Понедельник, 10 Декабрь 2018
Новости Украины и Мира
Спорт
Игровые (с мячом) виды
Футбол
Мини-футбол
Баскетбол
Волейбол
Гандбол
Пляжний футбол
Технические виды
Авто
Мото
Авиаспорт
Велоспорт
Стрельба пулевая
Стрельба из лука
Фехтование историческое
Судомоделизм
Силовые виды
Тяжелая атлетика
Пауерлифтинг
Гиревой спорт
Единоборства
Тхеквондо
Бокс
Кикбоксинг
Дзюдо
Вольная борьба
Каратэ
Айкидо
Фрифайт
ММА
Хапкидо
Комбатан
Легкая атлетика
Бег
Ходьба
Прыжки и метания
Теннис
Большой
Настольный
Водные виды
Поло
Плавание
Прыжки с трамплина
Синхронное плавание
Гребля
Водный туризм
Гимнастика
Художественная
Спортивная
Акробатика
Прыжки на батуте
Зимние виды
Хоккей
Бег на коньках
Фигурное катание
Логические игры
Шашки
Шахматы
Сёги
Спортивные танцы, черлидинг
Спортивные танцы
Черлидинг
Бильярдный спорт
Паркур
Спортивные сооружения
Спортивное ориентирование
Культура
Образование
История
Известные люди города
Памятники города
"Листая старые газеты"
50-е годы
60-е годы
70-е годы
80-е годы
90-е годы
История одной фотографии
История транспорта
Рекорды Города
Первые
Последние
Единственные
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

 
Шульга
 
У Дніпровському видавництві "Ліра" вийшла книга "Це потрібно живим": книга Пам'яті воїнів Другої світової війни, похованих в Кам'янському (Дніпродзержинську).
 
Автор-упорядник книги - член краєзнавчого товариства "Кам'янське-Дніпродзержинськ" Тарас Шульга. Книга Пам'яті є результатом дослідження, проведеного і представленого в рамках проекту громадської організації "Інформаційно-дослідницький центр "Інтеграція та розвиток" Формуючи локальну культуру пам'яті" за підтримки DVV International в Україні і сприяння Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини.
Видання книги стало можливим завдяки перемозі в конкурсі історичних дослідницьких проектів Асоціації Німецьких Народних Університетів в Україні в партнерстві з Всеукраїнською асоціацією викладачів історій "Новий час".
Add a comment
aHR0cDovL3Byb3N0aXIubXVzZXVtL3N0YXRpYy9pbWFnZXMvX3B1YmxpY2F0aW9ucy9sb2dvX211c2V1bS5wbmc
 
 
2-3 листопада  2018 року о 10:00 запрошуємо до Музею історії міста Кам’янське (м. Кам’янське, проспектСвободи, 39,) на міждисциплінарний круглий стіл “Радянське минуле в музеї. Переосмислення”, який відбудеться в рамках проекту “Культ чи Культура: Школа музейних компетенцій”, що реалізовується у співпраці з Goethe-Institut в Україні, ГО  «Український центр розвитку музейної справи», Українським  інститутом національної пам’яті та за дружньої підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Під час круглого столу відбудуться три панельних  дискусії, на яких будуть розглянуті виклики, які стоять перед музейними закладами в переосмисленні й представлені радянського періоду. Особлива увагу буде приділена  критичному  переосмисленні колекції подарунків Леоніду Брежнєву, що зберігаються в фондах Музею історії міста Кам’янське.
Спікери – Віктор Брехуненко, Орест Голубець, Кирило Галушко, Софія Дяк, Василь Павлов, Дмитро Іванов, Ігор Пошивайло, Ігор Кулик, Зоряна Білик, Юлія Шиленко, Оксана Баршинова.
Модератори – Юрій Митрофаненко, Наталія Іванченко.
ПРОГРАМА
2 листопада
Екскурсії по місту Кам’янське та по експозиції Музею історії міста Кам’янське
 
