Североатлантический альянс проводит крупнейшие за 13 лет военные маневры. В рамках этих учений в небе над Европой впервые демонстративно сбивается баллистическая ракета, разыгрываются сценарии десантных операций, полномасштабных гибридных войн с использованием интернета, сообщает http://kolokolrussia.ru/geopolitika/rossiya-protiv-nato--kto-pobedit-esli-zavtra-voyna
А Россия в это же время удивляет мир своим новейшим оружием в ходе антитеррористической операции в Сирии. Почти все эксперты и даже далекие от армии люди сходятся на том, что холодная война и не думала заканчиваться с распадом СССР, а сейчас геополитическая обстановка накалена до предела. В связи с этим «Колокол России» решил выяснить, каков реальный расклад сил в потенциальном противостоянии нашей страны и Запада. Нашим собеседником стал бывший офицер Генштаба, доктор военных наук Константин Сивков.
Колокол России: Константин Валентинович, невесело, конечно, задавать такой вопрос в лоб, но, с учетом последних событий, приходится. Что если противостояние России и НАТО из «холодного» вдруг превратится в «горячее»? В каком состоянии находится наша армия и насколько силен потенциальный противник?
Константин Сивков: Если брать количественный состав, то по силам общего назначения, не применяющих ядерное оружие, соотношение примерно 12:1 в пользу НАТО. Это по данным личного состава вооруженных сил альянса с учетом развертывания в военное время. Если же не брать определенные рода войск стран НАТО, которые на время конфликта переходят под командование единого центра, соотношение будет примерно 3–4:1 не в нашу пользу.
Что касается качественного состава, здесь российская армия почти не уступает оппоненту. Так же, как и мы, альянс долгое время не обновлял вооружение и технику.
Сейчас процент современной боевой техники у нас чуть ниже, чем у натовцев, но разрыв тут не очень большой. А вот с исправными машинами ситуация явно не в нашу пользу – процент боеготовности у нас оценивается в 50–60%, а у противника – 70–80%.
Хотя по отдельным направлениям, например, в Каспийской флотилии и на Черноморском флоте – наша готовность составляет почти 100%.
За последние два–три года мы серьезно подтянули оперативную и тактическую подготовку командного состава. Причем с тактикой у нас и ранее было все в порядке. Здесь показательно вспомнить войну с Грузией 2008 года, когда за каких-то три дня вооруженные силы противника были наголову разбиты. Это уникальный случай, при том что грузин тогда готовили и консультировали американские специалисты.
КР: С тех пор наши военные не особо светились на международном уровне, но теперь им пришлось показать себя в Сирии. Они успешно сдали этот экзамен?
К.С.: Война в Сирии продемонстрировала, что российское вооружение отвечает высочайшим требованиям современности по ряду показателей значительно превосходя американское. Например, крылатая ракета «Калибр-НК» лучше «Томагавка» как по дальности (2600 против 1500 километров), так и по точности стрельбы. Также наши летчики показали в действии уникальный прицельно-навигационный комплекс СВП-24 «Гефест», позволяющий применять обычные фугасные бомбы с эффективностью, характерной для высокоточного оружия. Благодаря этому, небольшая российская авиагруппа в Сирии способна действовать с высокой эффективностью. В последнее время удалось достигнуть показателя в 70–80 пораженных целей при 50 вылетах в сутки – это очень хорошо. У американцев же на одну цель выделяется минимум 3–4 самолета, а для поражения, к примеру вражеского аэродрома, используется целая эскадрилья. Средняя стоимость нашего нового оружия значительно ниже американского, что является большим плюсом.
Вместе с тем сирийская война показала, что у российских войск есть серьезнейшая проблема с обеспечением боеприпасами. Блистательный пуск 26 ракет «Калибр-НК» 7 октября из акватории Каспийского моря больше не повторялся – по всей видимости, резерв этого оружия у нас очень маленький.
Пока мы не увидели эффективных пусков ракет серии К-55 новой модификации, которые вполне могли быть использованы самолетами Ту-95 или Ту-160. Имеют место единичные успешные пуски ракет К-55 во время учений, но не более того. Весьма ограниченно применяются высокоточные корректируемые авиабомбы – КАБ-500С и КАБ-500кр. По меркам защищенности и точности поражения они намного надежнее, чем аналогичные американские боеприпасы такого же калибра. Тем не менее число случаев их применения позволяет сделать вывод, что в наших арсеналах их маловато. В основном используются бомбы свободного падения, правда, как уже было сказано выше, благодаря системе «Гефест» они поражают цель значительно точнее.
Доведение количества вылетов в сутки до предельно возможного – около 60, отказ от использования полетов парами в пользу одиночных рейдов свидетельствуют о том, что ресурс самолетовылетов нашей авиации в Сирии достиг предела. Как по запасам материально-технических средств, так и по напряженности использования техники.
А значит, и число самолетов с новейшей электроникой у нас фактически ограничено той группой, которая находится в Латакии.
КР: Выходит, что в случае длительной и масштабной войны у наших ВС возникли бы огромные проблемы. В первую очередь, из-за недостаточного материально-технического обеспечения...
К.С.: Можно сказать конкретнее: на сегодняшний день российская армия даже при полной мобилизации способна победить в 1–2 конфликтах локального типа. После них необходимо будет взять длительную паузу для латания дыр. Если же встанет вопрос об открытом противостоянии с НАТО, то наши силы общего назначения вряд ли смогут продержаться против США и союзников более одного–двух месяцев. Американцы сейчас боятся вступать в войну с Россией только из-за наличия у нас ядерного оружия, остающегося единственным железным средством сдерживания. Если вообразить, что у нас нет ядерных ракет, или же ядерное оружие отсутствует у обеих сторон – в этом случае, я уверен, военная операция против России уже бы стартовала.
Используя свое превосходство, альянс согласился бы на значительные потери в ходе первых операций, когда разгромили бы наши основные силы общего назначения, а затем – полная оккупация нашей страны. Сейчас нас спасает только ядерный паритет.
Поэтому говорить о том, что в рамках гипотетической Третьей мировой войны Россия может вести масштабные боевые действия (скажем, группировкой от 800 тысяч человек и больше) без применения оружия массового поражения – это чепуха.
Если же рассуждать не о локальной, а о региональной войне (какой была для нас Великая Отечественная война, ВОВ), тогда на линию огня придется выставлять группировку численностью 4–5 миллионов... Это просто фантастика. Для сравнения – СССР в период своего расцвета был в состоянии без применения ядерного оружия обеспечивать национальную безопасность в любых войнах, включая мировые.
КР: Но если зайдет вопрос о том, чтобы ставить «под ружье» все имеющиеся у нас резервы, разве не поможет большой запас единиц танков и полевой артиллерии, сохранившийся еще с советских времен?
К.С.: Действительно, у нас в арсеналах большое количество танков – Т-72, Т-80. Судя по открытым данным, около 5000 80-к и 7000 72-к разных моделей. Против новых модификаций «Абрамса» серии M1A2 вполне может справиться наш Т-90. Лобового столкновения и массовых танковых битв времен ВОВ в любом случае не будет, но противостоять пехоте и решать другие современные боевые задачи наши машины в состоянии. Хотя замечу, что примерно 80% из них сначала придется отремонтировать.
