ЙОМУ ВКЛОНЯЮТЬСЯ ВИХОВАНЦІ
Михайло Григорович приїздив у Дніпропетровськ у справах. Уже поспішав додому, коли хтось на трамвайній зупинці хтось ухопив його за руку, обняв за плечі, міцно притснув до грудей.
- Громадянине, що з вами? - вирвалось у М.Г.Сафонова.
- Михайле Григоровичу, дорогий не впізнаєте?
Перед ним стояв підполковник, стрункий, чорнявий, і посміхався.
"Хто ж це? - подумав Михайло Григорович. - Посмішка знайома. Так посміхався тільки..."
- Сашко! Саша Чижко! - вигукнув Михайло Григорович, і "люди на зупинці повернулися в їх бік. Якось уже не йшло це "Сашко" до підполковника.
А військовий обняв за плечі Михайла Григоровича, і вони пішли до "Волги", що стояла неподалік.
- Саша, Саша, - все ще схвильовано говорив Сафонов. - Хіба впізнаєш тебе одразу? Скільки ж літ минуло, як ти вчився в ремісничому училищі? Більше двадцяти!
- Точно. - по-військовому підтвердив підполковник.
Отак, майже чверть віку згодом зустрілися викладач технічного училища № 22 нашого міста М.Г.Сафонов і один з його перших учнів Олександр Чижко. Таких як Олександр, у Михайла Григоровича вчилося багато, але він усіх їх пам`ятає. Може, забулося ім`я, прізвище, але враз очей, посмішка, характерний рух нагадують учителеві того, кого виховував.
27 років викладає спеціальні дисципліни в школах трудових резервів інженер Сафонов. Його вихованців можна зустріти на Магнітці, в Казахстані, Запоріжжі, Кривому Розі - всюди, де є металургійні підприємства.
Йдуть по місту вальцювальники, зварники, техніки, інженери і ще здалеку низько вклоняються своєму вчителю.
- Добрий день, Михайле Григоровичу!
Вчитель, як і мати та батько, залишається для людини найдорожчим на все життя.
Партія і уряд високо оцінили педагогічну діяльність М.Г.Сафонова, нагородивши його в день 25-річчя трудових резервів орденом Трудового Червоного Прапора.
В.Базарянінов.
На знімку М.Г.Сафонов.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець 10 жовтня 1965 року.
Add a commentКомсомолка Валя Костогризова
Цех зустрічає стрекотом швейних машин. А для Валі Костогризової цей шум рідний, давно знайомий. Дев`ять років минуло відтоді, як 16-річною дівчиною вона вперше переступила поріг цеху. Тоді і їй все здавалось незвичайним.
Зараз Валю, як хорошу робітницю, знають не тільки в цеху, а на всій швейній фабриці. Вона стала матір`ю. Але не бракує неспокою в її комсомольському серці. Торік Валя була заступником секретаря комсомольської організації другого пошивочного цех, довгий час очолює профгрупу бригади. За відмінні виробничі показники їй у 1962 році одній з перших у цеху було присвоєно звання ударника комуністичної праці. А зараз це почесне звання носять всі члени бригади.
Неспокійна вона у нас, - говорять про Валю робітниці. - Жоден захід не проходить без неї: збори, вечір чи недільник.
Дівчата поважають Валю, всім серцем линуть до неї, прислухаються до її порад.
Чотири рази у вихідні виїжджали швеї збирати овочі у колгоспах, тричі виходили на недільник - прибирати вулиці. І кожного разу Валя приводила з собою всю бригаду. Хочеться підкреслити ще одне: вона - учениця Дніпропетровського політехнічного технікуму.
...По конвейєру повільно пливуть заготовки виробів. Десятки операцій проходять вони. Десятки теплих жіночих рук доторкнуться до виробів, перш ніж вони потраплять на склад. В кожному з них є частка праці і комсомолки Валі Костогризової.
О.Тараненко.
На знімку: Валя Костогризова.
Фото А. Титаренка.
"Дзержинець" 9 жовтня 1965 року.
Майбутній теплотехнік
Тамара Гусарова приходить у свою рідну школу № 1 поздоровляти першокласників з початком навчання в школі. Тут вона сама одержала атестат про середню освіту, зробила дальший крок у велике життя. 2-го вересня Тамару теж можна було бачити з квітами на шкільному подір`ї.
Зараз Т.Гусарова - учениця металургійного технікуму, майбутній теплотехнік.
Непомітно пролетіли роки навчання в технікумі. Тамара, як і її однокурсниці, вже проходить переддипломну практику. Працює машиністом котла-утилізатора ТЕЦ заводу імені Дзержинського . А потім - дипломна робота. Незабаром підприємства приймуть в свої ряди нову групу молодих спеціалістів, серед яких буде і комсомолка Тамара Гусарова.
На знімку: Т.Гусарова.
"Дзержинець" 4 вересня 1968 року.
