Проблема выживания приобретает все большую актуальность в связи с рядом негативных явлений в экономической, социально-политической, правовой, культурной и других сферах жизни общества. Занятия в "школе" будут проводить специалисты: психологи, юристы, экономисты, инструкторы по самозащите и самообороне.
Первая лекция была посвящена искусству общения. Искусство общения - важнейший навык, которому стоит обучиться каждому из нас, независимо от того, где мы работаем и чем занимаемся.
Чтобы стать мастером общения, важно развивать самые разнообразные навыки: это и ораторское мастерство, и умение управлять конфликтом, и навыки ведения переговоров, и подстройка к собеседнику, владение мимикой, голосом и жестикуляцией. Лекцию проводил практикующий тренер Владимир Бойко.
Человек, изучивший искусство общения всегда выделяется среди других, причём отличия касаются только положительных сторон: им проще устроится на хорошую работу, легче найти язык с коллективом, завести новых, хороших друзей и т.д.
В первую очередь имеет значение сама речь. Она должна быть четкой, чтобы вас не переспрашивали, иначе будете выглядеть нелепо. Говорите в среднем темпе и следите за громкостью голоса. Если вы будете звучать слишком тихо, слушатели быстро заскучают и перестанут прислушиваться, а если слишком громко – они почувствуют дискомфорт. Ваша речь должна быть размеренной, средней громкости и мягкой, чтобы слушателям было приятно.
Если вы малознакомы с собеседником, то не стоит начинать разговор сразу с серьезных тем. Лучше начните с нейтрального: поговорите о погоде, новинках музыки, кино или литературе. И постепенно вы сможете говорить о более важных вещах, не испытывая неловкости.
Не следует говорить о проблемах со здоровьем, денежных трудностях и семейных делах. Вообще, все личное – это табу в светской беседе. Также не стоит говорить о плохих новостях, возможно, собеседника данная тема насторожит и он найдет повод, чтобы отлучиться. Не рекомендуется обсуждать и внешний вид своих общих знакомых с другими людьми. Так вы покажете себя не с лучшей стороны. Не будьте слишком категоричными. Не стоит только утверждать или отрицать. Человек, который уверен в собственной правоте на 200% и готов отстаивать ее в бурных спорах - не интересен как собеседник.
Нельзя повышать тон во время спора. Если оппонент яро критикует вашу точку зрения, вам лучше перевести дискуссию в более мирное русло и сменить тему. Никогда не доводите дискуссию до спора. Может, в некоторых спорах и рождается истина, но в большинстве – ссора и неприятный осадок в душе. Помните, что наибольшее уважение вызывают те люди, которые умеют чётко и лаконично доносить свою мысль собеседнику и при этом дают ему выразить своё мнение по данной теме.
Нельзя повышать тон во время спора. Если оппонент яро критикует вашу точку зрения, вам лучше перевести дискуссию в более мирное русло и сменить тему. Никогда не доводите дискуссию до спора. Может, в некоторых спорах и рождается истина, но в большинстве – ссора и неприятный осадок в душе. Помните, что наибольшее уважение вызывают те люди, которые умеют чётко и лаконично доносить свою мысль собеседнику и при этом дают ему выразить своё мнение по данной теме.
Темы следующих встреч: Экономическое выживание. С чего им начать экономическое выживание? С непопулярной у среднестатистического обывателя меры: умения считать деньги. Психологическая напряженность. Выживание в условиях социальной катастрофы. Криминальные опасности. Средства активной защиты. Уличные преступления или как защитить свою жизнь и честь.
Татьяна Доронина, заместитель директора по рекламе и маркетингу Днепродзержинской ЦБС.
Add a comment
В 2016 році виповнюється 160 років від дня народження українського письменника, поета філософа, вченого, громадського і політичного діяча Івана Франка. В Дніпродзержинській Центральній міській бібліотеці для студентської молоді пройшов вечір - портрет "Відомий і невідомий Іван Франко".