Но главное другое – на сегодня у нас почти разрушена отрасль производства боеприпасов. Скажем, на дивизию из 300 танков надо иметь около 1200 снарядов для полного боекомплекта. При интенсивных боевых действиях они расходуются в течение дня. Для ведения боевых действий в продолжении месяца необходимо порядка 20 000 выстрелов. Это только по танкам. Сюда же добавим более интенсивно работающую полевую артиллерию – у них за сутки обычно пара боекомплектов улетает. Плюс системы ПВО, и получим ту же картину, которую имели в годы ВОВ.
Чтобы начать масштабное наступление, надо создать запас снарядов, измеряемый сотнями эшелонов – десятками миллионов выстрелов. Для этого нужна мощная промышленность. Советский военпром обеспечивал фронт всем необходимым. И можно сказать, что сейчас в Сирии, по большому счету, воюет не столько Россия, сколько СССР.
Большинство наших запасов авиабомб – советского производства, а не российского. Так что если начнется масштабная война, то при проведении первой же крупной операции у нас вылетит все, и пополнить эти запасы мы уже не сможем. Здесь я ссылаюсь, в том числе на мнение авторитетнейшего инженера, одного из бывших руководителей боеприпасной отрасли Юрия Шабалина.
Вторая наша проблема – производство новой техники. У нас в значительной степени разрушена или передана в частные руки так называемая промышленность базовых технологий – это жаропрочная сталь, стандартные микросхемы... Поэтому решить вопрос о замещении комплектующих для наших танков будет проблематично.
Наконец, еще один важный момент – пуск 26 ракет «Калибр» из Каспийского моря обошелся нам в 10 миллиардов рублей. То есть стоимость каждой ракеты из этого залпа составила 6,4 миллиона долларов. У американцев залп ракетой типа «Томагавк» обходится примерно в 2–2,5 миллиона долларов.
Вопрос: откуда у нас такая дороговизна? В первую очередь, из-за коррупционных схем, с которыми никто не думает бороться. Поэтому все наше новосозданное оружие будет очень дорогим – на любой войне всевозможные промышленные начальники с удовольствием греют руки.
Не секрет, что до недавних санкций мы закупали на Западе многие базовые запчасти для новых разработок. А сейчас у нас импортозамещение идет в основном за счет Китая и всяких серых обходных схем. С того момента, как наш военпром попал под санкции, я не слышал о вводе в работу ни одного нового мало-мальски серьезного предприятия. Вот поэтому единственный фактор сдерживания противника на ближайшие годы – ядерное оружие.
КР: Буквально на днях министр обороны Сергей Шойгу рассказал о завершении строительства современной военной базы в Арктике – на Новосибирских островах. Насколько эффективным будет этот проект, и какие еще шаги следует предпринять Минобороны РФ для защиты наших рубежей?
К.С.: Арктика – это важнейшие северное, северо-западное и северо-восточное стратегические направления в случае начала большой войны. Именно оттуда в случае начала военных действий между Россией и США полетят межконтинентальные баллистические ракеты и стратегические бомбардировщики. В свою очередь, по этим направлениям пойдем и мы – там будут лежать все кратчайшие траектории. С точки зрения развития систем ПВО и ПРО, эта база нужна нам, как воздух.
Печальный итог наших либеральных реформ 90-х годов – вся инфраструктура ПВО в этом регионе была уничтожена. Теперь бреши в системе воздушного наблюдения у нас измеряются сотнями километров. Причем в советские времена в Арктике располагалась плотная система радиолокационного наблюдения, контролировавшая все воздушное пространство на высотах от 200–300 метров и выше. Отдельные бреши закрывались патрульными самолетами. Сегодня нижняя граница наблюдений доходит до нескольких километров, а в районе Центральной Сибири огромные участки неба вообще не просматриваются. Создание стабильно работающего наземного локационного поля со 100% охватом наших северных рубежей – задача номер один, которая требует очень много сил и средств. Пока точечно устанавливаются патрульные посты, которые закрывают отдельные направления, чтобы обеспечить обнаружение хотя бы тех самолетов и ракет, которые угрожают важнейшим промышленным объектам и большим городам.
Кроме того, самолеты противника надо сбивать еще до пуска ими ракет, который обычно удален от нашей границы на 500–800 километров. Соответственно, на границе должны работать российские истребители. Благодаря усилиям наших ученых, дальность стрельбы ракет МИГ-31 достигает более 300 километров. Остается разместить аэродромные узлы с этими самолетами, каждый из которых может эффективно закрывать участок неба размером до 1600 километров с тем расчетом, чтобы закрыть все пробелы. Кроме того, все стратегически важные объекты должны быть защищены комплексами ПВО. Соответственно, для их хорошей работы нужны люди и инфраструктура.
Наконец, в этой зоне надо обеспечить постоянные маршруты самолетов радиолокационного дозора. На сегодня у нас их всего 15 единиц. По-хорошему, чтобы охватить всю страну необходимо примерно в четыре раза больше. В распоряжении НАТО 67 подобных машин, а у США – около 100. Однако у нас запланированы лишь единичные сборки подобных самолетов и то, пока на 2018 год. Кроме того, из северной акватории (на расстоянии до 1000 с лишним километров от берега) американские подлодки могут запускать ракеты «Томагавк» по нашим сибирским нефтяным центрам, чтобы лишить страну энергетики. Поэтому сегодня та программа, которая развертывается в рамках защиты этого региона, – весьма адекватна. Но пока это лишь необходимый минимум, первые шаги.
КР: Что вы можете сказать о масштабных учениях НАТО вблизи наших западных границ? Судя по всему, альянс отрабатывает не только оборонительные, но и наступательные операции. В том числе с использованием десанта и тяжелой техники. Сейчас Прибалтика накачивается новыми американскими танками. Каковы возможные сценарии развития событий на «европейском фронте»?
К.С.: Прежде всего, любые учения проводятся для того, чтобы отработать определенные взаимодействия войск, никакой демонстративной функции тут нет. И в том факте, что американцы недавно сбили баллистическую ракету с эсминца, который находился у берегов Шотландии, нет ничего страшного. Это вполне рядовое событие. Точно так же наши зенитные комплексы наземного или корабельного базирования отрабатывают уничтожение ракет. Конечно, учения Запада – это не подготовка к большой войне против России образца 1941 года.
Они прекрасно понимают, что, если начнется хотя бы подготовка к такой войне, а скрыть ее не удастся, при нынешнем политическом руководстве Россия, понимая, что перспектив в длительном противостоянии у нас нет никаких, первой применит ядерное оружие. Надо полагать, что самоубийц нет ни в США, ни в Европе, поэтому они вряд ли на такое пойдут.
