21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.
Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.
До цього дня бібліотеки підготували низку заходів. Так в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки для студентів медичного коледжу була проведена дискусія "ГероЇ не вмирають!" Бібліотекар юнацького відділу Лариса Лощенкова розповіла , що саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, "коктейлів Молотова" і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, віддали свої життя 106 українців і ще понад 2 тис. отримали поранення.
Потім бібліотекар запропонувала молоді обговорити те, як Майдан змінив нас .Учасники дискусії говорили про Майдан як протестний рух та голос за власне право на гідність, свободу бути собою та свідомо обирати шлях розвитку держави. Якими були сподівання борців за права людини і якими вони є сьогодні? Яка цінність прав людини в історичному та суспільному контексті? Про Крим, Схід та Україну в цілому після Революції Гідності, а також про ситуацію із правами людини в сучасній Україні, проблеми та шляхи їх вирішення.
В бібліотеці медичного коледжу пройшов інформаційна година "Майдан. Пробудження гіжності нації". Завідувач абонементу Центральної міської бібліотекиі ім. Т.Г. Шевченка Юлія Задорожня розгорнула книжково-ілюстративну виставку: «Від революції Свободи до революції Гідності» , провела огляд літератури , яка відображає події на Майдані під час Революції Гідності, а також літератури , яка була передана з «Бібліотеки Майдану» учасниками майдану для користувачів бібліотеки.
«Революція гідності» не тільки сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму, а і показала важливість національної ідеї. Нині саме за неї триває боротьба, і те, наскільки ця боротьба буде успішною, залежить від кожного з нас.
Add a comment
В бібліотеці Кам'янського пройшла благодійна акція «Книга дарує радість» для дітей, чиї батьки воювали в АТО.
6 жовтня в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка пройшла творча зустріч з письменницею з Дніпра Кірою Дегліна та акція «Книга дарує радість».
Відкрила зустріч завідувачка юнацьким відділом Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка Валентина Суха.
Потім письменницю Кіру Дегліна представила глава культурного проекту «Натхнення» Ірина Макабула. Ірина розповіла, що проект «Натхнення» організували жінки, які знають, який важливий час, проведений з дітьми і вони вже не раз виступали ініціаторами благодійних акцій в нашому місті, наприклад, проекту «Книга дарує радість», який проходив в реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами.
Цього разу книги дарували дітям, чиї батьки воювали в АТО. В якості подарунка виступила книга – розмальовка в віршах. Автор віршів Кіра Дегліна, малюнки для неї були підготовлені ілюстратором Любов'ю Коваленко.
Гостям заходу показали невеликий відеокліп про творчість Кіри Дегліна і проект «Натхнення», а дітям вручили книги, підписані автором.
Діти продекламували кілька віршів зі збірки.
Завершив зустріч концерт, який підготовили учні та викладачі музичної школи № 5.
Тетяна Дороніна, заступник директора по маркетингу і рекламі Кам'янської ЦБС.
Add a comment
11 листопада 2017 року за ініціативою екологічної організації «Голос Природи» відбулась акція «Запустимо в Блакитне озеро життя!». В ході акції у Блакитне озеро було запущено 263 кг малька білого амура і товстолобика з метою зниження рівня заростання водойми. В акції «Запустимо в Блакитне озеро життя!» взяли участь представники громадськості, бізнесу та науки.
Риби допоможуть Блакитному озеру стати чистішим
Блакитне озеро – це штучна водойма, яка утворилась майже 40 років тому на місці піщаного кар’єру поруч з селом Єлизаветівка і стала улюбленим місцем для купання та відпочинку населення. В останні роки Блакитне озеро почало інтенсивно заростати водоростями, що може призвести до замулювання джерел, які живлять озеро, і зниження рівня води у водоймі. Проблему заростання Блакитного озера можна вирішувати різними способами, екологи рекомендують біо-меліораційні методи, наприклад, використання спеціальних видів риб: білий амур, товстолобик і короп. До недавнього часу ці види риб вирощувалися в Україні виключно як харчовий продукт, однак, в останні 5 років їх почали використовувати для поліпшення екологічного стану дренажних і меліоративних каналів.
