Четверг, 18 Октябрь 2018
Новости Украины и Мира
Спорт
Игровые (с мячом) виды
Футбол
Мини-футбол
Баскетбол
Волейбол
Гандбол
Пляжний футбол
Технические виды
Авто
Мото
Авиаспорт
Велоспорт
Стрельба пулевая
Стрельба из лука
Фехтование историческое
Судомоделизм
Силовые виды
Тяжелая атлетика
Пауерлифтинг
Гиревой спорт
Единоборства
Тхеквондо
Бокс
Кикбоксинг
Дзюдо
Вольная борьба
Каратэ
Айкидо
Фрифайт
ММА
Хапкидо
Комбатан
Легкая атлетика
Бег
Ходьба
Прыжки и метания
Теннис
Большой
Настольный
Водные виды
Поло
Плавание
Прыжки с трамплина
Синхронное плавание
Гребля
Водный туризм
Гимнастика
Художественная
Спортивная
Акробатика
Прыжки на батуте
Зимние виды
Хоккей
Бег на коньках
Фигурное катание
Логические игры
Шашки
Шахматы
Сёги
Спортивные танцы, черлидинг
Спортивные танцы
Черлидинг
Бильярдный спорт
Паркур
Спортивные сооружения
Спортивное ориентирование
Культура
Образование
История
Известные люди города
Памятники города
"Листая старые газеты"
50-е годы
60-е годы
70-е годы
80-е годы
90-е годы
История одной фотографии
История транспорта
Рекорды Города
Первые
Последние
Единственные
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

 DSC0117арх
 
В читальному залі Кам'янської бібліотеки ім. Т.Шевченка 11 жовтня відбулося чергове засідання історико-краєзнавчого клубу "Дніпродзержинськ-Кам'янське".
 
З доповіддю "Військова археологія. Особистий досвід" виступив Віктор Ольгашко.  Колишній член обласної пошукової групи "Пошук Дніпро" розповів про те, чим займаються археологи-пошуковики. "До цієї доповіді мене підштовхнуло повідомлення Олександра Багдасарова про можливе перепоховання останків солдата, могила якого знаходиться поруч із залізничним полотном біля автовокзалу. Після цього почалися дискусії, чи потрібно проводити перепоховання вже похованих бійців, як це буде, скільки вкрадуть грошей з бюджету на цю акцію і т.п., - каже В.Ольгашко. - Ця ідея виникла не сьогодні і не вчора, а в 2011 році. Бюрократичні перешкоди тут великі. Після того як міська влада вирішила все-таки зробити перепоховання, почалося публічне обговорення. Крім цієї могили є ще поховання на території санепідемстанції і у дворі будинку № 55 на вулиці Дмитра Яворницького (колишня КІМу), де знаходяться останки батька і рідного брата Героя Радянського Союзу, Почесного громадянина нашого міста Олександра Даниловича Калини. Це тільки здається, що пішли, вирили і перепоховали. Насправді треба дотримати безліч процедур. Тому і тягнуться так довго такі процеси".
 
В розповіді як працюють пошуковики, Віктор Ольгашко навів приклади з власного досвіду розкопок в Криничанському районі, а також біля станції Воскобійня. Краєзнавці дізналися, що всі роботи проводяться тільки з офіційного дозволу влади тієї території, де ведуться розкопки. Віктор застеріг, що під час роботи в землі є загроза наштовхнутися на вибухонебезпечні предмети. Тому в пошуковій групі завжди з ними працювали фахівці з таких речей. Цікаво було дізнатися, що підрахунок знайдених останків ведеться не за кількістю черепів, а за кількістю нижніх щелеп.
 
Розповідь Віктор Ольгашко ілюстрував власними фотографіями, які він багато робив на розкопках. Це теж один з потрібних атрибутів всіх офіційних пошукових систем. Також він розповів, чим вони відрізняються від так званих "чорних" археологів.
Add a comment
istoriya kamenskogo
 
 
У Музеї історії міста відкрилася виставка "Історія Кам`янського в особах", присвячена відомим кам'янчанам XVIII - ХХ ст. і початку ХХI ст., які своєю діяльністю в сферах виробництва, військової справи, освіти і науки, охорони здоров'я, музейної справи, літератури і мистецтва, церковного відродження, самоврядування та держави внесли вагомий вклад в розвиток міста і прославили його в Україні і за її межами.
 