Но у нашего противника могут быть и иные технологии – к примеру, предварительно создать в России систему хаоса, дезорганизовать управление, инспирировать экономические проблемы и полностью дискредитировать действующую власть, противопоставив ее народу, заставить народ выйти на улицу и на этом фоне создать массовые беспорядки, в результате которых будет нарушено управление стратегическими ядерными силами. После захвата Генштаба в Москве никто не сможет взять на себя командование ядерным ударом... А уже потом организуется вторжение сухопутных войск, которое уничтожит разобщенное сопротивление отдельных частей российской армии – и наша территория оккупирована. Вот эта цель в масштабных учениях НАТО весьма вероятна.
Конечно, никто всерьез не рассматривает возможное вторжение России на территорию той же Эстонии. Все прекрасно понимают, что в правительствах США и России нет идиотов – никто не хочет выживать в ядерной зиме. Но чтобы оправдать дальнейшее развертывание НАТО у наших западных границ и сплотить свои ряды, они продолжают нагнетать обстановку. Более того, в непосредственной близости от нас развертываются так называемые соединения оперативного базирования. При них вся тяжелая техника, боеприпасы находятся в передовых районах, а личный состав – на территории США. При начале боевых действий личный состав перебрасывается в Восточную Европу, расконсервирует оружие – и за пару дней там возникает полноценная моторизованная дивизия США численностью 12–15 тысяч человек. А в спокойной обстановке там находится максимум 500–600 военных, просто охраняющих территорию.
Война сейчас, конечно, будет мало походить на классические лобовые столкновения, о которых мы читали в учебниках. Начинается все, как известно, с информационных и сетевых баталий за сознание людей.
КР: Раз уж мы заговорили об этом безумстве (обмене ядерными ударами с США), что здесь могут сделать системы ПРО и от чего в реальности спасает пресловутый «ядерный зонтик»?
К.С.: В настоящий момент ракетная оборона США не представляет больших угроз для нашего ядерного потенциала. Их «противоядерные» ракеты SM-3 способны поражать боеголовки противника на удалении до 400 километров.
Это в самых идеальных условиях – если ракета противника идет встречным курсом. Причем скорость полета боеголовки, которую она может поразить, ограничивается где-то в районе 2,5 километра в секунду. Межконтинентальные ракеты на конечном участке траектории идут со значительно более высокой скоростью. Поэтому единственную угрозу SM-3 для нас могут представлять только тогда, когда будут приближены на расстояние 150–200 километров к районам патрулирования наших атомных подлодок. В этом случае они получат шанс сбить стартующие с наших подводных крейсеров ракеты, но только на активном участке траектории – у них на это будет около 80 секунд. Естественно, наша авиация и силы ВМФ будут наносить по кораблям противника серьезные удары. Так что сначала ему придется разгромить флот и авиацию РФ, что займет не менее 10–15 дней. К этому времени мы уже, наверняка, применим ядерное оружие.
Кроме того, наши подлодки, как, впрочем, и американские, могут производить пуски из-под арктического льда, пробивая в нем бреши торпедами перед пуском. Хотя при наличии ракет межконтинентальной дальности, такие фокусы подлодкам в принципе и не нужны – они легко могут атаковать у своих берегов под прикрытием надежной системы противолодочной и противовоздушной обороны. Здесь любые силы ПРО, имеющиеся у двух сторон, малоэффективны.
Что касается других систем обороны, то они способны обстреливать лишь боеголовки, которые уже находятся в космосе – не на активной части траектории.
Где-то 3–5 боеголовок из 1700 американцы смогут уничтожить. Сами понимаете, что это ничтожно мало. К 2025 году США планируют довести эту цифру до 30–40 боеголовок, но все равно принципиально задача не решается.
А вот что для нас представляет реальнейшую опасность – об этом, кстати, говорил президент России Владимир Путин на Валдайском дискуссионном клубе. В шахты расширяющейся на восток натовской системы ПРО при желании можно легко загрузить не только «противоядерные» SM-3, но и баллистические Minuteman-3. То есть менее чем за месяц создается ударная группировка ракет среднего радиуса действия с ядерным потенциалом.
При тактике быстрого глобального удара может быть реализован крайне неприятный для нас сценарий, когда в течение короткого времени уничтожается значительная часть ядерного потенциала России – наш ответный удар полностью дезорганизуется. А когда в ответ полетят наши одиночные ракеты, их будут снимать системой ПРО.
Правда, чтобы отточить такую схему, потребуется еще минимум пара десятилетий. Но тревога Путина по этому поводу совершенно обоснована.
Беседу вел Иван Ваганов
По мнению экспертов, результаты местных выборов свидетельствуют о перезагрузке власти в регионах, при этом ни одна политическая сила не получила монополию на власть, сообщает http://www.segodnya.ua/politics/pnews/kak-menyaetsya-politicheskaya-karta-ukrainy-pole-vyborov-ot-monopolii-k-regionalizacii-662054.html?utm_campaign=redtram&utm_content=1721773387&utm_source=kstati.dp.ua
В Украине продолжают подводить итоги местных выборов. И хотя официальных данных пока немного, основные политические силы и эксперты уже успели озвучить предварительные результаты волеизъявления украинцев.
Комментируя результаты голосования, президент Петр Порошенко заявил, что реванша недемократических сил в стране на этих выборах не произошло. "Не произошел раскол Украины, провалилась попытка России создать у нас внутри пятую пророссийскую колонну", – сказал он.
В президентской партии "БПП "Солидарность", в свою очередь заявили, что получили первый результат в 14 областных центрах: Львовской, Сумской, Полтавской, Ивано-Франковской, Житомирской, Ровенской, Херсонской, Тернопольской, Винницкой, Черкасской, Черновицкой, Кировоградской, Черниговской, Киевской областях и городе Киеве.
Второй результат партия получила в Одесской, Закарпатской, Запорожской, Николаевской и Хмельницкой области.
Результат "БПП "солидарность" по регионам, согласно подсчетам партии. Фото: solydarnist.org
А партия "Оппозиционный блок" заявила, одержала безусловную победу в 7 областях Украины: это Днепропетровская, Донецкая, Запорожская, Кировоградская, Луганская, Николаевская, Одесская области.
"Мы улучшили свои показатели по сравнению с прошлыми выборами", – сказал лидер партии Юрий Бойко.
Результат "Оппозиционного блока" по регионам, согласно подсчетам партии. Фото: opposition.org.ua
Отметим, что пока политики и эксперты оперируют лишь предварительными данными, которые озвучивают, как работник местных избирательных комиссий, так и представители социологических служб, общественных организаций и политических партий.
Журналисты Сегодня.ua собрали всю озвученную информацию относительно результатов голосования по ряду ключевых регионов нашей страны.
Новый политический расклад на местах
Киев и Киевская область
По предварительным данным Киевской городской избирательной комиссии, на выборах городского головы побеждает действующий мэр Виталий Кличко. "По второму месту данные очень разделились. Кандидаты идут друг за другом: Омельченко, Гусовский, Бондаренко. Каким образом изменится их очередность, покажут бумажные протоколы", – сообщил председатель ГИК Анатолий Сульдин.
Согласно данным эксит-полов, действующий мэр набирает порядка 40% голосов. Показатели всех его ближайших конкурентов колеблются в диапазоне 8-9%. И в настоящее время остается интригой, кто же будет соперником Кличко во втором туре.
