В електричному цеху азотнотукового заводу стало традицією щорічно проводити шахові турніри. Зараз проходить черговий турнір. Таблицю розиграшу першості очолює майстер лабораторії Володимир Сисоєв. З семи проведених зустрічей шість він виграв, а одну партію звів внічию.
К.Чернятевич, технік-електрик заводу.
"Дзержинець" 04.06.1960.
Наталія Яківна Лаптєва працює в школі № 5 учителькою молодших класів. Це чуйний вихователь. Вона вміло сполучає материнську турботу і ласку з високою вимогливістю.
Діти люблять свою вчительку. Вона працює з ними не тільки на уроках, але і в позаурочний час. Особливу увагу Наталія Яківна придає роботі з слабими учнями. Не дивно, що всі учні успішно переходять з класу в клас, відзначаються сталими знаннями. Нам хочеться від усієї душі подякувати цій чудовій людині за виховання наших дітей.
Кравець, Торішня, Карманов, Ковальський, Пушкар, Чебишев та інші батьки.
"Дзержинець" 03.06.1965.
У Дніпропетровську проходить командна першість з шашок серед колективів хімічних підприємств. Спортивну честь нашого міста захищають спортсмени азотно-тукового заводу. Після трьох турів упевненно лідирують наші спортсмени, які набрали 11,5 очок із 12 можливих.
Ю.Єрмаков, учасник змагань.
"Дзержинець" 29.05.1965.
Закінчилась особиста першість області з теніса серед школярів. У змаганнях взяли участь найсильніші спортсмени Дніпропетровська, Нікополя, Дніпродзержинська.
Значного успіху добився учень школи робітничої молоді № 9 нашого міста Григорій Никифоров, який став абсолютним чемпіоном в одиночному, парномі і змішаному розрядах. Добре також виступили наші тенісисти Людмила Ярова, Георгій Шипунов, Володимир Волчков, Володимир Чорний, Лариса Половикова, які стали призерами першості. Норматив другого спортивного розряду виконав учень школи № 15 Сергій Козленко.
У червні збірна команда школярів захищатиме честь нашої області на першості України в м.Ялті.
В.Морозов, головний суддя змагань.
"Дзержинець" 29.05.1965.
Пам'ятне місце
В "Дзержинці" 20 березня цього року була опублікована замітка робітника заводу імені Дзержинського Є.Левденка про те, щоб змінити назву вулиці Базарний спуск. Чи варто це робити? Я хочу дещо розповісти про події, пов'язані з цими місцями.
Неподалік від центральної міської аптеки № 31, що на проспекті Леніна, до війни стояв одноповерховий будинок. Перед ним росли високі акації, зрубані фашистами під час окупації. В цьому будинку я й народився.
...Вдень поліцаї оголосили, що будуть підривати пам'ятник Прометею. Два глухих вибухи зруйнували колону, але сама фігура не розбилась. І ось тоді я почув історію, пов'язану з пам'ятником. Пам'ятник поставили на місці старого базару. Це не було випадковим. На цьому місці в революційні дні 1917 року проходили масові мітинги. Тут виступали керівники міської більшовицької організації. Ця площа стала для кам'янчан історичною. Вона була розташована поблизу заводу, на якому працювали і боролись за перемогу соціалізму робітники-дніпровці. Саме з таких міркувань колишя базарна площа і була обрана місцем спорудження пам'ятника. Про це ж пише в нарисі "Прометей" Я.С.Фомкін. Зараз до пам'ятника ведуть проспект Пеліна і вулиця Базарний спуск. Коли йдеш по них, згадуєш тих, хто після мітингів поспішав Базарним спуском до доменних і мартенівських печей. Так чи варто перейменовувати цю вулицю? Думаю, що не слід.
В.Шерстюк, машиніст тепловоза Баглійського коксохімзаводу.
"Дзержинець" 29.05.1965.