«Щоб зрозуміти причини інтенсивного заростання Блакитного озера, потрібно провести дослідження. Як правило, ця проблема має комплексний характер. Бурхливий розвиток рослинності може відбуватися через зміну клімату, зниження рівня рибних запасів, зміну складу ґрунтових вод, забруднення водойми азотними і фосфатними речовинами,– розповідаєНовицький Роман Олександрович, кандидат біологічних наук, професор кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпропетровського державного агропромислового університету. – Частково проблему заростання водойми можна вирішити за рахунок зариблення спеціальними видами риб. Цей метод досить ефективний за умови, що акції із зариблення будуть проводитися систематично, оскільки в умовах України білий амур і товстолобик не здатні відтворювати потомство. Крім цього, важливо, щоб громадяни і правоохоронні органи не дозволяли браконьєрам виловлювати запущену рибу».
Стан Блакитного озера турбує екологів
Поточний екологічний стан Блакитного озера викликає тривогу: дно озера інтенсивно заростає, рівень води знижується, представники тваринного світу зникають, вперше почали з’являтися синьо-зелені водорості. Беручи до уваги, що вода в Блакитному озері є прісною і досить чистою, цю водойму необхідно розглядати не просто, як цінну рекреаційну зону, а і як стратегічно важливий водний об’єкт. На думку «Голос Природи», жителі Дніпропетровської області можуть втратити
Євген Колішевський, виконавчий директор ГО «Голос Природи»
Контактний телефон: 067 681 13 16
Екологічна організація «Голос Природи» стурбована планами місцевої влади Кам’янського організувати постійно діючий спортивно-туристичний табір на Воронячому півострові Блакитного озера. На думку «Голос Природи», проведення табору на півострові може мати негативні соціальні та екологічні наслідки.
На Воронячому півострові панує вандалізм!
25 червня виконавчий директор організації «Голос Природи» Євген Колішевський разом з членами ініціативної групи провели огляд Воронячого півострова на Блакитному озері з метою оцінки доцільності проведення спортивно-туристичного табору та аналізу можливих ризиків соціального та екологічного характеру. В результаті огляду можна зробити тільки один висновок: «Півострів потрібно охороняти, а не експлуатувати!». Відомо, що Воронячий півострів є місцем масового неорганізованого відпочинку населення. Внаслідок безкарності і повної відсутності державного контролю, на Воронячому півострові панує вандалізм. Люди, які відпочивають на півострові, дозволяють собі мити машини прямо у водоймі, зрізати ґрунт, рубати дерева і чагарник, спалювати очерет, викошувати траву, займатися браконьєрством. На півострові намітилася чітка тенденція руйнування берега в результаті того, що відпочиваючі знищують очерет і прибережні зелені насадження. Практично кожна туристична стоянка межує зі стихійним звалищем і не менш стихійним «туалетом», які з’явилися в результаті відпочинку городян.
Безпека не може бути безкоштовною
Бажання чиновників організувати відпочинок на природі для дітей Кам’янського без вкладення коштів є утопічним. Проведення наметових таборів передбачає створення об’єктів інфраструктури, особливо, якщо мова йде про дітей. Для забезпечення безпечних умов проживання дітей необхідно в обов’язковому порядку створити: пункти пожежної безпеки та медичного обслуговування, місця для приготування їжі і харчування, туалети і місця для збору сміття, миття посуду, вмивання та прийому душу, місця для наметів, купання і активного відпочинку. На Воронячому півострові через обмеженість території створити всі ці умови практично неможливо. Крім цього, потрібно брати до уваги, що на півострові відсутні джерела питної води і енергії, а також місця для організації безпечного купання. Створити необхідні умови для безпеки дітей без грошових витрат не вийде. Але навіть за умови вкладення фінансових коштів, спроба організації дитячого спортивно-туристичного табору на Воронячому півострові може обійтися занадто дорого. В результаті зонування території та обладнання всіх необхідних майданчиків для наметового табору, ми ризикуємо назавжди втратити останній природний куточок на Блакитному озері, доступний для відпочинку населення.