Согласно опросу, проведенному "Савик Шустер Студия", на выборах в Киевский городской совет "Блок Петра Порошенко "Солидарность" набирает 27,2% голосов, "Самопомич" набирает 12,9% голосов, ВО "Свобода" – 10,6%, "Батькивщина" – 9,2%, "Еднисть" – 5,7% голосов избирателей.
По данным экзит-полла, проведенного штабом "БПП-Солидарность", на местных выборах в Киевский областной совет проходят семь политсил: "Солидарность" – 19,92% голосов, "Батькивщина" – 18,92%, "Самопомощь" – 10,75%, "Радикальная партия" – 8,48%, "Свобода" – 8,19%, "УКРОП" – 7,09%, "Наш Край" – 6,99%. Партия "Новые лица" с приблизительным результатом 4,98% голосов находится на грани проходного барьера.
Днепропетровская область
Не избежать второго тура местных выборов и в Днепропетровске. Согласно данным "ОПОРЫ", на выборах городского головы лидирует представитель партии "Оппозиционный блок" Александр Вилкул – 37,15%. Второе место занимает кандидат от "Укропа" Борис Филатов – 35%.
Кроме того, по данным параллельного подсчета, в Днепропетровский городской совет проходят: "Оппозиционный блок" – 30,54%, "Укроп" – 25,02%, "Громадська сила" – 8,99%, "Солидарность" – 7,49% и "Самопомощь" – 5,97%.
Как сообщают СМИ со ссылкой на ЦИК, на выборах в областной совет также победил "Оппозиционный блок" – 34% (обработано 90% протоколов). На втором месте – "Укроп". На третьем – "Громадська сила".
Харьковская область
В Харькове с большим отрывом на выборах мэра уверенно побеждает действующий городской голова Геннадий Кернес. Согласно подсчету голосов сети "ОПОРА", он набрал 65,88%, а его ближайший конкурент, кандидат от "Самопомощи" Тарас Ситенко – 12,25%.
В горсовет, по данным "ОПОРЫ", проходят 4 политсилы: "Видродження" – 53,45%, "Самопомощь" – 12,01%, "БПП "Солидарность" – 6,76%, "Наш край" – 6,62%.
Как сообщил советник председателя Харьковской обладминистрации Юрий Чевордов, по результатам обработки 60% бюллетеней на выборах в Харьковский облсовет проходят пять партий: "Возрождение" – 31, 8%, "БПП "Солидарность"- 15, 2%, "Оппозиционный блок" – 13, 64%, "Наш Край" – 8, 08% и "Самопомощь" – 8%.
Одесская область
В Одессе мэрская гонка также имеет все шансы закончится в один тур, поскольку действующий городской голова Геннадий Труханов, согласно параллельного подсчета голосов, проведенного сетью "ОПОРА", набирает 51,64%. У его ближайшего конкурента – кандидата от "БПП "Солидарность" Александра Боровика 24,78%.
На выборах в горсовет Одессы, по данным "ОПРОЫ" лидирует партия "Доверяй делам" (Труханов) – 32,86%. Второе место занимает "Солидарность" – 17,46%. Третье место –"Оппозиционный блок" – 14,49% . Также преодолевают 5-процентный барьер "Украинская морская партия" – 6, 94% и "Самопомощь" – 5,45%.
Как сообщает издание "Думская", 6 политических партий проходят в Одесский областной совет по итогам подсчета голосов с 1154 участков из 1473. За первое место борются "Блок Петра Порошенко" и "Оппозиционный блок", набравшие 20,6% и 20,5% соответственно. За третье место разворачивается противостояние между "Доверяй делам" и "Батькивщиной" – 10,4 и 10,3% соответственно. Также пятипроцентный барьер преодолевают "Возрождение" (7,84%) и "Наш край" (6,8%).
Херсонская область
По предварительным данным, на выборах лидирует действующий мэр Херсона Владимир Николаенко (самовыдвиженец) – 24,7%, вторым по рейтингу идет кандидат от партии "Наш край" Владимир Сальдо.
По результатам подсчета 100% голосов избирателей, в Херсонский городской совет проходят шесть партий: "Солидарность" – 17,1%, "Оппозиционный блок" – 13,8%, "Наш край" – 12,9%. "Самопомич" набрало 10,5% голосов, "Батькивщина" – 9,1%, и "Укроп" – 7,7%.
В Херсонский областной совет, по предварительным данным, проходят 7 партий: "Солидарность" – 23,51%, "Оппозиционный блок" – 15,52%, "Батькивщина" – 11,21%, "Наш край" – 9,6%, Радикальная партия Ляшко – 7,77%, "Укроп" – 6,74%, "Самопомощь" – 5,12%.
Львовская область
Согласно экзит-поллу, проведенному "Савик Шустер Студия", действующий мэр Андрей Садовой набирает 48,6%. На втором месте представитель "Свободы" Руслан Кошулинский – 14%.
Согласно опросу, на выборах в горсовет лидирует "Самопомощь" – 32,7%, "Блок Петра Порошенко" – 12,8, "Свобода" – 11,3%, "Гражданская позиция" – 9,7%, "Народный контроль" – 7,4%.
По предварительным результатам обработки 96% бюллетеней, во Львовский областной совет проходят восемь партий. Об этом сообщает Львовская областная избирательная комиссия.
Лидирует БПП "Солидарность" с результатом 21,58%, "Самопомичь" набрала 14,62%, "Свобода" – 12,92%, ВО "Батькивщина" – 9,21%, "Гражданская позиция" – 8,06%, "Укроп" – 6,22%, Радикальная партия – 5,56%, "Народный контроль" – 5,18%.
Ивано-Франковская область
По данным экзит-полла, проведенного по заказу "БПП "Солидарность", в Ивано-Франковске во второй тур выходят представитель БПП Игорь Насалик с 26,8% и кандидат от "Свободы" Руслан Марцинкив – 25,7%
По Ивано-Франковскому горсовету данные опроса следующие: "Свобода" – 31,4%, "Солидарнисть" – 18,4%, "Укроп" – 12,5%, "Самопомощь" – 11,9%, "Батькивщина" – 7,2%, УНП – 4,9%.
По информации издания Блиц-Инфо, согласно параллельному подсчету голосов, в Ивано-Франковский областной совет проходят шесть партий: БПП "Солидарность" и ВО "Свобода" (по 17%), "Батькивщина" – 14%, "Укроп" – почти 10%, "Самопомощь" – 7% и "Свобода" – 5,4%.
Ровенская область
По данным территориальной избирательной комиссии Ровно (обработано более 70% протоколов), на мэрских выборах первенство удерживает действующий городской глава Владимир Хомко – 39%, на втором месте председатель "Ровенского общественного контроля" Дмитрий Якимец – 18,6%.
В Ровенский городской совет попадают: "Солидарность" – 16% голосов, "Батькивщина" – 14%, "Свобода" – 12,5%, "Самопомощь" – 10,5%, "Общественный контроль" – 10%, Радикальной партия – 8,6%, партия "Укроп" -5,4%.
Согласно данным параллельного подсчета голосов штаба партии "Солидарность", в областной совет проходят: №БПП "Солидарность" – 22,3%, "Батькивщина", "Радикальная партия", "Свобода", "Партия конкретных дел", "Укроп", на грани прохождения – "Аграрная партия Украины".