На виставці представлені дані про 26 кам'янчани, які вже ввійшли в історію. Фотографії та документи, особисті речі і предмети побуту, літературні та наукові доробки, твори мистецтва, що розкривають їх життя і діяльності. Серед них - організатор колонізації нашого краю запорізькими козаками кошовий отаман Петро Калнишевський, директор-розпорядник Дніпровського заводу І. Ясюкович, директор металургійного заводу, розстріляний як "ворог народу" І. Манаєнков, керівник реконструкції заводу в роки першої п'ятирічки, котрий став академіком І. Бардін . Представлені матеріали керівників підприємств радянського періоду, дослідників і винахідників Г. Орєшкіна, В. Святухіна, М. Аношкіна, лікарів П. Колесника і О. Кублицького. Висвітлено внесок в розвиток освіти і науки педагогів А. Мороз, Й. Штокала, В. Логінова, А. Огурцова, Л. Білоусова. Представлені твори письменників і поетів О. Коваленко, Ф. Ісаєва, В. Сіренко, ескіз О.Сокола, картини В. Овчинникова і В. Жугана.
 
Документи висвітлюють трагічні долі першого директора музею І. Гаврилова, одного з перших Героїв Радянського Союзу періоду Великої Вітчизняної війни І. Шепетова. Про церковне відродження в місті розповідають матеріали настоятеля православного Свято-Миколаївського собору О. Свидуновича. Представлені також фото та документи державних і громадських діячів, зокрема, М. Ктитарева і О. Ясенчука.
 
Джерело http://kstati.dp.ua
Add a comment
2 Самолет кинотеатр Людмила Завойко с дочкой Ирой
 
 
Старше покоління ще пам'ятає часи, коли в кінотеатрах стояли черги за квитками. На виробництвах, в вузах, школах організовували культпоходи в кіно. Без відвідувань кінотеатрів люди своє життя тоді просто не уявляли. Молоді парочки намагалися взяти квитки на останній ряд, щоб націлуватися там до одуріння. Іноді потрапити на останній сеанс було навіть проблематично - квитків не вистачало.
 
У дореволюційному Кам'янському було чотири кінотеатри. У повоєнні часи великою популярністю користувалися "Слава" і "Батьківщина". Вже пізніше до них додалися "Прометей", "Аврора", ім. Т.Г.Шевченка, "Комсомолець", "Мир". Треба нагадати, що в Романкове функціонував кінотеатр "Промінь". Якщо ж брати до уваги, що в кожному клубі і Палаці культури (цемзаводу, будівельників, хіміків, вчителів і т.п.) працювали кіноустановки, то можна нарахувати до двох десятків місць, де показували художні, документальні та мультиплікаційні фільми. Цікавий експеримент був впроваджений в середині 60-х років на Дніпробуді. "У селищі гідробудівніків часто можна побачити оголошення, что в кінотеатрі "Малятко" демонструються кінофільми. Цей кінотеатр працює в будинку № 6, по вулиці Квітів. Він виник з ініціативи учнів СШ № 33. Організації "Дніпробуду" виділили дітям приміщення, апаратуру. Кінотеатр обслуговують самі школярі. Директором тут учениця 8 класу, комсомолка Валя Звєрєва", - писалося в 1965 році в газеті "Дзержинець".
 
4 Вхід в колишній кінотеатр Прометей
 
Вхід в колишній кінотеатр "Прометей".
 
ЦІКАВО ПРО "СЛАВУ"
 
 
У жовтні 1957 року "Слава" став другим в області широкоформатним кінотеатром. У кінозалі було встановлено спеціальний, трохи увігнутий екран на всю ширину стіни. Першим фільмом стала кольорова стрічка "Артисти цирку". Для демонстрації широкоекранних фільмів встановили 48 динаміків (24 з них розміщувалися за екраном, інші - безпосередньо в кінозалі).
 
У фойє кінотеатру на узвишші стояв рояль, а на стіні висіла величезна картина Айвазовського. Перед вечірнім останнім сеансом в супроводі піаніста співала Валентина Яценко в оксамитовій сукні. Іноді грав оркестр (контрабас, акордеон, ударні, гітара). Взимку глядачі з взуттям в приміщення заносили сніг. Останній танув, накопичувалося багато води. Щоб легше було її видалити використовувалися тирсу.
 
3 Возле кнотеатра Слава
 
Біля кінотеатру "Слава"
 
"Дивився там "Барабани долі ", про Африку і полювання. "Невловимі месники" був наш найулюбленіший бойовик (тоді і слова-то такого не було у нас в лексиконі)", - згадує Олег Кальвасинський.
 
"Я жив недалеко. Білетерша тітка Поля часто пропускала мене без квитка. Перші ряди часто були вільні. У свій час там працювала в кіноапаратній Жанна Слинько, яка закінчила п'яту школу. Це був десь 1968-1969 рік", - розповідає Сеня Зельцер.
 