Питання, на які у чиновників немає відповідей
Ідея освоїти Воронячий півострів під виглядом популяризації спортивно-туристичної діяльності, турботи про дітей та розвитку рекреаційних зон Кам’янського виглядає неправдоподібною. Швидше за все, нас просто в черговий раз обманюють. Якщо це не так, хотілося б отримати від керівництва Кам’янського публічні відповіді на наступні питання. Чому в 2013 році міська влада відмовилась підтримати ініціативу організації «Голос Природи» провести акцію з прибирання сміття на Воронячому півострові? Юристи міськради переконували керівництво «Голос Природи» в тому, що ця територія не належить місту. Згідно акту користування землею влада міста офіційно може тільки видобувати пісок на цій території. З того часу організація «Голос Природи» щорічно проводила акції з прибирання сміття на Воронячому півострові за рахунок коштів своїх прихильників і партнерів. Крім цього, постає питання щодо розвитку рекреаційних зон Кам'янського. Чому при складанні місцевої екологічної програми пропозиції «Голос Природи» про необхідність розвитку рекреаційних зон (правобережний і лівобережний пляжі, лівобережний парк, території вздовж дренажного каналу тощо) були повністю проігноровані? Це якось не в’яжеться з сьогоднішнім бажанням чиновників «рятувати» Воронячий півострів як цінну зону рекреації. І останнє питання, найболючіше і найголовніше. Чому чиновники, стурбовані долею озера, півострова і здоров’ям дітей, не можуть довести до кінця погодження паспорту озера? Згідно з документами, Блакитне озеро дотепер залишається кар’єром з видобутку піску. Цікаво, чи можна організовувати дитячі спортивно-туристичні табори на території кар’єрів? Але це вже питання до чиновників іншого рівня...
«Воронячий півострів перебуває в катастрофічному стані, це факт. Його потрібно рятувати і берегти. Це не тільки життєвоважлива частина екосистеми Блакитного озера, а й один з останніх острівців чистої природи, доступний для відпочинку наших дітей. Щоб зберегти півострів, як цінну рекреаційну територію, йому необхідно надати особливий статус, який передбачає обмеження в’їзду автомобільного транспорту та дає можливість виконувати природоохоронні заходи», – роз’яснив Євген Колішевський, виконавчий директор «Голос Природи».
Контактний телефон виконавчого директора ГО «Голос Природи» Євгена Колішевського 067 681 13 16.
Add a commentПосле того, как Днепродзержинский центр физического здоровья населения "Спорт для всех" объявил о соревнованиях в рамках Всеукраинского фестиваля "Мама, папа, я – спортивная семья", начались отборочные игры. Как сообщила руководитель городского центра "Спорт для всех" Анна Плыска, первыми прошли испытания школы Баглейского района. "14 марта на базе СШ № 19 при поддержке благотворительной организации "Центр культуры и искусства "Златоуст" были проведены отборочные соревнования Баглейского района, - говорит А.Плыска. - Участие в них приняло шесть семей. Соревнования прошли в дружеской обстановке. Победители и призеры были награждены сладкими призами от благотворительной организации "Златоуст" и грамотами от центра "Спорт для всех".
Следующим в борьбу вступит Заводской район. Соревнования пройдут на базе СШ № 23. Начало в 10:00. Приглашаются все желающие поддержать своих участников соревнований.
ПРИЗЕРЫ БАГЛЕЙСКОГО РАЙОНА
1 - семья Гарагуля (СШ № 10)
2 - семья Вербинских (СШ № 20)
3 - семья Тараненко (СШ № 37)
Текст: Виктор Куленко
