Малицкий
25 березня в юнацькому відділі Дніпродзержинської центральної бібліотеки ім. Т.Шевченка відбулася презентація збірки віршів "Кохання бачать у смартфонах" молодого поета Владислава Маліцького.

У дніпропетровському видавництві "Пороги" вийшла збірка віршів поета-лірика Владслава Маліцького. Своїми віршамі автор намагається показати багатогранність такого почуття, як кохання. Збірка відображує різні життєві ситуації, які виникають у повсякденному житті і залишають свій слід не только в квітах і ​​поцілунках, а й у переживаннях та розчаруваннях

Владислав Маліцький народився в Дніпродзержинську. Після закінчення в 2008 році колегіуму № 16 поїхав до Дніпропетровська, де продовжив навчання в Національному університеті імені Олеся Гончара на фізико-технічному факультеті за спеціальністю системи автоматизованого управління літальними апаратами. "Лірика була зі мною паралельно, - розповідає   Маліцький. - Вірші я почав писати чотири роки тому. А підштовхнуло, як це часто буває, нещасливе кохання, трагічне розставання. Спочатку я вірші писав для себе. Але потім старша сестра підказала, що пора вже видати збірку. Почав активно шукати художників для ілюстрування, і спонсорів. В результаті видання профінансувала українська діаспора в Німеччині ".

Це перша книжка інженера-програміста пульта централізованого пожежного спостереження Влада Маліцького. Раніше він друкувався в "Антології сучасної української літератури", а також в журналах "Дніпро", "Кур'єр Кривбасу". Презентації збірки "Кохання бачать у смартфонах" вже пройшли в столиці Швеції Стокгольмі, Дніпропетровську, Києві, Полтаві. Книга продається в Берліні, Стокгольмі, Варшаві.

Я и Малицкий

"Було дуже приємно, коли мене стали називати поетом, - ділиться враженнями Влад. - Сам себе поет не може назвати поетом. Адже поет - це покликання. Навіть якщо одна людина прийде на зустріч, мені однаково буде приємно, і я буду читати свої вірші.  Мені неважливо мати якісь "корочки", що засвідчують належність до Спілки, мати зірки і всякі-там регалії. Важливо, що я пишу і комусь це подобається. Поет це виходець з народу, і він повинен йому служити".

Текст: Віктор Куленко.