Як насправді звали Івана Франка? Дивне, скажете, запитання? Зовсім ні, тому що насправді прізвище Франко звучало з наголосом на першому складі, але через співзвучність його з прізвищем фашистського диктатора Іспанії Баамонде Франко було прийняте «мудре» рішення компартійними босами перенести наголос у прізвищі Івана Франка на останній склад і тільки таким дозволити вживати його в радянській літературі. З тої самої причини відбулось доволі унікальне перейменування міста Станіславів та кількох сел на комбіновану назву з імені і прізвища героя увічнення: Івано-Франківськ. Стосовно імені письменника, то навіть дослідники-франкознавці не всі знають, що насправді вдома і в рідному селі Нагуєвичах Франка звали зовсім не Іваном чи Івасиком, а Мироном. Відоме оповідання «Малий Мирон» є повністю автобіографічним - розповіла бібліотекар Алла Бєленко.
Іван Франко був добрим співаком і знавцем народної пісні. За оцінками сучасників, голос мав не сильний - трохи сипкуватий баритон, але виразний. Тексти пісень від нього записував Михайло Павлик, а мелодії - Микола Лисенко. Деякі з пісень з його голосу перейняла Леся Українка, коли вони відпочивали у карпатському селі Буркуті. Франко як фольклорист мав чималий доробок із 400 записаних пісень і 1800 коломийок. А першою зародила цю любов до пісні Франкова мати - Марія Кульчицька. Вона любила співати, знала багато пісень. Івась, маючи унікальну пам'ять, легко їх запам'ятовував. Із десяти років він почав їх записувати і в зошит.
”Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. Небезпечне оружжя — жіноча краса. Ані мудрість, наука, ні старші літа не дають проти неї міцного щита”, — писав Іван Франко. І хоч великий Каменяр стверджував, що в його житті “тричі являлася любов”, дослідники його творчості і життя знають, що значно більше поет “потерпав” від жіночої вроди. Та й сам Франко не приховував: ”Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали мої зносини з жіноцтвом”.
Про себе І.Франко писав: «Вихований у твердій школі, я від малку засвоїв собі дві заповіді. Перша – то було почуття обов’язку, а друга –– то потреба ненастанної праці… А щодо себе самого я завсіди держався тої думки: нехай пропаде моє ім’я, але нехай росте і розвивається мій народ!».
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Дніпродзержинської ЦБС.
Add a comment
Чергове засідання молодіжного книжкового клубу "На перехресті" було присвячено творчості Г.Квіткі-Основ'яненко і його комедії "Сватання на Гончарівці" .Керівник клубу Лариса Лощенкова запропонувала до прочитання п'єсу Г.Квіткі-Основ'яненко.
Комедія “Сватання на Гончарівці” (1835) – твір про гострий життєвий конфлікт: на перешкоді одруженню закоханих Уляни й Олексія стоїть належність нареченого до кріпацького стану, його бідність. Вперше в українській літературі спеціально порушуючи кріпацьке питання, драматург, з одного боку, намагається провести думку, ніби кріпацький стан не страшний для тих, у кого пани – добрі люди. Однак тут же, відбиваючи народний погляд і досвід, він показує, яка репутація кріпаччини й панів-кріпосників склалася в народі: Улянина мати Одарка, жінка з життєвим досвідом, про Олексієвих “добрих” панів говорить дочці: “Хоч вони добрі, та пани! Як-таки се можна, щоб тобі з волі та у неволю”. Їх жахає навіть думка, що “поженуть на панщину” дочку. І вона намагається видати Уляну хоч і за дурнуватого, але за багатого й “вільного” Стецька. За існуючою в комічних операх традицією “Сватання на Гончарівці” має щасливе закінчення, однак Квітка створює по суті драматичну ситуацію: вільна дівчина заради щирого й вірного кохання до кріпака добровільно йде на кріпацьку каторгу - розповідала Лариса Лощенкова.
Потім всі разом вирушили в театр на виставу “Сватання на Гончарівці”.