Перезагрузка без явных победителей
По мнению экспертов, результаты местных выборов свидетельствуют о перезагрузке власти в регионах, при этом ни одна политическая сила не получила монополию на власть.
"На местных выборах 2010 года "Партия регионов" победила в 18 областях. У них было полное большинство, и только в отдельных советах им нужна была поддержка "Сильной Украины" или коммунистов. То, что мы видим сегодня – это полная перезагрузка власти", – сказал Сегодня.ua директор компании стратегического консалтинга Berta Communications Тарас Березовец.
При этом, как отмечает глава центра "Третий сектор" Андрей Золотарев, ни одна из политических сил не может заявить, что она одержала "какую-то оглушительную победу". "Никто не получил монополии на власть, и политическая карта Украины теперь больше напоминает такое себе лоскутное одеяло", – сказал он Сегодня.ua.
С ним согласен и Тарас Березовец: "Сегодня карта страны поменялась – нет больше "оранжевых" или "бело-голубых" регионов, есть достаточно разные регионы и даже на Западной Украине нет монополии ни у "Самопомощи", ни у того же БПП".
При этом эксперты сходятся во мнении, что лучший результат на этих выборах продемонстрировала "БПП "Солидарность". "На первом месте оказался БПП, далее по результату идет "Самопомощь", Оппозиционный блок", "Батькивщина" и так далее", – говорит Тарас Березовец. При этом он отмечает, что "Самопомощь" впервые на этих выборах стала общенациональной партией.
Такой успех Андрей Золотарев поясняет тем, что "Самопомощь", пребывая в парламентской коалиции сумела дистанциироваться от непопулярной политики власти и сохранила имидж реформаторской силы, которую склонен поддерживать городской средний класс. "Ее результат, тем более, что она двинулась дальше на восток и юг абсолютно успешный", – сказал он.
Также эксперты отмечают, что, несмотря на негативные прогнозы, "Свобода" хоть несколько и "потеряла", но все же сумела сохранить свои позиции в центре и на западе страны.
"Есть радикализация (общества), это показывает неожиданно высокий результат "Свободы". по Западной Украине и по Киеву. "Свобода", фактически "съела" Ляшко. Ляшко прекратил существование в качестве общенационального игрока", – сказал Тарас Березовец.
Провал "радикалов" Андрей Золотарев поясняет тем, что в отличие от "Свободы", которая является идеологической партией и обладает полноценной партийной инфраструктурой, Радикальная партия – "это театр одного актера". "Справедливости ради, если смотреть электоральную географию, то и "Свобода" "отступила" на Запад", – добавил он.
Тарас Березовец указывает, что "Оппозиционный блок" улучшил свои результаты (по сравнению с парламентскими выборами) на юго-востоке страны.
Андрей Золотарев отмечает, что и "Оппозиционный блок" и "Батькивщина" свои позиции сохранили.
Из новичков эксперты выделяют "Видродження", "Укроп" и "Наш край", которые локально показали довольно неплохие результаты, а также несколько молодых политических сил: "Демальянс", "Сила людей" и "Народный контроль".
А различные "партии-призраки", которые возникли незадолго до выборов, по мнению экспертов, вряд ли будут иметь дальнейшее политическое будущее. "Их использовали для различных технологических целей: где-то, как "политическую крыша для региональной элиты", где-то как спойлерский проект, где-то для артикуляции различных месседжей", – поясняет Андрей Золотарев.
И деятельность таких партий, по словам Тарас Березовца, в большинстве случаев будет заморожена до следующих выборов. "Это – электоральные консервы, они выстреливают только под выборы. Местные "князьки" их используют в качестве торга с большими игроками. Они не являются субъектами политического процесса. Это не живые партии", – сказал он.
Напряжение по оси "центр-регионы" будет нарастать
Эксперты отмечают, что в местных советах не стоит ожидать формирования коалиций, которые бы выступали в оппозиции к центральной власти, но в случае ухудшения экономической ситуации отношения по оси "центр-регионы" будут ухудшаться.
По словам Андрея Золотарева, в регионах "править бал" будут местные интересы. "И мы получим такие ситуации, когда в районе будет одна коалиция, в городе другая, а в облсовете третья", – сказал он, добавив, что выборы зафиксировали тенденцию к регионализации украинской политики
"А это означает усиление веса региональных элит. Если экономическая ситуация дальше пойдет по наклонной, то конфликтность по отношению к Киеву будет усиливаться. Для того, чтобы сохранить баланс, скорее всего, и будут проведены досрочные парламентские выборы", – сказал Золотарев.
Кабмин ждут кадровые перестановки, но премьера пока трогать не будут
После завершения голосования в день выборов руководитель парламентской фракции БПП Юрий Луценко заявил о необходимости заслушать членов Кабинета министров Украины о результатах их деятельности, а также пообещал глобальные перестановки в правительстве до конца ноября.
"Я думаю, что мы можем прогнозировать серьезные изменения в украинском Кабинете министров, вплоть до глобальных, уже буквально в течение ноября", – сказал он в эфире проекта "Выборы", организованного "Савик Шустер Студия" на телеканале "Украина" в воскресенье вечером.
Также Юрий Луценко заявил, что в Украине могут произойти серьезные кадровые перестановки в рядах выдвиженцев от БПП на высших государственных должностях.
Эксперты считают, что кадровые перестановки в правительстве, если они и произойдут, не будут связаны с результатами местных выборов, а отставка Яценюку пока не грозит.
"Не будет отставки премьера, которую многие ожидают... А вот как раз отставки министров – это то, что произойдет раньше", – сказал Андрей Золотарев.
Но на переформатирование Кабмина, как считает Тарас Березовец, результаты выборов влиять не будут.
Пока же продолжается подсчет голосов, и все чиновники остаются на своих местах.
Как известно, на прошедших в воскресенье местных выборах, по данным ЦИК, составила 46,6%, что немногим больше показателей 2010 года – 45,11%.
Фото job-sbu.org
Віктор Балога в черговий раз погрожує Президенту, повідомляє http://transkarpatia.net/transcarpathia/actual/55171-vktor-baloga-v-chergoviy-raz-pogrozhuye-prezidentu.html
Хочу публічно (через Фейсбук) звернутися до Глави держави.
Пане Президенте, вибори на Закарпатті завершилися (Порошенку вже доповіли). Впевнений, з результатами Ви ознайомилися. Кількість голосів, які набрала партія влади – це прямий наслідок того, що Ви відрядили у область людей, які здатні продукувати лише картинку для телебачення (це типа губернатор Москаль любить Шустер Лайф).
Хотів би помилятися (так ви ніколи не помиляєтеся), що Ви з Медведчуком та бандитами весь цей час воювали проти мене особисто (і в чому ця війна виражена). Але, зараз настав момент істини. У Вас немає можливості створити більшість у обласній раді без бандитів і вчорашніх «регіоналів» (сам був міністром МНС при Януковичу). А це – заявка на політичне самогубство (це з власного досвіту).
