Несмотря на жару на улице в уютной прохладе библиотеки собрались истинные почитатели поэзии и музыки. На арт - площадке "Созвучие" в Центральной городской библиотеке говорили о ... лете.
Лето – самое прекрасное время года. Летом можно радоваться солнцу и теплым денькам, отправляться в далекие путешествия и походы. Особенно прекрасна летом природа – шумит зелеными листьями лес, поспевают ягоды, расцветают самые удивительные цветы. Можно бесконечно гулять по цветущим лугам и любоваться на скромные белоголовые ромашки или плести венки из одуванчиков. Приятно зайти в сумрак леса и скрыться от дневного зноя - этими словами открыла встречу заведующая абонементом Татьяна Некрасова.
Tатьяна Ивановна предоставила слово днепродзержинским поэтам, которые читали свои лучшие произведения о лете. Инга Ломтева, Анатолий Винник, Игорь Фень, каждый в своей особенной манере, рассказали нам об этом времени года.
Художник Любовь Борщова продемонстрировала свою новую работу - пейзаж "Лето", все присутствующие могли насладиться натюрмортами Анны Мишиной, чья выставка проходит в Центральной библиотеке.
Музыкально - хореографический этюд на летнюю тематику подготовила балерина Галина Афанасьева.
Своими прозаическим этюдами поделился Александр Скорик.
Порадовали своим видеороликом "Ах, лето" Ирина и Мария Слободянник.
Встреча на арт - площадке прошла в душевной и творческой атмосфере
Текст: Татьяна ДОРОНИНА, заместитель директора по рекламе и маркетингу Днепродзержинской ЦБС
Add a comment
7 августа в днепропетровском Музее украинской живописи открылась персональная выставка произведений "Поетика буття" днепродзержинского живописца, заслуженного художника Украины Анатолия Жежера.
Об этом сообщает www.5692.com.ua
Анатолий Жежер не ограничивает себя жанровыми рамками. В его творчестве есть интересные портреты и жанровые сцены, сложные символические композиции. Однако его настоящая стихия - это природа. Здесь он чувствует себя наиболее комфортно, это ясно из того, как дышат его полотна, наполненные пространством, воздухом, светом. В творчестве художника постоянно сосуществуют и взаимодействуют различные интерпретации пейзажной темы, которые передают настроение и мысли, пропущенные через сердце художника.
Художник получил признание не только в Украине, но и далеко за ее пределами. Его работы находятся в Днепропетровском художественном и историческом музеях, музее истории Днепродзержинска, частных коллекциях России, США, Венгрии, Польше, Швейцарии, Германии, Люксембурга, Австрии, Финляндии.
Выставка "Поетика буття", насчитывающая 108 полотен автора, продлится до 3 сентября по адресу: Днепропетровск, Красная площадь, 5А (район Троицкого собора).
СПРАВКА
Анатолий Михайлович Жежер родился 5 декабря 1937 года в Днепродзержинске. В 1961 году окончил Днепропетровское государственное художественное училище. Участник областных выставок с 1961, республиканских - с 1967, всесоюзных - с 1969. С 1978 гг. - Член Союза художников СССР. В 2014 году А.Жежеру присвоено звание Заслуженного художника Украины.
Фото museum-painting.dp.ua
Add a comment
В издательстве "Андрей" тиражом сто экземпляров вышла книга "Футбольный калейдоскоп. Днепродзержинскому футболу 100 лет". На 222 мелованных страницах прекрасно изданного справочника автор-составитель Михаил Резников постарался изложить многие факты, касающиеся истории Днепродзержинского футбола. "...Футбол в Днепродзержинске (а если быть более точным - в Каменском) зародился в начале ХХ столетия, - пишет он в предисловии. - Назвать точную дату его рождения довольно затруднительно, поскольку участников и очевидцев первых футбольных поединков давно уже нет на свете, а спортивная пресса не могла осветить это событие ввиду ее отсутствия как таковой. Однако, в 1913 году местная газета "Отклики жизни" начала достаточно регулярно знакомить своих читателей с матчами Каменской футбольной лиги. Это дает нам повод считать 1913 год официальной датой рождения футбола в Днепродзержинске...".
Автор попытался в девяти частях рассказать о футболе в разные времена, начиная от его зарождения вообще и заканчивая футболом Каменского-Днепродзержинска. Две последние части "Звездные имена" и "Они ковали футбольную славу Днепродзержинска", посвящены именитым землякам. Александр Малявкин, Владимир Багмут, Виктор Кузнецов, Геннадий Литовченко, Василий Лябик, Виталий Вацкевич, Артем Кравец, Геннадий Попович, Анатолий Боговик вошли в золотой фонд советского и украинского футбола.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Add a comment
На виставці представлені 29 робіт Олександра Клименка і Софії Атлантової. Виставка-ауціон, гасло якої "Придбай ікону - врятуй життя", розірвала свідомість Європи. Люблін, Берлін, Мюнхен, Лейпциг, Прага, Ганновер, Гаага - аплодували стоячи. Кошти зароблені від продажі цих ікон направляються для потреби шпиталю, який надає допомогу військовим та цивільному населенню в зоні АТО. В Дніпродзержинську виставка пробуде до 14 серпня. Потім її планують відправити до Польщі.