«Просили мене написати для театру оперу, я зібрав головних тутешніх характерів кілька, наповнив піснями, обрядами, і це все йде в лад» - писав Г. Квітка-Основ'яненко. Сталася ця видатна подія ще в позаминулому столітті – у 1831 році. І живе з того часу «Сватання на Гончарівці» чи не на кожній сцені українського театру. У тому числі і на сцені Дніпродзержинського драматичного театру ім. Л. Українки.
Плине час, змінюються люди, смаки, уподобання, але невмируща класика – вічна. Прем’єра «Сватання на Гончарівці» у нашому театрі відбулася 10 травня 2008 році . З того часу виставу побачили і полюбили глядачі не лише нашого рідного театру, а й усієї України, Росії, Білорусії.
Члени клубу вболівали за долю Уляни та Олексія, сміялися і співпереживали героям, та просто насолоджувалися виставою.
Театральна феєрія, в якій перекликаються всі знані в театрі складові шлягеру: динамічний сюжет, яскравість характерів, хитромудра інтрига – і все це помножене на гумор і самоіронію дуже сподобалася молоді.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Дніпродзержинської ЦБС.
Add a comment
"Люди, чи знаєте ви, які ви прекрасні? Ви не завжди творите тільки добро... але чесно, ви прекрасні" - ці слова стали епіграфом вечора, на якому молода дніпродзержинська письменниця Євгенія Яворська презентувала свою нову книжку "Алхімія долі".
Того вечора в The Beatles, клубі-кафе "Ліверпуль", говорили про книжку, яка є одою людям. Просто людям, які ходять вулицею, просто людям, які займаються своєю справою. Іноді вони люблять, іноді не люблять. Іноді хочуть кращої долі. Іноді вони щось змінюють у собі. "Ось саме про це йдеться у другій моїй книжечці "Алхімія долі", яку сьогодні ми для вас презентуємо", - говорить Євгенія Яворська.
Євгенія Яворська перекладач з англійської мови, працює в Дніпропетровську в економічному журналі. "Тобто здається це взагалі ніякого відношення до літератури я в принципі і немаю, - розповідає Женя. - Але це тільки так здається, тому що за фахом я перекладач не тільки з англійської, а й української мови. Це вже був свідомий вибір, тому що я хотіла вивчати рідну мову. Я цього досягла. Важко чи ні, це вже інше питання. "Алхімія долі" це книжка, яка вже повністю вийшла українською мовою. Хоча починала я писати переважно російською. Взагалі ця книжка для мене стала таким собі марафоном. Оскільки мені зателефонувала член Національної спілки письменників, талановита поетеса, натхненниця та муза літературного клубу "VivArt" Марія Дружко і сказали, як хочеш, але тобі потрібна друга книжка. Ну, якщо треба то треба. Писалась книжка тоді, коли майже всі люди сплять. Взагалі мені пишеться краще ночами. Я співпрацювала з молодим художником Богданом Тарасовим, який для мене став такою собі знахідкою. Коли він показав свої малюнки для оформлення обложки, то я подумала, що Богдан мабуть прочитав мої думки. Все було так, як я і думала. Вхід в аптеку з незвичайними дверцятками, які впускають нас до чогось загадкового. Тому що пишу я в жанрі фентезі. До збірника увійшли новели та повість у жанрі фентезі. Це фентезі не в тому сенсі,до якого ми звикли. Тут немає, наприклад, ельфів, які чаклують. Можливо це можна віднести до жанру вуличного фентезі. Тому що дива творяться просто на вулиці, в маленькій аптеці. Ще я дуже вдячна редактору Анастасії Тепляковій, яка зробила величезну роботу, перелопативши двісті сторінок. Виправила все, що захотіла, сказавши: "Все круто!".
Про магічну цифру два, яка так потрібна Жені Яворській, розповіла Марія Дружко. "Тому що для вступу в Національну спілку письменників України потрібно бути автором двох книжок, - відкриває секрет Марія. - Як кожен молодий письменник ми з Женею дуже амбітні. Тож хочемо взяти нову вершину. І я думаю, що це вже скоро здійсниться, тому що Женю вже прийняли в Дніпропетровський осередок цієї спілки.
