Закінчилась особиста першість області з теніса серед школярів. У змаганнях взяли участь найсильніші спортсмени Дніпропетровська, Нікополя, Дніпродзержинська.
Значного успіху добився учень школи робітничої молоді № 9 нашого міста Григорій Никифоров, який став абсолютним чемпіоном в одиночному, парномі і змішаному розрядах. Добре також виступили наші тенісисти Людмила Ярова, Георгій Шипунов, Володимир Волчков, Володимир Чорний, Лариса Половикова, які стали призерами першості. Норматив другого спортивного розряду виконав учень школи № 15 Сергій Козленко.
У червні збірна команда школярів захищатиме честь нашої області на першості України в м.Ялті.
В.Морозов, головний суддя змагань.
"Дзержинець" 29.05.1965.
Пам'ятне місце
В "Дзержинці" 20 березня цього року була опублікована замітка робітника заводу імені Дзержинського Є.Левденка про те, щоб змінити назву вулиці Базарний спуск. Чи варто це робити? Я хочу дещо розповісти про події, пов'язані з цими місцями.
Неподалік від центральної міської аптеки № 31, що на проспекті Леніна, до війни стояв одноповерховий будинок. Перед ним росли високі акації, зрубані фашистами під час окупації. В цьому будинку я й народився.
...Вдень поліцаї оголосили, що будуть підривати пам'ятник Прометею. Два глухих вибухи зруйнували колону, але сама фігура не розбилась. І ось тоді я почув історію, пов'язану з пам'ятником. Пам'ятник поставили на місці старого базару. Це не було випадковим. На цьому місці в революційні дні 1917 року проходили масові мітинги. Тут виступали керівники міської більшовицької організації. Ця площа стала для кам'янчан історичною. Вона була розташована поблизу заводу, на якому працювали і боролись за перемогу соціалізму робітники-дніпровці. Саме з таких міркувань колишя базарна площа і була обрана місцем спорудження пам'ятника. Про це ж пише в нарисі "Прометей" Я.С.Фомкін. Зараз до пам'ятника ведуть проспект Пеліна і вулиця Базарний спуск. Коли йдеш по них, згадуєш тих, хто після мітингів поспішав Базарним спуском до доменних і мартенівських печей. Так чи варто перейменовувати цю вулицю? Думаю, що не слід.
В.Шерстюк, машиніст тепловоза Баглійського коксохімзаводу.
"Дзержинець" 29.05.1965.
В залі дитячої спортивної школи місквно йшли заняття з спортивної гімнастики. Група дівчат-розрядниць виконувала вправи на кільцях, брусах різної висоти. В зал несміливо війшла восьмирічна Катя Велингура і тихенько попрохала тренера Аліну Іванівну Сокирко:
- У вас тренується моя сестричка Оля, і я хочу бути такою ж гімнасткою.
Тренер відмовила їй, бо за віком Катя була ще малою і фізично слабкою. Дівчинка не відступила від свого наміру і майже півроку приходила разом з Олею на заняття. Вона не тренувалась, але сиділа в залі. Юні спортсмени бачили її наполегливість і умовили Аліну Іванівну дозволити Каті тренуватись Та погодилась. Катя сама побачила, що вона ще мала і складні вправи на спортивних снарядах їй ще не під силу. Вона перейшла тренуватись на другий вид гімнастики - художньої.
Аліна Іванівна розповідає, що це одна з сумлінних і наполегливих спортсменок. Якщо в неї не виходить якийсь елемент, вона тренується додатково, наполегливо.
І от прийшли успіхи. На першості міста виконано другий юнацький, а згодом і перший дорослий спортивний розряд.
Ті, хто знали маленьку Катюшу в 1957 році, тепер не впізнають її в фізично здоровій стрункій гімнастиці. А коли Катя виходить на спортивний килим для виконання вправ, в залі настає мертва тиша, а потім лунає грім оплесків.
У квітні в Києві зібрались 126 найкращих спортсменок з художньої гімнастики з різних міст України. Великого успіху в цих змаганнях добилась Катя Велигура. Вона виконала норму майстра спорту СРСР. В нашому місті це перший майстер спорту серед школярів. Це великий успіх і тренера Аліни Іванівни Сокирко.
Зараз Катя вчиться у 8-ому класі школи № 1, бере активну участь в спортивній і комсомольській роботі школи.
Дальших тобі успіхів, Катя!
В.Роговань, директор дитячої спортивної школи міськвно.
На знімку: Катя Велингура на тренуванні.
Фото В.Овчіннікова
"Дзержинець" 1964.26.05.
"Дніпровець" вийшов на черговий матч з чернівецьким "Авангардом" в дещо зміненому складі. На воротах стояв Володимир Литовченко, в захисті - Прокопенко, Чаплигін, Черносенко, в півзахисті - Купрієнко (Авельцев), Федін, в нападі - Танський, Віктор Литовченко, Орлов, Іванов, Шнейдерман.
З початку гри гості розгубилися. Вони не встигли ознайомитися з нападниками, які швидко переміщаються. Це коштувало їм гола, який з ходу забив Шнейдерман. Проходить 10 хвилин і нападникам "Дніпровця" вже не так легко пробиться крізь захисні лінії авангардіців. Вступає в гру і наш воротар.
Гості грали непогано, але їх нападники невміло і несміло били по воротах, що краще вдавалося дніпровцям. Другий м'яч у ворота чернівецьких футболістів забив Танський. Третій, дуже красивий, - Орлов. Другий тайм хоч і закінчився внічию - 0:0 був не менш цікавим. Ряд важких м'ячів взяв воротар гостей.
Перемігши з рахунком 3:0, "дніпровець" набрав після шести ігор 9 очок і має співвідношення забитих і пропущених м'ячів - 10:7.
В.Вєсєнін.
"Дзержинець" 27.05.1962.
Комітет ДТСААФ нашого міста завоював першість
Бюро обласного комітету КП України і виконком обласної Ради депутатів трудящих розглянули підсумки змагання міськкомів і райкомів Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флотові за 1961 рік. Відзначено, що Дніпродзержинський міськком ДТСААФ на всіх підприємствах і установах створив організації ДТСААФ. В члени товариства залучено 58 процентів дорослого населення міста. Контрольне завдання по підготовці кадрів виконане на 136 процентів. Поліпшено агітаційно-пропагандистську роботу на оборонні теми серед населення; зміцніла матеріально-технічна база товариства.
За успіхи в обронно-масовій роботі в 1961 році бюро обкому партії і облвиконком присудили перехідний Червоний прапор обкому і облвиконкому переможцеві в соціалістичному змаганні - Дніпродзержинському місккому комітетові ДТСААФ.
"Дзержинець" 27.05.1962.