Живу я на робітничому селищі азотно-тукового заводу. Приходять до мене приятелі і кажуть:
- Поїдемо у центр міста, сфотографуємось.
Так і зробили. Тільки зійшли з трамваю, коли ось фотографія біля міського ринку. Читаємо вивіску: "Фотографія № 6 артілі "Фототруд". Подивились на фотовітрину і вирішили, що тут фотографи працюють якісно. Сфотографувались. Мій приятель пізніше каже:
- Сфотографуємось ще раз на всякий випадок. Якщо у першого погана якість роботи, то у другого фотографа буде кращою. Пішли ми фотографуватись у філію фотографії № 6.
Через чотири дні перше замовлення було готове. Фотокартки вийшли у першого фотографа неякісними, але я був змушений їх взяти бо приятель виїздив з міста. В цей же день навідався до другого фотографа тов. Сігіченка, в надії, що, можливо, тут працюють краще.
- Не готові, - пояснив тов.Сігіченко. - Приходьте після першого грудня...
Прийшов я 3 грудня - не готові. Навідався через п'ять днів - готові, але не впізнав ні себе. ні приятелів.
- Відмовляюся від таких карток, - заявив я.
15 грудня мене перефотографували, і сказали, щоб приїхав через п'ять днів. Так і зробив.
- Не готові, приїжджайте через 2-3 дні.
Коротше кажучи, нарешті одержав фотокартку у філії фотографії № 6 артілі "Фототруд", але дуже неякісні. Фотографи-бракороби добре почувають себе в цій артілі.

М.Байда, робітник.

"Дзержинець" 30.01.1951.