Ви уже догралися до того, що віддали Ужгород бандитам. Прямо під носом у Вашого генерал-губернатора, в самому Ужгороді йшла скупка голосів (стосовно скупки голосів то Балога в цьому найбільший майстер), починаючи з продуктових наборів перед виборами, закінчуючи 500-ма гривнями в день голосування. Результатом бездіяльності призначених Вами чиновників стало те, що громада міста не повірила своїм (точніше Балога не повірив) очам, коли побачила, хто виходить в другий тур. 26-те жовтня стало чорним понеділком для кожного ужгородця (і партії Єдиний Центр), який прагне кращого майбутнього для свого міста. Впевнений, такий результат був би не можливим, якби не сприяння влади (влада так сприяла бандитам, що сама програла вибори мера).
Зараз громада Ужгорода змушена обирати між вчорашнім і позавчорашнім (цікаво до кого він себе прирівнює). Люди просто втратили будь-яку мотивацію (після 15-ти річного царювання Балог зрозуміло, що втратили) йти на такі вибори. Уже зараз можна говорити, що місто відкинули (так Погорєлова ви і ставили) у своєму розвитку на десятиліття назад.
Це і є головний результат Вашої команди на цих виборах. Можливо, хоча б після цього зупините їх, щоб не наламали дров (стосовно дров то Балога вже наламав) у всій області?
Пише на своїй сторінці (точніше за нього пишуть) у Фейсбук Віктор Балога.
Ще хочеться нагадати пану Балозі, що Порошенко сам екс-регіонал та засновник Партії регіонів.
Що ж це таке - декомунізація? Гадаємо, відповідь на це й супутні питання будуть для всіх корисними. Український інститут національної пам'яті зібрав запитання, які найчастіше ставлять у зв'язку із ухваленням декомунізаційних законів, і підготував стислі відповіді на них. Відтоді, коли вступили в дію закони про декомунізацію, ми "тримаємо руку на пульсі" їх впровадження. Наші співробітники уважно слідкували за реакцією суспільства у медіа, під час безпосередніх зустрічей у регіонах країни, а також аналізували сотні звернень, які отримують з усієї країни. На основі цих спостережень вибрали ситуації, які найчастіше викликають запитання. Тож якщо для вас є незрозумілі моменти у декомунізаційному процесі - ці відповіді будуть для вас корисні.
1. Навіщо потрібно перейменовувати вулиці?
Цього вимагає Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки". Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Убивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин.
Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут - несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов'язаних із комуністичним режимом, - обов'язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення. Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи.
"Залишити усе як є" з комуністичними назвами було б непослідовно: бо з одного боку засуджуємо нелюдські режими, а з другого - уславлюємо його символи чи імена його провідних діячів у назвах населених пунктів, вулиць, парків, досі зберігаємо їм пам'ятні знаки та пам'ятники. Ці символи тоталітарних режимів, а також такі елементи їх пропаганди мають бути усунені з громадського простору. І це тільки незначна частина роботи із подолання тоталітарного минулого. Україна потребує потужної модернізації. А модернізацію неможливо здійснити на тоталітарних цінностях.
2. Чи правда, що декомунізаційні закони забороняють комуністичну та нацистську ідеологію та символи?
Ні, неправда.
Ані ідеологію, ані символи неможливо заборонити, як неможливо заборонити минуле. Воно було таким, яким було.
Закон ЗАСУДЖУЄ тоталітарні режими, які виросли на фундаменті цих ідеологій, як нелюдські, та забороняє ПРОПАГАНДУ їх символів.
Пропаганда ідеології та символів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв комунізму і нацизму та забороняється.
3. Чи можна НЕ перейменовувати вулицю, село або місто?
Ні, не можна.
Якщо назва підпадає під дію Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки", вона має бути обов'язково змінена. Закон тут не передбачає жодних винятків. Ані збори громадськості, ані орган місцевого самоврядування не може своїм рішенням таку назву залишити. Це буде порушенням закону. А відтак - відповідальність згідно з чинним законодавством аж до кримінальної (ст. 4361 Кримінального кодексу України).
Натомість місцева громада має цілковиту свободу у виборі будь-якої нової назви замість комуністичної або ж може повернути історичну. Це абсолютне право жителів села або міста. Однак, у новій назві також не може бути пропаганди тоталітарних режимів або їх діячів.
Отже, не може бути предметом обговорення "перейменовувати, чи не перейменовувати" назву, що пов'язана із пропагандою тоталітарного режиму. Предметом громадського обговорення може бути ТІЛЬКИ питання вибору НОВОЇ НАЗВИ.
4. Чи можна перейменувати Дніпропетровськ на Дніпропетровськ на честь Дніпра і Святого Петра, Іллічівськ - на Іллічівськ на честь Святого Іллі, а Котовськ - на Котовськ на честь котиків?
Ні. Треба вести чесний діалог щодо минулого. Такі ігри та хитрощі навколо кривавої спадщини тоталітаризму є блюзнірством і наругою над пам'яттю мільйонів його жертв.
Відмова від старої назви передбачає повернення історичної або знайдення нової, а не винайдення нового обґрунтування старої. Нова назва не має бути співзвучна зі старою, що пов'язана із тоталітарним режимом. Приміром, не може залишити не перейменованою вулицю Жовтневу, бо вона, мовляв, тепер буде названа на честь "теплого місяця осені". Ця назва насправді уславлює більшовицький переворот - "Великий Жовтень"/Жовтневу революцію.
Також перейменування мають відбуватися згідно з чинним правописом. Наприклад, місто на честь Cвятого Іллі мало б називатися Іллівськ, а Іллічівськ - похідне від Ілліча - більшовицького вождя Леніна.
5. А якщо місцева влада відмовиться перейменовувати населенні пункти або вулиці, що підпадають під дію закону?
Нічого з цієї затії не вийде: у законі передбачені запобіжники такому саботажу на місцевому рівні (про це докладніше - у питаннях 6 та 7).
Якщо місцеві ради не виконають вимоги закону - вулиці в населених пунктах перейменують облдержадміністрації, а комуністичні назви міст і сіл - змінить Верховна Рада України.
6. Як має відбуватися перейменування вулиць, провулків, проспектів, парків в містах і селах?
Перший крок - проведення громадських обговорень нових назв, що мають замінити тоталітарні.
До 21 листопада 2015 року місцевим радам слід ухвалити рішення щодо перейменування конкретних вулиць, провулків, площ, які потрапляють під дію декомунізаційного законодавства. Якщо ж місцева влада такого перейменування не здійснить до 21 листопада 2015 року - це зобов'язаний зробити своїм рішенням сільський, селищний чи міський голова протягом наступних трьох місяців. Тобто - до 21 лютого 2016 року.
Якщо й до цієї дати й сільські, селищні чи міські голови не впораються із цим завданням - право перейменовувати переходить до облдержадміністрацій. Голова ОДА зробить це своїм розпорядженням.
До літа 2016 року будуть змінені всі назви, пов'язані із тоталітаризмом. Але процедури прописані саме так, щоб дати якомога ширші права громадам самим визначитися, як саме будуть перейменовані їхні населені пункти, їх вулиці і площі.