"Алхімія долі" - то не просто назва збірки прозових творів, гадаю, це один із векторів художнього, ба навіть духовного життя Євгенії Яворської. І хоча дівчина, на відміну від своїх напівфантастичних героїв, живе в абсолютно реальному світі, вона вірить у чудеса, у те, що кожен з насможе впливати на долі інших людей і всесвіту в цілому. Письменниця, перекладач, культурний діяч, волонтер... Які ще ролі та життєві завдання готова узятина себе ця амбітна, запальна юнка? Мабуть, вона і сама ще не знає того достеменно! Але точно переконана: "Слова... Найбільша таїна нашого існування. Усі наші слова матеріальні, треба дуже обережно висловлювати свої думки і бажання, бо вони можуть справдитися...".
Чудовий співак, поет, талановитий та харизматичний Олександр Посохов потішив слух присутніх своїми чудовими авторськими піснями під акомпанимент гітари.
"Коли закінчиться війна" - таку назву має відеоролик, знятий членами молодіжного літературно-мистецького клубу "VivArt", який вони продемонстрували глядачам.
Юлія Купіч, Катерина Кравченко та інші члени літературного клубу "VivArt" (в якому, до речі, Євгенія Яворська "творить" з 2008 року) привітали колегу по перу.
Завершився вечір автограф-сесією Євгенії Яворської. До речі, присутні мали змогу придбати і першу книжку Жені "Рецепт счастья", і другу "Алхімія долі".
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Фотоальбом https://vk.com/album84493189_229671978
Много интересных праздников у украинского народа с песнями и танцами, с праздничным столом да играми. Одним из самых запоминающихся празднований является "блинная неделя" или Масленица, припадающая на конец зимы - начало весны. Каждый день этой недели имеет свое название, которое говорит о том, что в этот день нужно делать. Конечно, сегодня очень трудно соблюсти все обычаи и обряды праздника, ведь масленичная неделя у нас сегодня это не выходные, а обычная рабочая неделя. Но узнать о традициях и обрядах интересно не только детям, но и взрослым.
Централизованная библиотечная система города Днепродзержинска с 7 по 13 марта приглашала всех жителей города принять активное участие в веселой Масленичной неделе. В библиотеках-филиалах в период «блинной недели» проходили фольклорные часы, игры-беседы, познавательные занятия, праздники, игры-путешествия, игровые программы, познавательно-развлекательные вечера и, конечно же, вниманию днепродзержинцев предлагались необычные книжно-иллюстрированные выставки, рассказывающие о традициях празднования широкой Масленицы в Украине.
В библиотеке-филиале № 6 в понедельник прошел праздник «Мы Масленицу встречали, в библиотеку зазывали». Гостей (члены клуба "Золотой иероглиф жизни) встречала заведующая библиотекой Лариса Польская.
Читатели узнали о традициях праздника, играли в народные игры, пели песни, рассказывали пословицы о блинах, читали стихи. Библиотекари провели викторину о празднике. Затем дегустировали блины с разной начинкой.
В среду библиотека - филиал №4 для участниц клуба "Позитив+" подготовила тематическое заседание «Здравствуй, барыня – широкая Масленица».
Участники праздника познакомились с традициями и обычаями одного из самых веселых народных праздников, узнали, что принято делать в каждый из 7 дней масленичной недели, отвечали на вопросы викторины, делились рецептами приготовления блинов. Мероприятие завершилось веселым чаепитием с горячими блинами.
В пятницу в читальном зале Центральной городской библиотеке для читателей прошел фольклорный праздник «Широкая Масленица» с участием фольклорной группы «Калина».
Мероприятие сопровождалось показом мультимедийной презентации, в ходе которой участники познакомились с историей и традициями празднования Масленицы в Украине.
Масленицу в Украине всегда старались отпраздновать как можно веселее, сытнее, богаче. В старину считалось, что тогда и весь предстоящий год будет благополучным и сытым. Вот и масленичная неделя в библиотеках Днепродзержинска прошла очень весело, задорно и динамично.
Татьяна Доронина, заместитель директора по рекламе и маркетингу Днепродзержинской ЦБС.
Add a comment
