У нашому магазині працює Віра Бутиліна. Чоловік її Георгій Бутилін - майстер годинникової майстерні артілі "Червоний гвоздильник" - безперервно пиячить, майже щодня влаштовує дома скандали, б'є дружину, яка часто з двома маленькими дітьми вимушена ховатися від цього хулігана. Він з ножем в руках кидається на дружину, загрожуючи їй і тим, хто захищає її.
Мешканці вулиці Котовського (сім'я проживає по цій вулиці, в будинку № 22, кв. 1) знають, що цей п'яниця вже тривалий час знущається з дружини і дітей. 7 січня з ножем в руках біля трамвайної зупинки на Транспортній площі він знову ганявся за дружиною, але їй вдалося втекти. Часто Бутилін заходить у магазин і тут влаштовує дебоші.
Якось я подзвонив по телефону в артіль "Червоний гвоздильник", вимагаючи, щоб правління її втрутилося в життя годинникового майстра. Однак там не звернули на це уваги. Керівники артілі знають, що Бутилін працює коли хоче і як хоче, ніхто його роботу не контролює.
Бутиліну 25 років. Одружився він всього п'ять років тому. Просто дивно, звідки у цієї молодої людини стільки гнилого, огидного в поведінці. Очевидно, батьки його не дуже піклувалися про те, кого вирощують. До речі, і зараз батько Бутиліна замість того, щоб стати на захист невістки і онуків, потурає синові-п'ниці. Під час дебошів, які той влаштовує в батьківській квартирі, Василь Бутилін, замість того, щоб зупинити хулігана, заявляє:
- Виводь її на вулицю і там бий, у моїй квартирі цього не роби.
Цього далі терпіти не можна. Ми вимагаємо приборкати хулігана Бутиліна, стати на захист його дружини і дітей!
І.Скороходов, завідуючий магазином № 9 міськпромторгу.
"Дзержинець" 30.01.1956.
Add a commentЖиву я на робітничому селищі азотно-тукового заводу. Приходять до мене приятелі і кажуть:
- Поїдемо у центр міста, сфотографуємось.
Так і зробили. Тільки зійшли з трамваю, коли ось фотографія біля міського ринку. Читаємо вивіску: "Фотографія № 6 артілі "Фототруд". Подивились на фотовітрину і вирішили, що тут фотографи працюють якісно. Сфотографувались. Мій приятель пізніше каже:
- Сфотографуємось ще раз на всякий випадок. Якщо у першого погана якість роботи, то у другого фотографа буде кращою. Пішли ми фотографуватись у філію фотографії № 6.
Через чотири дні перше замовлення було готове. Фотокартки вийшли у першого фотографа неякісними, але я був змушений їх взяти бо приятель виїздив з міста. В цей же день навідався до другого фотографа тов. Сігіченка, в надії, що, можливо, тут працюють краще.
- Не готові, - пояснив тов.Сігіченко. - Приходьте після першого грудня...
Прийшов я 3 грудня - не готові. Навідався через п'ять днів - готові, але не впізнав ні себе. ні приятелів.
- Відмовляюся від таких карток, - заявив я.
15 грудня мене перефотографували, і сказали, щоб приїхав через п'ять днів. Так і зробив.
- Не готові, приїжджайте через 2-3 дні.
Коротше кажучи, нарешті одержав фотокартку у філії фотографії № 6 артілі "Фототруд", але дуже неякісні. Фотографи-бракороби добре почувають себе в цій артілі.
М.Байда, робітник.
"Дзержинець" 30.01.1951.
Add a commentБагато учнів шкіл міста займаються в авіамодельному гуртку дитячої технічної станції.
На знімку: керівник гуртка Михайло Дорофійович Проліско пояснює дітям будову планера.
Фото М.Каміонського.
"Дзержинець" 26.01.1955.
Минуло п'ять років, як при Палаці культури металургів заводу імені Дзержинського організовано дитячий драматичний колектив.
Ряд цікавих дитячих п'єс, інсценіровок вже поставлено юними драмгуртківцями за минулий час. Серед них "Сніжна королева", "Іван да Мар'я", "Веселе сновидіння", "Особливе завдання". В дні зимових канікул на міській новорічній ялинці більше 7 тисяч дітей проглянули святкову інсценіровку.
Зараз ми почали готувати до постановки дитячу п'єсу В.Катаєва "Біліє парус одинокий". У березні покажемо її учням шкіл.
Своє п'ятиріччя наш драматичний колектив відзначає творчим звітом перед юними глядачами, візьме участь у концертах на виборчих дільницях.
Серед членів нашого колективу провадиться виховна робота. Кожен прагне вчитись в школі, служити прикладом в дисципліні.
В.Винокуров, учень 8 класу, учасник дитячого драматичного колективу.
"Дзержинець" 26.01.1955.
Add a commentВ нашому гуртожитку № 35, по Республіканській вулиці, є червоний куток. Це любиме місце відпочинку молодих робітників будівельної дільниці "Дніпростальконструкція". Тут читають лекції, проводяться бесіди, турніри любителів шахів і шашок.
Вихователька гуртожитку тов. Мовчан, секретар комсомольської організації Леонід Мікулінський та член культурно-побутової ради разом з активістами заздалегідь накреслюють заходи, організовують їх.
В.Шамрай.
"Дзержинець" 24.01.1956.
Add a comment
