Відділеня Кам'янської "Укрпошти" № 51937, яке працювало на Наддніпрянському проспекті, 1-В (колишньому 50 років СРСР) 24 червня 2022 року відкрилося за новою адресою - проспект Перемоги, 4-Д. Воно розмістилося у приміщенні між аптекою та магазином, що біля "АТБ" на одинадцятому мікрорайоні.
Фото с сайта https://nashreporter.com/
Add a comment
В Кам`янському. накануні Нового 2022 року, завершили капітальний ремонт кіноконцертної зали "Мир".
У будівлі провели утеплення фасаду, зміцнили та утеплили фундамент, встановили нові вікна та вхідні двері. Істотно перетворився великий зал для глядачів кінотеатру. Тут оновили стелю та стіни, відновили підлогу, замінили систему вентиляції, вдвічі розширили сцену, встановили нові крісла та освітлення, обладнали проходи та місця для людей на інвалідних візках.
Капітальний ремонт кіноконцертної зали "Мир" був проведений уперше за 35 років її існування. "На наступний рік плануємо провести повний благоустрій прилеглої території. Зараз кінотеатр "Мир" – справжній культурний центр лівобережжя", – сказав міський голова Андрій Білоусов.
Торік було повністю реконструйовано малу 3D-кінозалу на 80 місць. Сьогодні, окрім основного виду діяльності – кінопоказу, тут функціонують циркові та вокальні творчі колективи ПАТ "ДМК", три міські танцювальні школи, дитяче модельне агентство та інші секції.
Add a comment
Під'їжджаючи до колишнього кінотеатру "Комсомолець", праворуч по проспекту Василя Стуса на торцевій частині будинку № 14 можна побачити мозаїчне панно. Ось що писала газета "Дзержинець" 28 лютого 1970 року про його виникнення.
"На Комсомольському проспекті створюється громадський центр району "Черемушок". За дорученням міської ради художники-монументалісти М.Л. та Л.Ф.Келер працюють над художнім оздобленням цього району. На торці одного з будинків проспекту художники зараз створюють мозаїчне панно з смальти (штучний кольоровий камінь) "Космос". Його ідея - підкорення радянськими людьми космічного простору".
Фото Віктора КУЛЕНКА 25.05.2017.
Add a comment
Один з кращих кінотеатрів міста, відкритий в 1978 році на Комсомольському проспекті (зараз проспект Василя Стуса) на Черемушках, відразу полюбився городянам і був гордістю для всіх.
Ще б пак: новенький, вперше - з двома залами (дивись хоч по черзі в кожному залі, хоч по вибору - кожному своє), дуже місткий - на 400 і 200 місць. Квитки на сеанс коштували по 25 копійок - для дорослих, і по 10 - на ранкові та дитячі сеанси. Якщо врахувати, що в ті роки в кінотеатрі імені Шевченка, де першими йшли все нові фільми, шикувалися величезні черги, "Комсомолець" завжди виручав: в ньому всього на тиждень пізніше можна було подивитися улюблений фільм і дешевше, і комфортніше.
Будівництво кінотеатру "Комсомолець". 1986 рік.
ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_246850130
Працював телефонний автовідповідач, і можна було дізнатися репертуар, не виходячи з квартири чи кабінету, або зателефонувавши з будь-якого автомата, розташованого на околиці міста.
У кінотеатрі було все для приємного відпочинку: цілком пристойне кафе з морозивом, буфет з тістечками і лимонадом. Фонтани, хороша музика. Пізніше, відповідно до часу, з'явився перший в місті відеопроектор, по якому можна було дивитися "відіки" на великому екрані! Молодим глядачам дуже подобалося, що тільки в цьому кінотеатрі замість обов'язкової в ті часи повчальної кінохроніки показували улюблені мультики "Том і Джеррі", можна було провести вільний від уроків (а іноді і замість них!) час у тирі, і постріляти в ціль всього по 3 копійки за кульку...
1989 рік.
Адміністрація тримала руку на пульсі, завжди підбирала кращий репертуар, вводила сучасні нововведення. Але в роки перебудови улюблену установу не врятували ні поява на першому поверсі відеосалону, ні комерційного магазину, ні торгівля "Запорожцями".
Найкрасивіша споруда в центрі Черемушек, навпроти Дніпровського виконкому не змогла залишитися культурним центром, і кінотеатр виставили на аукціон.
У 2006 році покупниця Антоніна, родичка колишнього президента Кучми Л.Д., яка приїхала з Києва, придбала кінотеатр без особливих роздумів. На тлі столичних цін покупка здавалася дуже вигідною. Головною умовою, яку поставило місто, було обов'язкове збереження статусу культурного закладу протягом п'яти років. Щаслива покупниця в інтерв'ю газеті "2000" говорила:
- Хочеться, щоб у нас процвітали і бізнес, і культура. Мрію зробити кінотеатр столичного рівня, щоб городянам не було соромно за своє місто".
П'ять років вже давно минули, а в "Комсомольці" за цей час не було жодного фільму. Видовище, яке він зараз представляє, викликає тільки жалість.
Любов Алексієвська, краєзнавець, член Національної Спілки журналістів України.
Add a comment
