розвитку на міжнародному та національному рівнях, показано історичні аспекти впливу добровільних фізкультурно-спортивних товариств на активний розвиток шашкової гри серед населення міста Кам'янське, встановлений зв'язок з безцінною спадщиною на території міста – видатних спортсменів, педагогів, вчителів, тренерів. Показано також хронологічний огляд розвитку шашкової гри в Україні, області та місті, історичні основи формування високого авторитету міської федерації шашок у світовому шашковому співтоваристві та роль особистостей у популяризації та розвитку шашкового спорту на території міста.

Взятися за написання цієї книги хотілося давно, адже жителю будь-якого регіону завжди не байдужа історія свого міста загалом і, зокрема, окремих подій та проблем. Дуже хотілося показати наступним поколінням етапи еволюції шашок з моменту його зародження в регіоні і до сьогодні, удосконалення підготовки спортсменів та зростання їхньої майстерності.

- Чи плануєте надалі видаватись?

- На 2022-2023 роки у планах підготувати ще дві монографії. Одну з місцевим журналістом, віце-президентом федерації шашок України Леонідом Бройтманом під назвою «П'ять незабутніх шашкових подій Кам'янського», іншу – з київською художницею Наталією Макаровською – «Шашкова гра у творах образотворчого мистецтва».

- Ваше життя тісно пов'язане не лише з шашками, а й з наукою. Розкажіть про ваш улюблений напрямок?

- Незважаючи на те, що останні п'ять років працюю в університеті професором кафедри «Фізичного виховання», у душі я продовжую залишатися «металургом», оскільки з 1983 до 2016 року навчався, працював, займався науковими дослідженнями за напрямком «Металургія чорних металів». У галузі професійних інтересів опублікував понад 60 наукових та навчально-методичних праць, пов'язаних з хімічними процесами в металургії, розливанням сталі, ливарними гідравлічними системами. Наслідком наукових досліджень стала кандидатська дисертація, яку захистив 1994 року. У 2001 році отримав вчене звання: доцент кафедри металургії сталі та ливарного виробництва.

- Скільки років ви викладаєте в університеті? З чого починали?

- У 2024 році моєму викладацькому стажу в університеті виповниться 30 років. Але щоб стати провідним викладачем університету, після навчання в інституті спочатку закінчив аспірантуру (1991 р.), а потім три роки пропрацював науковим співробітником науково-дослідної частини кафедри металургії сталі.

- Якщо порівнювати молодь тих років і нинішню, з якою було легше?

- Різниці в дітях різних поколінь, які коли-небудь займалися шашками, я сильно не відчуваю. Кожна нова епоха дійсно диктує молоді свої умови, змінюючи їхні світогляди, переконання, цінності та ставлення до життя взагалі, але завдання моє, як тренера, при цьому залишається завжди незмінним - бути надійною опорою в цьому світі, що змінюється. Тому треба в будь-якій обстановці бути гнучким вихователем, здатним переконувати дитину і мотивувати, визначати інтереси дітей, що прийшли на тренування, навчитися бачити до чого вони схильні, і в залежності від цього далі розвивати їх шашковий талант.

– Очікується, що в університеті з'явиться нова спортивна спеціальність. Розкажіть про це докладніше.

– На сьогоднішній день у спортивних секціях ДЮСШ міста займається понад 3 тисячі спортсменів. Завдяки розвиненій спортивній інфраструктурі та наявності у Кам'янському коледжі фізичного виховання, а також розгалуженій мережі комунальних закладів спортивної спрямованості серед яких: дитячо-юнацькі спортивні школи, позашкільні навчальні заклади, міський центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх», міський центр фізичної культури та спорту інвалідів, у місті вже тривалий період існує загальна потреба у забезпечені сфери фізичної культури та спорту висококваліфікованими спеціалістами. На жаль, багато місцевих спортсменів щорічно після закінчення середньої школи для продовження своєї спортивної кар'єри їдуть із рідного міста, вступаючи до вищих спортивних навчальних закладів інших міст, не повертаючись назад. Тому, відкриття у 2022 році у ДДТУ спеціальності «Фізична культура та спорт» з підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти допоможе у недалекому майбутньому забезпечити на місцевому рівні тренерами-викладачами та вчителями з фізичного виховання, як середні школи, так і подальший розвиток мережі закладів спортивного спрямування міста. Думаю, що багато випускників-спортсменів цього року з інтересом віднесуться до відкриття даної спеціальності та візьмуть участь у конкурсі за можливість навчатися у нашому ВНЗ на перших 25 місцях виданої Міністерством освіти та науки ліцензії.

- Як вам вдається поєднувати спорт та науку?

- Звісно, це нелегко. Все разом забирає багато вільного часу та сил. Проте всі професійні спортсмени - люди, які звикли до навантажень та випробувань. Хоч я й шашист, та все-таки себе до них відношу. Головне, щоб витрачені зусилля завжди приносили моральне задоволення.

- А чим займаєтесь у вільний час?

- Приділяю час дружині та дітям.

Наприкінці 2021 року у Польському місті Шклярська-Поремба пройшов молодіжний чемпіонат світу зі стоклітинних шашок. Вперше в історії шашкового спорту Кам`янського золоту медаль у цьому розділі шашок завоював вихованець ДЮСШ №2, учень ліцею інформаційних технологій Андрій Блоха, який виступає у віковій категорії до 16 років. Підготовкою спортсмена на шляху до вершини шашкового олімпу протягом останніх 9 років займався заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури та спорту, професор кафедри фізвиховання ДДТУ Ігор Губарєв, який підготував за 30 років тренерської роботи не одне покоління чемпіонів України, світу та Європи з шашок.