Дуже цікавий факт запам'ятав Олександр Коваль: "У 1967 році я повертався з роботи по Базарному спуску. І в цей час (десь  о 15:30 - 15:45) серед ясного неба блискавка вдарила прямо в кінобудку "Слави" і, по моєму, після цього кінотеатр деякий час не працював".
 
 
 
ЛІТНІ КІНОТЕАТРИ
 
 
Поширеними в радянських селищах і містах були літні кінотеатри - майданчики під відкритим небом, часто обнесені дощатим парканом, з рядами лавок або стільців. І безбілетниками на паркані. Працювали "літники" тільки ввечері.
 
"У дворі кінотеатру "Слава" був майданчик  літнього кінотеатру. В 1959 році я дивився під відкритим небом фільм "Тарзан", - розповідає Леонід Шипельський.
 
При зведенні Палацу культури імені М.Горького, в прилеглому саду, на розі вулиць Бесєдова і Республіканська в червні 1955 року був відкритий великий літній кінотеатр. "У день відкриття кінотеатру тут відбувся великий концерт духового оркестру та учасників художньої самодіяльності клубу соцмістечка, а потім демонструвався фільм "Велика родина", - згадувалося в "Дзержинці" 23 червня 1956 року.
 
У травні 1966 року на Черемушках прийняла перших глядачівлітній кіномайданчик ( "блакитна зала" на 350 місць) - філія кінотеатру імені Т.Г.Шевченка. Їй дали назву "Весна". Щодня, крім п'ятниці, тут демонструвалися фільми. Анатолій Сухий розповідає, що майданчик знаходився на вулиці Ніколенко навпроти "чорного гастроному" (район нинішнього АТБ). "По суботах і неділях там безкоштовно "крутили" на тобі боже, що нам негоже, - згадує він. Якісь документальні фільми. На свята - художня самодіяльність. Біля "Весни" стояла бочка з пивом. Бувало й з сухим вином. З другої половини дня збиралися місцеві алкаші. Наряди міліції постійно когось "в'язали". Поруч приватні будинки страждали від бажаючих задовольнити "потреби" (туалету, як завжди не було). У народі це місце називали "гадючник".
 
 
МУЛЬТИКИ В ЛІТАКУ
 
Самолет кинотеатр на первом микрорайоне
 
Людмила Завойко з донькою Ірою біля літака ТУ-104, де малюкам показували мультфільми
 
 
Дніпродзержинським дітлахам кінця 80-х, звичайно ж, особливо запам'ятався кінотеатр в пасажирському літаку, який "приземлився" в лівобережному парку відпочинку. По всій країні списані авіалайнери пристосовували для дитячих кінотеатрів і кафе-морозиво. Завдяки протекції першого секретаря міськкому КПУ А.Ф.Гордієнка (1975-1983) такий кінотеатр з'явився і в Дніпродзержинську. "Олексій Федорович вирішив, що хоч Дніпродзержинськ не губернське місто, але й не друге. Буде і у нього літак, - розповідає Л.Глок. - У той час в Дніпропетровську розташовувався штаб 6-ї гвардійської танкової армії. Ну, і у нас був свій маршал авіації - Герой Радянського Союзу Судець, який до того ж був командармом 51-ї повітряної армії, що звільняла Дніпропетровщину. Шляхом переговорів місту виділили ТУ-104. По річці  його зі знятими крилами транспортували на понтоні 428-го окремого понтонно-мостового батальйону, який дислокувався в Дніпродзержинську. Успішно пройшли шлюз і понтон причалив в розташуванні клубу яхтсменів. Але справа була ввечері і розвантаження відклали на ранок. А вранці виявили, що понтон з літаком плаває далеко від берега. Довелося терміново організовувати "рятувальні роботи". Далі літак завантажили на тягачі спецавтоколони , яка доставляла великогабаритні вантажі. Ось вони-то і доставили його до місця призначення. Поки в місті був всесильний і владний Гордієнко, в літаку демонструвалися мультики. Але як тільки Олексія Федоровича перевели в Миколаївський обком, пожежні інспектори терміново заборонили кінотеатр в літаку, посилаючись на правила пожежної безпеки ". І "за збігом обставин" він ... благополучно згорів. Сталося це 3 червня 1990 року.
 
1 До войны Петр Педиско
 
П.Л.Педиско, директор "Слави". Фото з архіву Тамари Григорівни Термінак (Ковальчук).
 