Центральна влада не нав'язує директивно, на які саме мають бути змінені тоталітарні назви, тільки встановлює обмеження, яких точно не може бути.
Список таких назв разом із біографічними довідками діячів тоталітарного комуністичного режиму розміщений і постійно оновлюється на офіційному сайті Українського інституту національної пам'яті - www.memory.gov.ua.
7. Як відбуватиметься зміна назв міст і сіл, які названі на честь подій або людей, пов'язаних із комуністичним тоталітарним режимом?
Від 21 травня до 21 листопада 2015 року мають тривати громадські слухання щодо зміни назви такого населеного пункту. Ці слухання організовує місцева рада, а за їх результатами - ухвалює рішення щодо повернення населеному пунктові історичної, докомуністичної, назви або ж про надання нової.
Свої пропозиції щодо зміни назв населених пунктів місцеві ради до 21 листопада 2015 року подають до Верховної Ради України. Якщо ж котрась місцева рада не подасть таких пропозицій - рішення про перейменування ухвалить Верховна Рада України, на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Нові назви міст і сіл парламент затверджує протягом трьох місяців.
До 21 лютого 2016 року всі комуністичні назви міст та сіл будуть змінені.
Це стосується також окупованих територій на Сході та в Криму.
8. Чи всі назви, що з'явилися у радянські часи, мають бути змінені?
Ні, більшість назв залишаються без змін.
Наприклад, у Слов'янську з 680 вулиць під дію закону підпадають майже 130, тобто близько 19%. У Вінниці з 840 вулиць треба змінити назви близько 140, тобто 16%. У Харкові з 2700 назв вулиць, провулків, проспектів і майданів під дію декомунізаційного законодавства підпадають приблизно 285 назв, тобто трохи більше як 10%.
Перейменуванню підлягають тільки ті назви, що:
- безпосередньо пов'язані із комуністичним тоталітарним режимом;
- містять назви його органів влади й імена діячів;
- уславлюють події і пам'ятні дати, пов'язані із тоталітарним культом.
Наприклад, треба перейменувати такі назви, як: Жовтнева, Жовтневої революції, Червонопрапорна, Леніна, Войкова, Дзержинського і т.п.
Виняток становлять назви, пов'язані із особами, діяльність яких за радянських часів була пов'язана з розвитком української науки та культури, як-от Олесь Гончар, Павло Тичина, Сергій Корольов та інші. Їх не перейменовуватимуть.
Не підпадають під дію декомунізаційного закону й такі назви, як Фабрична, Дизельна, Тепловозна, Шарикопідшипникова, Тракторобудівників і т.ін. Їх зміна або повернення історичних назв може відбуватися у звичайному порядку: місцева влада має можливість перейменувати будь-яку назву в будь-який момент. Але це пов'язане не із декомунізаційним законодавством, а з правами місцевого самоврядування визначати назви будь-яких вулиць на підпорядкованих йому територіях.
9. Чи правда, що ветеранам не можна носити їх радянські військові нагороди?
Ні, це брехня та інсинуації!
Носіння нагород не є пропагандою. Про це прямо сказано в частині 3 статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки".
10. Що буде з радянськими символами на могилах солдат?
Нічого. Та ж частина 3 статті 4 цього закону забороняє тривожити могили.
11. Кажуть, що в нашому місті нічого декомунізовувати не будуть, бо керівництво міста домовилося про це в Києві. Чи це правда?
Ні, неправда.
У Харкові, Котовську, Іллічівську й інших містах дійсно поширювалися такі чутки. Проте ніхто не може зупинити дію декомунізаційного закону: ані місцева влада, ані високопосадовці у столиці, на яких пліткарі посилаються.
Жодних винятків не буде. Закон один для всіх. Порушення ж передбаченого ним порядку органами місцевого самоврядування є підставою для звернення у прокуратуру.
12. Через перейменування населеного пункту/вулиці моя адреса змінюється. Чи треба буде терміново ставити нову відмітку про місце реєстрації у паспорті?
Хіба що в тому вразі, коли тоталітарна назва у вашому документі вас геть дратує. Згідно з чинним законодавством, після перейменування ніхто не мусить бігти до паспортного столу, щоб зробити відмітку про нову адресу.
Такі зміни можна зробити, коли буде зручно - наприклад, по досягненні віку, коли до паспорта треба вклеїти нове фото, або під час зміни місця проживання. Штамп із новою адресою у паспортному столі обійдеться у 85 копійок - таким є розмір державного мита.
13. Чи правда, що у зв'язку із перейменуваннями треба буде змінити документи про власність на нерухомість? Скільки це буде коштувати сил і грошей?
Ні, не правда.
Законодавство України не передбачає кінцевих термінів зміни документів у цьому випадку. Зміна назви вулиці не є зміною місця проживання. Тому всі необхідні зміни в документи можуть бути внесені тоді, коли це буде зручно їх власникові. Наприклад, коли людина захоче змінити місце проживання - переїхати на іншу вулицю або в інше село чи місто.
Документи власності на квартири, будинки, земельні ділянки, будь-яке інше майно, у яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них треба буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою квартиру, будинок чи інше майно. У такому випадку в документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.
Проте на вартості послуг нотаріуса це не позначатиметься: покупець і продавець платитимуть нотаріусові таку ж суму, як і в тих випадках, коли назва вулиці, села або міста не змінюється.
Єдине, кому треба буде внести зміни в статутні документи - це юридичні особи. Проте, відповідно до чинного законодавства, ця процедура для них є безкоштовною. Їм не треба буде сплачувати ані адміністративний збір, ані послуги нотаріуса, оскільки нотаріальне засвідчення підписів на статуті скасовано. Фізична особа-підприємець (ФОП) вноситиме зміни про свою адресу в Єдиному державному реєстрі, але це також безкоштовно.
14. Чи треба буде міняти техталони на автомобілі та номерні знаки?
Ні.
Власникам автомобілів нема чого хвилюватися. Перейменування вулиці не є зміною фактичного місця проживання, а тому й не є підставою для обов'язкової перереєстрації транспортного засобу і внесення змін до техпаспорта автомобіля.
Його власник зможе зробити це, коли буде продавати або дарувати авто. На вартості процедури перереєстрації це не позначиться, жодних додаткових платежів не передбачено.
У деяких містах Луганської та Полтавської областей чиновники справді робили заяви, що через зміну назв, пов'язаних із тоталітарним режимом, необхідно буде заміни техталони й номерні знаки. Пояснити це можна хіба що незнанням або нерозумінням цими чиновниками чинного законодавства. Або ж - політичними чи корупційними мотивами. Кожен такий випадок має бути предметом розгляду компетентних органів.
15. Мою вулицю перейменували, але в паспорті залишилася стара адреса реєстрації. Чи призначать мені субсидію? Чи зможу я проголосувати на виборах?
Так - і проголосуєте, і субсидію отримаєте.
Про зміни назв вулиць будуть повідомлені всі державні органи, а тому вони мають приймати документи як із новими назвами у адресах, так і зі старими.