3 листопада
Відкриті фонди. Колекція подарунків Л. І. БрежнєвуКруглий стіл «Радянське минуле в музеї. Переосмислення» в форматі трьох панельних дискусій:
Панель 1. Історична пам'ять періоду «застою»: моделі та їх переосмислення.
Панель 2. Радянське мистецтво: від фондосховищ до  презентацій.
Панель 3. Радянська   спадщина: шляхи інтерпретації в музеї
Довідка про спікерів
- Оксана Баршинова – завідувач відділу мистецтва Національного художнього музею України  
- Зоряна Білик – історик, релігієзнавець, заступник директора Львівського музею історії релігії.
- Віктор Брехуненко – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського.
- Кирило Галушко – кандидат історичних наук, доцент Педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, український  соціолог, публіцист, блогер, літератор.
- Орест Голубець – доктор мистецтавознаства, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор Академії мистецтв України. Організатор та співорганізатор міжнар. акцій «Джерела свободи» (м. Вроцлав, Польща, 1997), «Мистецтво на зламі тисячоліть» (Львів, 1998), «Пункт перетину» (Штуттґарт– Лодзь–Львів, 2000–01). 
- Cофія Дяк – доктор філософії, директор «Центру міської історії Південно-Східної Європи».
- Дмитро Іванов – художник-дизайнер.
- Василь Павлов – історик, провідний спеціаліст відділу військово-патріотичного виховання Управління інформаційно-пропагандистського забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, радник Глави Адміністрації Президента України, іїголова ГО «Центр мілітарної історії» 
- Ігор Пошивайло – етнолог, музеєзнавець, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
- Юлія Шиленко – історик, головний хранитель фондів Національного музею Тараса Шевченка.
- Ігор Кулик – український громадський діяч, архівіст. Начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту Національної пам’яті.
Модератори:
- Юрій Митрофаненко – кандидат історичних наук.
- Наталія Іванченко – кандидат філологічних наук
Додаткова програма: Лекторій «Музей та час»
2 листопада, о 13.00
Віктор Брехуненко. Висвітлення  історії російсько-українських воєн в загальноосвітніх школах.
Орест Голубець. Українське мистецтво ХХ століття: проблеми і парадокси.
3 листопада, поч. о 10.00
Василь Павлов, Дмитро Іванов. Декомунізація, дерадянізація, деімперіалізація музейних експозицій: проблемні питання (на прикладі військово-історичних музеїв України).
До участі запрошуються співробітники музейних установ, в фондах яких зберігаються колекції радянського періоду.
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ:  
www. Museum.kamiancke.com.ua
тел.  05692-55-42-50(097) 227-74-05,
Add a comment
пожежник
 
Темою жовтневого засідання краєзнавчого клубу була історія створення пожежної команди на Дніпровському металургійному заводі.Олександр Слоневський на підставі документів розповів про її дореволюційну складову.
 
Ідея створення при заводі пожежної команди виникла у тодішнього директора Ігнатія Ясюковича в 1890-му році  відразу після пожежі в будинку, де він сам і проживав. Тоді пожежу силами службовців заводу, які жили поруч, вдалося погасити. Багато з них у вільний час займалися пожежогасінням на добровільних засадах - тоді це була поширена практика. Подібну пожежну команду було вирішено створити і при заводі з власне самих робітників. Тобто пожежний трудився в цеху, а по тривозі прямував в частину на території заводу, де переодягався і відправлявся на гасіння, або знаходився на чергуванні.
Всього пожежних було 60 чоловік, які служили в чотирьох взводах. Командували ними чотири брандмейстера і брандмайор. Обоз, так тоді називали матеріальну частину, складався з одного парового насоса - на залізничній платформі, трьох великих ручних насосів, одного малого насоса, чотири бочки для води, одна віз, кілька мотузкових драбин. Крім того, пожежники мали 70 мундирів з парусинової тканини, і таку ж кількість із сукна. Зарплату заводські вогнеборці не отримували.
До революції пожежні заводу взяли участь в гасінні 35 пожеж на території підприємства, найсерйознішим з яких стала пожежа в залізопрокатному цеху, в результаті якого останній повністю згорів. Крім заводу, гасили добровольці пожежі і в селі Кам'янському - з дозволу директора, звичайно. Також вони брали участь в гасінні старої будівлі літнього яхт-клубу.
До речі, на той час заводські пожежники були непогано екіпіровані. Всі новинки пожежної справи закуповувалися, дещо виготовлялося на самому заводі. Не останню чергу в оснащенні команди приймала участь і почесний голова - двоюрідна сестра Миколи II велика княгиня Марія Павлівна. Так, вже в 1909 році наші вогнеборці випробували новинку - перші пінні вогнегасники, яких потім і було закуплено 47 штук. А в 1910 році на заводі була встановлена нечувана на ті часи новинка - електрична протипожежна сигналізація.
До речі, в Кам'янському була своя пожежна частина, але працювала вона окремо.
На жаль, після революції 25 заводчан-пожежних було репресовано, 21 з них розстріляли. Так що загальна фотографія, яку представив Олександр Слоневський, стала, за його словами, своєрідним надгробним зображенням.
 
С. Могила.
Add a comment
 DSC0117арх
 
В читальному залі Кам'янської бібліотеки ім. Т.Шевченка 11 жовтня відбулося чергове засідання історико-краєзнавчого клубу "Дніпродзержинськ-Кам'янське".
 
З доповіддю "Військова археологія. Особистий досвід" виступив Віктор Ольгашко.  Колишній член обласної пошукової групи "Пошук Дніпро" розповів про те, чим займаються археологи-пошуковики. "До цієї доповіді мене підштовхнуло повідомлення Олександра Багдасарова про можливе перепоховання останків солдата, могила якого знаходиться поруч із залізничним полотном біля автовокзалу. Після цього почалися дискусії, чи потрібно проводити перепоховання вже похованих бійців, як це буде, скільки вкрадуть грошей з бюджету на цю акцію і т.п., - каже В.Ольгашко. - Ця ідея виникла не сьогодні і не вчора, а в 2011 році. Бюрократичні перешкоди тут великі. Після того як міська влада вирішила все-таки зробити перепоховання, почалося публічне обговорення. Крім цієї могили є ще поховання на території санепідемстанції і у дворі будинку № 55 на вулиці Дмитра Яворницького (колишня КІМу), де знаходяться останки батька і рідного брата Героя Радянського Союзу, Почесного громадянина нашого міста Олександра Даниловича Калини. Це тільки здається, що пішли, вирили і перепоховали. Насправді треба дотримати безліч процедур. Тому і тягнуться так довго такі процеси".
 
