Минулої п’ятниці, 3 листопада, величезний зал цирку на набережній у Дніпрі був заповнений практично вщерть. Зважаючи на те, що Дніпро прифронтове місто і вже багато разів зазнавало ворожого бомбардування, таке скупчення людей у цирку, що є дуже помітною ціллю, було небезпечно. Але ж, дякуючи Богові, минулося...
Що ж привело сюди сотні людей попри реальну небезпеку? Привів черговий турнір боксерів-професіоналів, бої яких дуже популярні серед українських любителів цього виду спорту. Турнір офіційно був присвячений спортивній легенді Дніпра, заслуженому тренеру України, 86-літньому (!) Віталію Дорофєєву, який виховав чимало відомих боксерів. А коли щасливий іменинник сповна одержав усі подарунки та гарячі оплески присутніх, почалася головна подія вечора – свято Його Величності Боксу. Задля "розігріву" публіки відбулося декілька любительських поєдинків, а потім, після перерви, на ринг вже виходили "профі", і в тому числі представники королівського дивізіону – бійці суперважкої категорії (вага більше ніж 91 кг). Під оплески глядачів на яскраво освітлений ринг піднявся наш земляк – перший у Кам’янському професіональний боксер–суперважковик Олександр Аліфанов з відомого в місті, області та в Україні клуба "Ринг". Це був вже другий професіональний поєдинок нашого майстра. Перший, нагадаємо, відбувся в вересні, в Одесі, де Олександр на очах у вкрай здивованих одеситів буквально "вирубив" в першому ж раунді свого фактурного і в зрості, і у вазі суперника. Іншими словами – послав його у глибокий нокаут. Ми писали про цей блискучий бій Олександра. І ось нове випробування, відтепер у Дніпрі.
Суперником кам’янчанина на цей раз став дніпрянин Роман Мелешко. Це був його перший професіональний поєдинок. Відразу скажемо, що суперник у Аліфанова був достойний – міцний, вольовий, який вміє, як то кажуть, тримати навіть найміцніші удари. А ударів у цьому поєдинкові було чимало – як з одного, так і з іншого боку. Відверто кажучи, дісталося і кам’янчанину, і дніпрянину. Звучить фінальний гонг, і одноголосним рішенням суддів перемогу одержує Мелешко.
В чому ж причина поразки нашого боксера? Ось думка тренера Олександра – одного з досвідченіших спеціалістів боксу в Україні Андрія Валерійовича Шешурєва: "Зазвичай у тренерів завжди є питання до своїх підопічних. Але ніяких особливих питань до Сашка після бою у мене не було – він старанно виконував все те, що ми з ним намітили на цей поєдинок. Як на мене, то бій був рівним, і в принципі міг закінчитися бойовою нічиєю. У всякому разі, рахунок за очками був рівним: 38:38. Однак перемогу віддали Роману Мелешку. Він був значно вище за Олександра (186 см проти 167 см) і молодше за нашого бійця десь років на 6, розмах рук у нього значно більший, а це дуже важливо в боксі. При всьому цьому Сашко виграв перші два раунди, а ось у 3 та 4 (всього було чотири) дещо переконливішим був суперник. Як відомо, в боксі останні раунди мають вирішальне значення, що мабуть і вплинуло на суддівський вердикт. І ще: в залі було понад дві сотні кам’янчан, які приїхали підтримати земляка. Можливо, це психологічно трохи заважало Сашкові, який дуже хотів ні в якому разі не підвести своїх вболівальників".
А ось що говорить про бій, що відбувся, його безпосередній учасник – Олександр Аліфанов: "Звісно, я дуже хотів стати переможцем. Дуже дякую всім, хто мене підтримував – і в залі, і тим, хто дивився бій по телебаченню. Чому програв? Треба визнати, що суперник у мене був і досвідчений, і міцний, який добре рухався в ринзі і міг потужно вдарити.
Мені теж вдалося кілька разів потужно "зачепити" його по печінці і у підборіддя, але ж він не впав, і у боргу не залишився. Треба відверто сказати, що в третьому та четвертому раундах мені було трохи важко битися. Мабуть, далися взнаки мій нещодавній поєдинок в Одесі, а перед ним ще два тренувальні бої з молодими майстрами спорту – любителями. Одного я нокаутував, а у другого виграв за очками. Також ще на початку бою з Мелешко я дещо травмував кисть правої руки (В.К. – Олександр показав свою помітно припухлу руку). Однак, не дивлячись на поразку, я не переймаюсь цим. Давно відомо: чим важче бій – тим цінніше отриманий досвід".
Ось така оцінка. Від себе можу додати: можливо Олександра стримувала і навіть заважала його помітна зарядженість на один нокаутуючий удар, щоб ефектно, як в Одесі, добитися перемоги. Треба було бути більш спритним і винахідливим.
Але, як би там не було, яскравий двобій за участю кам’янського професіонала відбувся. Глядачі були у захваті! А це, погодьтесь, головне. Так, Олександр не переміг, але ж, як відомо, без поразок не буває перемог. Наступний бій у нашого боксера відбудеться вже в новому році. Є час подумати і попрацювати над помилками.
Автор Володимир Кашнер