Усі реєстри громадян мають бути приведені у відповідність до змін, певний час там паралельно "співіснуватимуть" старі й нові назви. Тому зміна назви в адресі не є підставою для відмови в отриманні субсидії.
Так само стара адреса у паспорті не може бути підставою не видавати виборцеві бюлетень. Дільничні виборчі комісії отримають списки вулиць, які були перейменовані, і зобов'язані видати бюлетені усім виборцям, які є у списках на цій дільниці.
Центральна виборча комісія вже поширила заяву: розбіжності в адресі виборця у списку виборців та паспорті громадянина України в разі, якщо вони стосуються тієї самої вулиці чи того самого будинку та пов'язані з перейменуванням вулиці, не можуть бути перешкодою для голосування на виборах.
Окрім того, ЦВК готує спеціальне роз'яснення щодо цієї ситуації для окружних і дільничних комісій, що виборець, у якого в паспорті в адресі вказана стара назва, не може бути обмежений у праві голосу.
16. Я чув, що перейменування буде коштувати дуже дорого. Чи це правда?
Ні, неправда.
По-перше, під перейменування потрапляють в середньому від 3% до 5% назв вулиць міст, а на Сході - близько 10%, як-от у Харкові.
По-друге, основною статтею витрат при перейменуванні є виготовлення нових табличок, а вони й так є далеко не на кожному будинку. Заміна табличок відбувається регулярно у плановому порядку. Це фінансується місцевими бюджетами постійно як витрати на благоустрій. Зрештою, тимчасові написи можна зробити за допомогою трафарету і фарби.
Так, ЗМІ розповсюджували заяви одного зі столичних чиновників, який стверджував, що одна табличка обійдеться у майже тисячу гривень. Називаючи таку ціну, він, мабуть, мав на увазі, що ці таблички будуть виготовляти з коштовної емалі й оздоблювати камінням Сваровскі. Таблички по тисячі гривень за штуку - це корупція і відмивання коштів. Тому тут слід контролювати місцеве самоврядування та його чиновників.
Щоправда, певних додаткових витрат можуть зазнати ті підприємства й установи, які мають бланки і штампи зі старими назвами. Проте, далеко не всі юридичні особи мають печатки і штампи - вони не є обов'язковими для багатьох категорій юридичних осіб.
Окрім того, більшість юридичних осіб друкують свої бланки на звичайному робочому принтері, і для заміни назви в адресі достатньо щонайбільше кількох хвилин. Якщо ж хтось замовляє бланки у друкарні, варто просто не замовляти надмір бланків, а використовувати ті, що є. За пару місяців запас старих бланків вичерпається, а нові можна додрукувати за лічені години вже після офіційного перейменування населеного пункту чи вулиці, де розташована ця чи інша юридична особа.
17. Хто визначає, які саме назви отримають наші вулиці?
Ви - жителі свого села або міста. Але є певні процедури.
Для цього свої пропозиції можна відправити листом на адресу місцевої ради або взяти участь у громадських обговореннях, які відбуватимуться у ваших містах і селах. Також у багатьох місцевих рад на офіційних сайтах уже з'явився розділ "декомунізація", який передбачає різні форми зворотного зв'язку.
У великих населених пунктах, де обсяг роботи більший, місцеві ради можуть створювати спеціальні комісії з декомунізації. До роботи в них мають бути долучені краєзнавці, історики, правники, журналісти, громадські активісти, представники громадських об'єднань та відповідальні працівники виконкомів місцевих рад.
18. Радянські назви - це теж наша історія! Навіщо її знову переписувати?
Комуністична влада приховувала ганебні сторінки свого минулого та злочини своїх діячів. Настав час ці приховані сторінки історії відкривати.
Наприклад, Петро Войков ушанований у назвах вулиць у містах Сміла, Житомир, Харків, Полтава, Бердичів, Чернігів, Фастів, Умань, Новоград-Волинський і багатьох інших. Донедавна у Херсоні його ім'я носила кондитерська фабрика.
За радянських часів його вшановували як видатного діяча революційного руху із партійною кличкою "Інтелігент" та радянського дипломата, вбитого у Варшаві "білогвардійцем". Натомість про участь Петра Войкова у вбивстві родини останнього російського царя за комуністичних часів навіть згадувати було заборонено. А саме Войков особисто добивав багнетом царських доньок, яким на той момент виповнилося від 17 до 22 років, керував і власноруч брав участь у розчленуванні тіл убитих. Зокрема, 12-річного царевича Олексія. Відомо, що Войков зняв з пальця вбитої імператриці Олександри коштовний перстень та вкрав його.
Дуже складно пояснити дітям, що таке добре, а що - погано, коли вони ідуть до школи вулицею, що названа ім'ям дітовбивці та крадія.
Це лиш один приклад. Серед назв вулиць є імена таких комуністичних діячів, які винні у смерті не кількох осіб, а тисяч або й мільйонів жертв тоталітарного режиму.
Декомунізація - це відкриття забороненої комуністичним режимом правди, а не "переписування історії".
Щоб бути успішними, реформи мають охопити усі сфери суспільного життя, призвести до зміни і переусвідомлення цінностей усього суспільства, пише Володимир В'ЯТРОВИЧ.
Додаткову інформацію, зокрема - посилання на закони, інфографіку, карту перейменувань тощо - ви можете скачати за посиланнями: на сайті УІНП. Архів з великою розподільною здатністю http://www.ex.ua/view/91473756
Источник http://uzhgorod.net.ua/news/85655
Запасы нефтепродуктов США и Европы и объемы переработки сырой нефти в настоящее время близки к историческому максимуму, в то время как свободного места в хранилищах осталось совсем немного, сообщает http://rusjev.net/2015/10/27/new-york-times-v-blizhayshee-vremya-nachnetsya-novyiy-obval-tsen-na-neft-do-20-dollarov/
Ситуация осложняется скромными темпами роста спроса на нефтепродукты (особенно бензин) и увеличением их поставок с Востока. «Происходящее напоминает события 1998 и 2009 годов, когда хранилища нефтепродуктов переполнились и цены на сырую нефть резко упали», — предупреждают эксперты Goldman Sachs. В отчете инвестбанка также подчеркивается, что объемы мировой добычи нефти в настоящее время существенно превышают мировой спрос на нее и вряд ли придут в равновесие и в 2016 году. Кстати, глава управления исследований биржевых товаров Bank of America Франсиско Бланш в феврале текущего года уже предупреждал о переполненности хранилищ нефти в мире и предрекал в связи с этим падение цены на нефть. На тот момент цена нефти Brent превышала 60 долл за баррель, а потом, как известно, цены пошли вниз (сегодня цена этой нефти равняется около 48 долл за баррель).
Аналитик по emerging markets Morgan Stanley Рушира Шармы в начале этого месяца порекомендовал инвесторам готовиться к "долгой зиме". Он спрогнозировал сохранение "медвежьего" тренда в сырьевом секторе на годы вперед и падение цен на нефть до $35 за баррель. Тогдашний же прогноз Goldman Sachs для нефтяного рынка был еще более мрачный: эксперты не исключают падения цен на нефть до $20 за баррель, считая рынок существенно перенасыщенным.
Фото http://rusjev.net