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
 
* Директором кінотеатрів "Слава" та "Батьківщина" з 1943 по 1950 рік був Петро Леонтійович Педиско (на фото).
* Кийченко Надія Овсіївна (1926-2011) 19 років очолювала кінотеатр "Аврора".
* Прибудований в липні 1958 роки до Палацу металургів кінотеатр вміщував 517 глядачів.
* В лютому 1962 року  кінотеатр Палацу культури металургів був переобладнаний і отримав назву "Прометей".
* Першим фільмом, продемострованим в кінотеатрі "Прометей" стала польська кінострічка "Хрестоносці".
* Кінотеатр ім. Т.Г.Швченка був побудований на місці автостанції.
 
Add a comment
Катерина Молчанова
 
 
На засіданні краєзнавчого клубу "Дніпродзержинськ-Кам'янське" 13 вересня любителі історії рідного краю познайомилися з родиною Молчанових.
 
Катерина Молчанова розповіла про те як її предки з'явилися на берегах Дніпра. До речі, про це писала у 2013 році газета "Знамя Дзержинки". За сімейними документами відомо, що прадід Петро Кононович Молчанов походив з родини старовірів, яка мешкала на Брянщині в селі Злинка.
 
Сімейство Петра Кононовича Молчанова
 
В кінці 19 століття, коли силу набирав побудований Дніпровський металургійний завод, велике сімейство Молчанова на плотах спустилося вниз по Дніпру і заснувалося на території сучасного Кам`янського в бараках в районі вулиці Слов'янської. Пізніше на вулиці Староверівській прадід побудував величезний будинок для своїх чотирьох синів. Усе своє свідоме життя Петро Кононович пропрацював на заводі каталем. Катерина Молчанова розповіла про життєвий шлях свого діда, його рідних братів, про своїх батьків Бориса Михайловича і Олександру Іванівну.
 
 
На память Папе и Маме от дочки и зятя 29V г Днепродзержинск
 
Сквозний провулок Катя Молчанова на руках у діда Міші
 
Її дядько Григорій Петрович Молчанов був одним з перших комсомольців Кам`янського. Йому присвоїли звання почесного громадянина Дніпродзержинська.
 
Некролог
 
З розповіді Катерини Борисівни присутні дізналися, що коріння її сім'ї тісно переплетені з відомими кам'янчанами Робертом Лісовським (йому приписують авторство логотипу німецької авіакомпанії "Lufthansa"), краєзнавцем Ігорем Подзерко, скарбником золота КПРС Георгієм Павловим, відомими сім'ями Івашина та  Яцук. Свою майже двогодинну розповідь Катерина Молчанова супроводжувала демонстрацією багатьох сімейних фотографій і документів.
 
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Add a comment

Афіша

 

Краєзнавче товариство "Кам'янське-Дніпродзержинськ" запрошує бажаючих на пізнавальну екскурсійну пішохідну прогулянку. Збір о 16:00 у бібліотеці на Шевченка,14.

Add a comment

Популярное за неделю

DSC0226
Окт 14, 2018 343 У КАМ'ЯНСЬКОМУ ВІДБУВСЯ "ВЕЛОДЕНЬ-2018 (фотоальбом
У четвертий раз в Кам'янському проводилося свято велоспорту - спортивно-масовий захід…
Клетка
Окт 17, 2018 291 БІЙЦІ КАМЯНСЬКОГО ПОЇДУТЬ НА ЧЕМПІОНАТИ СВІТУ І ЄВРОПИ З КОЗАЦЬКОГО ДВОБОЮ
У Києві 13-14 жовтня пройшов чемпіонат України з козацького двобою, в якому взяли участь…
Корнєва Калініна
Окт 14, 2018 144 МАРІЯ КАЛІНІНА ІЗ КАМ`ЯНСЬКОГО СТАЛА ТРЕТЬОЮ НА ТЕНІСНОМУ ТУРНІРІ В БУЧІ
У місті Буча Київської області з восьмого по чотирнадцяте жовтня проходили Всеукраїнські…
Команда Каменского
Окт 16, 2018 133 КАРАТИСТИ КАМ`ЯНСЬКОГО ВІДЗНАЧИЛИСЬ В КУБКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Запоріжжі пройшов відкритий Кубок області з кіокушин карате (IKO) серед дітей, юнаків,…
Краківський напівмарафон
Окт 16, 2018 113 ВАСИЛЬ КАРПОВИЧ З КАМ`ЯНСЬКОГО СТАВ ТРЕТІМ В КОРОЛІВСЬКОМУ НАПІВМАРАФОНІ
В Кракові (Польща) 14 жовтня пройшов V Королівський напівмарафон, в якому взяли участь…