В розповіді як працюють пошуковики, Віктор Ольгашко навів приклади з власного досвіду розкопок в Криничанському районі, а також біля станції Воскобійня. Краєзнавці дізналися, що всі роботи проводяться тільки з офіційного дозволу влади тієї території, де ведуться розкопки. Віктор застеріг, що під час роботи в землі є загроза наштовхнутися на вибухонебезпечні предмети. Тому в пошуковій групі завжди з ними працювали фахівці з таких речей. Цікаво було дізнатися, що підрахунок знайдених останків ведеться не за кількістю черепів, а за кількістю нижніх щелеп.
 
Розповідь Віктор Ольгашко ілюстрував власними фотографіями, які він багато робив на розкопках. Це теж один з потрібних атрибутів всіх офіційних пошукових систем. Також він розповів, чим вони відрізняються від так званих "чорних" археологів.
Add a comment
istoriya kamenskogo
 
 
У Музеї історії міста відкрилася виставка "Історія Кам`янського в особах", присвячена відомим кам'янчанам XVIII - ХХ ст. і початку ХХI ст., які своєю діяльністю в сферах виробництва, військової справи, освіти і науки, охорони здоров'я, музейної справи, літератури і мистецтва, церковного відродження, самоврядування та держави внесли вагомий вклад в розвиток міста і прославили його в Україні і за її межами.
 
На виставці представлені дані про 26 кам'янчани, які вже ввійшли в історію. Фотографії та документи, особисті речі і предмети побуту, літературні та наукові доробки, твори мистецтва, що розкривають їх життя і діяльності. Серед них - організатор колонізації нашого краю запорізькими козаками кошовий отаман Петро Калнишевський, директор-розпорядник Дніпровського заводу І. Ясюкович, директор металургійного заводу, розстріляний як "ворог народу" І. Манаєнков, керівник реконструкції заводу в роки першої п'ятирічки, котрий став академіком І. Бардін . Представлені матеріали керівників підприємств радянського періоду, дослідників і винахідників Г. Орєшкіна, В. Святухіна, М. Аношкіна, лікарів П. Колесника і О. Кублицького. Висвітлено внесок в розвиток освіти і науки педагогів А. Мороз, Й. Штокала, В. Логінова, А. Огурцова, Л. Білоусова. Представлені твори письменників і поетів О. Коваленко, Ф. Ісаєва, В. Сіренко, ескіз О.Сокола, картини В. Овчинникова і В. Жугана.
 
Документи висвітлюють трагічні долі першого директора музею І. Гаврилова, одного з перших Героїв Радянського Союзу періоду Великої Вітчизняної війни І. Шепетова. Про церковне відродження в місті розповідають матеріали настоятеля православного Свято-Миколаївського собору О. Свидуновича. Представлені також фото та документи державних і громадських діячів, зокрема, М. Ктитарева і О. Ясенчука.
 
Джерело http://kstati.dp.ua
Add a comment

Популярное за неделю

Изображение по умолчанию
Дек 09, 2018 31 ЧЕРЛІДЕРИ КАМ'ЯНСЬКОГО ЗАВОЮВАЛИ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ ЩЕ ДВА КОМПЛЕКТИ МЕДАЛЕЙ
На минулому в Афінах (Греція) чемпіонаті Європи з черлідингу до золотого почину пари…
Изображение по умолчанию
Дек 09, 2018 21 ПАУЕРЛІФТЕРИ СК "POWER" ЗАВОЮВАЛИ КОМАНДНИЙ КУБОК ЧЕМПІОНАТА КАМЯНСЬКОГО
Близько шестидесяти місцевих спортсменів і гостей з Дніпра на початку грудня билися за…
Изображение по умолчанию
Дек 09, 2018 21 ЄВГЕН НАПРАСНИЙ З КАМ'ЯНСЬКОГО СТАВ ПЕРЕМОЖЦЕМ ТУРНІРУ НАЙСИЛЬНІШИХ БОКСЕРІВ УКРАЇНИ
З п'ятого по дев'яте грудня в місті Коломия, що на Івано-Франківщині, проходив турнір…
Изображение по умолчанию
Дек 09, 2018 20 В КАМ`ЯНСЬКОМУ СТАРТУВАВ КУБОК "ЄДНОСТІ" З МІНІ-ФУТБОЛУ
В Кам`янському СК "Промінь" 8-9 грудня відбулися матчі 1/8 фіналу Кубка "Єдності" з міні…
Изображение по умолчанию
Дек 09, 2018 20 У КАМ`ЯНСЬКОМУ ЗАВЕРШИВСЯ КУБОК УКРАЇНИ З КОМБАТАН АРНІС
У Кам'янській ДЮСШ № 4 два дня проходив Кубок України з комбатан арніс. У змаганнях з…