Ця унікальна виставка була створена в минулому році. Перша її презентація відбулася в Софії-Київській на страстну п'ятницю. "Вона утерджує перемогу життя над смерттю, - говорить директор музею історії Дніпродзержинська Наталія Буланова. - Взагалі ікони не пишуться на такому підручному матеріалі, як ящики, в яких знаходяться предмети, що несуть з собою смерть. Але в даному випадку це абсолютно обгрунтоване тим, що художники через очі святих, Богородиці, Іісуса Христа, написанних на цих уламках ящиків, стверджують життя. І вони говорять своє слово: НІ - РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ! Тій трагедії, яка сьогодні відбувається на сході України.
Ця виставка є продукт спільної творчості наших воїнів-захисників і художників. Тому що саме вони збирали ці уламки ящиків, дошок, які бачили смерть, чули обстріли "Градів", несли дуже страшну енергетику руйнації і війни. Не хочеться пафосних слів, але художники зробили громадянський подвиг тим, що створили ці шедеври, написані в класичній візантійські манері, в стилі українського барокко XVII-XVIII віків. Головний висновок, який несе ця виставка - це протест проти нашої байдужості, проти того, що ми робимо вигляд, що в Україні не гинуть люди. Ця виставка, яка говорить ТАК ЖИТТЮ".
Благословив відкриття виставки священник, настоятель парафії святого Преображіння Господнього Української греко-католицької церкви отець Ігор .
"Ніколи не мав такої нагоди, щоб розглядати ікони, написані на ящиках від патронів, снарядів, - пояснює отець Ігор. - Ці ящики носили в собі смерть, а ікони несуть життя. Тому що після смерті, після страстної п'ятниці є воскресіння, є перемога. І дивлячись на ці ікони я впевненний, що перемога буде. І це буде Божа перемога. Тому що війна, яка б вона не була, це є зло. Але розуміємо, що та війна, яка ведеться, це війна на захист, ми змушені захищатися. Вже багато наших воїнів полягли, за те щоб ми жили спокійно. І дивлячись на ікони, згадаємо їх. Згадаємо тих воїнів, які продовжують боронити нашу країну. Та не тільки згадаємо, а й помолимось за них, зробимо пожертву на їх допомогу.
Я спочатку думав, що це будуть якісь дитячі малюнки. Але побачивши ці роботи, мене вразив високий професіоналізм з яким вони виконані. Нехай ці ікони промовляють до людей. Адже вони створюються не для того, щоб ми її лише оглядали. Очі святих дивляться звернено до нас. А вже з нашого серця, з нашої душі має бути відповідь на цей погляд".
Не випадково депутати Європарламенту, де відбувалася виставка цих ікон, зустрічали її аплодисментами стоячи, розуміючи, що ці ікони передають весь трагізм ситуації, яка відбувається на сході України.
Член Національної спілки художників України Олександр Чегорка розповів про авторів ікон.
"Подружжя художників з Києва є професійними іконописцями, - говорить О.Чегорко. - Вони розписали декілка храмів, один з яких находиться в Донецьку. Їм випадково друзі привезли дошку від ящика боєприпасів. На якій потім Олександр і Софія намалювали лик святого. Сам підхід до цієї роботи був творчий. З розповідей подружжя, коли для них привозили дошки, вони відкладали всі справи і закрившись, під якимось енергетичним впливом містичності предметів із зони АТО, створювали ці ікони. І їхні роботи були на межі. Для мистецтва важливо поняття межі. Коли художник працює з якимись контрастними матеріалами: світло і тінь, радість і горе, щастя і смерть. Мені здається, що цінність цих робіт в тому, що вони зроблені щиро, що знайдено мистецький прийом, коли матеріал працює на образ ікони. Ці елементи дошок, кріплення, сліди механічних дотиків, придають своєрідну образність роботам. Ще одна характерна риса, що іконописці не пішли в сучасний стиль, а спробували накласти візантійський стиль на дерево, яке не підготовлено спеціально. По розповідям художників, ящикам з військових складів - 50-40 років. Виставка, це якийсь місточок зв'зку між мирними людьми і військовими, які знаходяться на передовій".
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Add a comment
На арт-площадке "Созвучие" в Днепродзержинской библиотеке им.Т.Шевченка прошла встреча с увлеченным человеком, членом Союза композиторов Украины, автором "Краткого музыкального словаря заумных и сомнительных терминов" Николаем Ивановым. И началась она с сюрприза для Николая. Под его аранжировку, музыкальную композицию с зажженными свечами показала Галина Афанасьева.
Рефреном всей встречи стали слова великого русского композитора Петра Ильича Чайковского: "Там где слова бессильны, является во всеоружии своем более красноречивый язык - музыка".
Многие в Днепродзержинске знают Николая Иванова не только как обладателя огромной коллекции музыкальных инструментов, но и как человека, который сам конструирует их. "Я сегодня принес сюда забавки, игрушки, цяцянки, - улыбаясь говорит коллекционер. - Это всегда весело и интересно. Когда приходят в гости детишки, они хватают инструменты и начинают гудеть, свистеть, торохтеть. Я люблю музыкальные инструменты. Разные. Какие попало. А сюда я принес несколько необычных для вас инструментов".
Собравшимся в зале Николай Иванов показал с десяток разнообразных музыкальных инструментов, сопровождая рассказами о истории их возникновения. Юморист по жизни, рассказчик очень умело дополнял анекдотическими случаями из своей жизни.
Дополнением к рассказам стала небольшая выставка кукол, собранных супругой Николая Иванова, Аллой.
Активные участники встречи читали стихи, пели песни. Еще одним сюрпризом для Николая Иванова стала песня на финском языке в исполнении Марии Слободяник.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Add a comment
