В музеї історії Кам`янського 18 серпня відбулася презентація книги "Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини".
Поціновувачі історії, яки прийшли на презентацію, мали змогу перед її початком подивитися виставку Національної Спілки художників України "Маріуполь - душа України". До речі, виставка, на якій представлено близько 50 живописних та графічних робіт художників, доля яких пов'язана з Маріуполем, відкрилася днем раніше.
Директорка музею Наталія Буланова під час презентації видання представила деяких з її авторів, які знаходилися в залі, та подарувала їм книги. "У кожної книжки своя дорога до читача. І ця книжка, вірніше збірник наукових статей, не виключення. Гадаю, що присутні в залі, а переважна більшість це істрики, зможуть скористатися її матеріалами. Як ви пам`ятаєте, минулого року у нас відбувся Всеукраїнський, історико-культурологічний XIV Мамай-фест. Але ми змогли тільки зараз видати збірку досліджень п`яти секцій, яку ми зараз і презентуємо. По різному склалася доля учасників останньої конференції Мамай-фесту. Одні захищають Україну на фронті, а з деякими немає зв`язку", - сказала Н.Буланова.
Наталія Миколаївна повідомила цікавий факт. На обкладинці не зібраний образ козака, а реальна людина. "Під час акції "Ніч в музеї", мій чоловік робив фотоальбом. І коли ми його передивлялись, то сподобалася світлина, на якій зображений в козацькому одязі наш місцевий сучасник, краєзнавець Володимир Михайлович Дзюба. Гадаю, пану Дзюбі буде приємно ввійти в історію", - пояснила директорка музею.
Наталія Буланова коротко розповіла про Дніпродзержинське (а з 2017 року - Кам`янське) водосховище в дослідженнях археологів та історичній пам`яті мешканців.
В обговоренні книги прийняли участь заступник директора Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник (з розповіддю про козацькі зимівники Криворіжжя), старша наукова співробітниця цього ж музею Ірина Стеблина (збереження пам`яті про часи козацькі на Криворіжжі), старший науковий співробітник музею історії Кам`янського Євген Гаврилов (до питання про участь "чорносвиточників" у боях за звільнення Дніпродзержинська від німецько-фвшистських загарбників у вересні-жовтні 1943 року) та інші співавтори.
На фото: директорка музею історії Кам`янського Наталія Буланова і Валентина Галацька, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри філології та перекладу Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна.
Віктор КУЛЕНКО.
Add a comment
Радянська історіографія сформувала довкола козацтва цілий комплекс міфів.
Найпоширеніші з них в ефірі національного телемарафону розвінчав кандидат історичних наук та співавтор YouTube-каналу Історія без міфів Владлен Мараєв.
Він зазначив, що один із найбільш популярних міфів стосується дружби козаків із московитами, пише https://nizhyn.in.ua/mify-pro-kozakiv-kym-naspravdi-buly-zaporozhczi-ta-chy-nosyly-vony-chervoni-sharovary.html
– Один із радянських міфів – це те, що буцімбо козаки як православні були братами з московитами і постійно воювали проти католиків чи мусульман за те, щоб об’єднатися з православною Московією. Це абсолютна неправда, вигадка російської пропаганди. Козаки дуже часто були союзниками з кримськими татарами-мусульманами, часто виступали разом з поляками-католиками, із трансільванцями. І часто воювали проти Москви, – сказав він.
Також Владлен Мараєв спростував інформацію про те, що козаки нібито були вихідцями із нищих верств суспільства.
– Серед козацтва було дуже багато вихідців зі шляхти, духовенства, тобто із провідних суспільних станів того часу. Якщо ми подивимося на лідерів козацького середовища уже з XVI століття – це практично завжди шляхта, часто навіть князі. Найвпливовіші, найбагатші, найосвіченіші верстви тогочасного суспільства. Відновідно, це зовсім не якась голота, яка просто хотіла покращити своє економічне становище, – розповів він.
Владлен Мараєв додав, що міф про червоні шаровари, як елемент одягу козаків, виник у XIX столітті, коли козацтво романтизувалося.
– Як доводять дослідження сучасних істориків, то козаки практично не використовували такий одяг. Здебільшого, козаки виглядали як військові XVII століття відповідно до всіх європейських норм того часу, – підсумував Мараєв.
Відео - https://www.youtube.com/watch?v=wAwIjvWwrgM&t=116s
Add a comment
У Музеї історії міста Кам’янське 18 серпня о 14:00 розпочнеться презентація нової книги "Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини".
У нікопольскому видавництві "Принтхауз "Римм" побачило світ нове видання Музею історії Кам’янського "Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини". Це сьомий випуск збірки наукови статей, що видаються за матеріалами науково-практичних конференций, які традицйно проводяться у Кам’янському в рамках Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю "Мамай-фест". Останній на сьогоднішній день XIV фестиваль, наукові напрацювання якого ввійшли до збірки, відбувся у місті в серпні 2021 року. До збірки, рецензентами якої виступили відомі вчені – Костянтин Богомаз, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціології Дніпровського державного технічного університета та Олександр Нікілев, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Дніпровського Національного університета імені О. Гончара, ввійшли результати досліджень істориків, філологів, мистецтвознавців та музейних співробітників, присвячені темі козацтва як соціально-культурного феномена України. Серед авторів статей, хронологічно охоплюючих період XVIII-XX сторіччя, співробітники Кам’янського музею та інших музеїв України, а також науковці з Києва, Дніпра, Харкова, Запоріжжя, Кропивницького, Кривого Рога, Мелітополя, Білої Церкви, Батурина.
Add a comment
В радянському історичному журналі "Пам`ятники України" № 4 1970 року надруковано фото пам`ятника Прометею в Дніпродзержинську (зараз Кам`янське) і підпис: "м.Дніпродзержинськ. Пам`ятник "Прометей", споруджений на честь Великої Жовтневої соціалістичної революції. Архітектор О.Я.Сокол. 1923 рік". Вірно все, за виключенням дати. Але як відомо, пам`ятник був відкритий у 1922 році. Чому ж у виданні органу Українського товариства охорони памятників історії та культури стоїть інша дата?
Понад сто років тому таки скрині були звичайним предметом побуту наших земляків. Але зараз знайти скриню для науковця справжня вдача.
"Ця скриня знаходилася в одному з населених пунктів нашого регіону. В хаті хлопці з мого підрозділу знайшли скриню, вік якої понад сто років. Я був у захваті! Спочатку запропонували господині грошову винагороду, але вона відмовилася и передала скриню безкоштовно.
Зазвичай такі скрині мали рослинний, іноді тваринний орнамент. У таких скринях зберігали одяг, можливо, якісь коштовності дівчат, які дбали про свій посаг. Існували такі скрині до 30-х років минулого століття, доки колективізація, голодомор, дії більшовицького режиму не привели до викорінення традиційної української культури. Завдяки керівнику нашого ТРО Андрію Денисенку, скриню доставили до Дніпра. Сподіваюсь, що після 15 серпня у Музеї спротиву голодомору ми проведемо виставку двох експонатів – двох скринь, знайдених на теренах нашої області", — прокоментував подію боєць ТРО, керівник відділу Дніпровського музею спротиву Голодомору Валентин Рибалка.
Add a comment
