Незвичний турнір пройшов 29 жовтня в Кам`янському ліцеї № 15. На майданчику в командах можна було бачити одночасно волейболісток різного віку. Та й поводилися вони під час зустрічей занадто делікатно, з азартом, але без зайвої напруги та надмірних емоцій.

"Просто дівчата грають в своє задоволення. Над ними не висить Дамоклів меч ненабраних очок. Команди формуються навіть не за роками випуску, а просто хто з ким домовився", - пояснив тренер-викладач відділення волейболу ДЮСШ № 2 Віталій Михайлович Серьогін, в честь 70-річчя якого зібралися дівчата-випускниці різних років, а також юні волейболістки, з якими працює тренер в цьому навчальному році. А прийшли та приїхали, щоб вітати свого улюбленого тренера, спортсменки з багатьох куточків нашої країни і навіть з Кіпру.

Працювати з дівчатами-волейболістками Віталій Серьогін почав ще в далекому 1978 році. "Я закінчив середню школу № 17 (зараз там волейбольна Академія братів Дубинських), а працював в четвертій школі, - згадує В.Серьогін. - В основному дівчата, яких я тренував, навчалися в школах № 4, 18, 22. Так сталося по життю, що я полюбив волейбол. Після закінчення інституту два роки працював за направленням в школі села Михайлівка, що в Кам`янському районі на Черкащині. Тренував дітей. А коли приїхав додому, то прямо на вокзалі мене зустрів директор спортшколи № 2 Ігор Борисович Голубчик, який сказав: "Все, ти працюєш у нас". Як він сказав, так по сьогодняшній час я працюю в цій спортивній школі". Щорічно В.М.Серьогін випускає, так сказати в світ, 3-6 волейбольних команд. "Одні випускаються, інші приходять. В одній групі може бути до семи вікових категорій. Ось і рахуйте, скільки за весь період моєї тренерської кар`єри було підготовлено волейболісток", - добродушно посміхаючись, каже тренер. Найвідомішими гравчинями, випускницями тренера В.М.Серьогіна можна назвати Світлану Ткач (1971 р.н.), чемпіонку Спартакіади "Юність", що проводилася в СРСР. Грала в Дніпропетровську ("Локомотив"), в Ташкенті ("Автомобіліст" вища ліга), завершила ігрову кар`єру в Туреччині. Були ще Наталія Калініченко, Світлана Біла, які грали в "Локомотиві". З останніх його випускниць це Марина Скрипник. Дівчина у Вищій лізі України захищала кольори Луцької "Волині". Зараз грає в Австрії. "А цей турнір ми організували, щоб зустрітися, не забувати один одного. Він не для того, щоб визначити хто сильніший. Дівчата грають в своє задоволення. Перед ними не стоять ніякі завдання. Головне, щоб згадати про роки, проведені разом. Тому що багато чого було у нас цікавого. Свого часу ми багато їздили по країні, якої вже не існує. Без пригод не проходив жоден турнір, де ми змагалися. А зараз приємно згадати ті часи. Дівчатам це подобається, тому вони на майданчику грають з посмішками", - пояснив ювіляр.

Турнір, присвячений 70-річчю Віталія Михайловича Серьогіна було проведено за підтримки Кам`янського міського голови Андрія Білоусова, громадської організації "Бджола", управління молоді спорту та Федерації волейболу міста Кам`янське.

Під час святкової церемонії відкриття змагань з привітальними словами виступили начальник управління молоді і спорту міста Едуард Коряк, представниці громадської організації "Бджола" Галина Залога і Марина Пахолько. "Володимира Михайловича Серьогіна я знаю ще з 1987 року, - говорить Едуард Коряк. - В школі № 23, де я навчався, він тренував волейболісток, серед яких були і наші дівчата. Пам`ятаю, як я з хлопцями-однокласниками (я тоді вже ходив до десятого класу) втекли з уроків і пішли в спортзал підтримувати нашу команду, яка грала з суперницями із Жовтих Вод. Наші емоції тоді зашкалювали. А Віталій Михайлович зовсім не змінився за пройдешні 35 років. Тільки волосся посивіло. Бажаю нашому тренеру наснаги, здоров`я, сил. Щоб і в подальшому він виховував у спортсменок любов до волейболу". За високу професійну майстерність, вагомий внесок в розвиток спортивної галузі міста, якісну підготовку молодих волейболісток та з нагоди 70-річчя Е.Коряк вручив Віталію Михайловичу Серьогіну грамоту і грошовий конверт. З вдячними словами до свого колишнього тренера В.Серьогіна звернулася Марина Пахолько. "Дякую за те, що ви зробили такий великий вклад за розвиток дітей нашого міста. Я вдячна за ваш вклад в те, яка я є, за мій наполегливий характер", - сказала Марина. Галина Залога теж подякувала тренера за виховання не одного спортивного, гарного, красивого покоління. "Маємо надію, що і надалі ви будете продовжувати цю важку, але благороду справу. Всім нам миру і перемог", - відзначила вона.

Запальним музичним номером вітала ювіляра юна "художниця" ДЮСШ № 4.

Зі словами вдячності, тренеру вручали подарунки дівчата-випускниці відділення волейболу ДЮСШ № 2 різних років.

Завітавших на турнір випускниць давно минулих років, які не приймали участь в іграх, а це сестри Бідніченко, Елла і Наталія, а також Ірину Івченко, Віталій Серьогін нагородив медалями, виготовленими саме до свого ювілею. "Я вас всіх пам`ятаю, не забуваю, хочу, щоб і про мене залишилася пам`ять. А всі інші дівчата, які будуть грати, вже самі виберуть гатунок медалей", - сказав ювіляр.

Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.

Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=156096613781543&set=a.156100903781114