Форвард "Кайсеріспор" став холостяком, про що повідомляє https://sport.ua
Форвард збірної України, кам'янчанин Артем Кравець розлучився зі своєю дружиною Анною. Про це повідомила тепер уже екс-дружина футболіста в своєму Інстаграмі:
"Довго думала чи писати цей пост ... Ще кілька місяців тому ми з Артемом вирішили розлучитися і взяли паузу, щоб осмислити те, що відбувається. Ситуація не змінилася. Ми залишаємося люблячими батьками для наших малюків, зберігаємо взаємоповагу один до одного, але більше не пара. Прийшло відчуття того, що ми виконали місію в житті один одного! Ми б із задоволенням зберегли це всередині сім'ї, але на жаль, без нас придумають неіснуючі історії і причини) Все банально, без сварок і бруду ... просто прийшов час піти різними шляхами".
У пари є двоє маленьких синів-близнюків.
Розповідь колишнього політв`язня "Дубравлагу", нашого земляка письменника Миколи Кучера.
Для багатьох в`язнів концтабір був не місцем тимчасового перебування, а постійною "домівкою". Половина дубравлагівців прожила за колючими дротами по 15-20 років, тобто більшу частину свідомого життя. Саме серед таких зеків з`явився похмурий жарт: тяжко відсидіти перші десять років, а далі все піде, як по маслу. Щоб вижити, треба не думати щодня про волю, бо можна збожеволіти. Необхідно знайти собі таке заняття, таку віддушину, якаб відтягала від важких думок...
... Особливе місце, як вихід у вільний світ, як ліки від ностальгії за рідним краєм посідав футбол. У мене збереглася вирізка з газети "За отличный труд", яка видавалася політвідділом "Дубравлагу" для в`язнів. Вирізка датована 20 жовтня 1956 року. Ось вона:
"Большой популярностью среди производственников подразделения, где начальником Бирюков, пользуется футбол. Здесь организованы две команды, возглавляют которые Шавдия и Сидоров. В субботние и воскресные дни проходят интересные товарищеские встречи. В прошлое воскресенье на футбольном поле состоялась встреча футболистов сборной команды подразделения Бирюкова и футболистов из подразделения Ярового. Победу со счетом 5:0 одержали спортсмены подразделения Бирюкова".
Ця замітка цікава не тільки езопівською мовою, де за словом "производственник" ховається звичайнісінький в`язень, а за словами "подразделения Бирюкова и Ярового" - сьома і перша зони "Дубравлагу". Вона свідчить також про те, що редакція уважно стежила за популярністю футболу, аби ця популярність не вийшла за рамки дозволеного.
У 1956 році футбол у сьомій зоні переживав період становлення. Постійного складу команд не було. Не було назв команд. В наступному році ще з весни футболісти активізувалися. Ініціаторами виступили українські спортсмени. Вони організували українську команду і дали їй назву "Дніпро". Пошили спортивну форму. На футболках зробили назву команди і номери, так як прийнято у великому спорті. Коли "Дніпро" вперше вийшов на поле, його привітали підбадорливими вигуками і оплесками сотні глядачів. У відповідь росіяни створили команду "Буревестник". Тоді естонці, латиші та литовці разом виставили команду "Балтікум". І пішло! Кожної суботи та неділі на стадіоні кипіли футбольні баталії, які збирали навколо майже всіх мешканців зони. Болільники показували зразки об`єктивності та справедливості: вболіваючи за свою команду, аплодували і успіхам суперника. З`явилися футболісти загальноулюбленці: естонець Уйбо, латиш Ширвіс, українець Петро Мисоковець, росіянин Григор`єв, литовець Рандіс. Ширилася чутка, що скоро з`явиться на футбольному полі команда "Кавказ", в якій виступатимуть грузини, вірмени, азербайджанці та дагестанці.
І тут несподівано в цей природний процес втрутився начальник політвідділу "Дубравлагу" полковник Богатирьов. На його думку, футболісти і по полю не так бігали і голи забивали не з тієї ноги і не в ті ворота.
- Ну. як, ви Василю Олександровичу, дозволили купці націоналістів водити себе за ніс? - відчитував він начальника політико-виховної частини сьомої зони Прошина. - Що це за "Дніпро", а не "Днепр", і що це за фрукт "Балтікум" та ще й німецькими буквами?!
- Я думав, що в цьому нема нічого особливого, - виправдовувався Прошин. - Бігають по полю і хай собі бігають, аби нічого поганого не робили.
- Невже ви не розумієте, - продовжував Богатирьов, - що націоналістам з "Дніпра" не футбол важливий, а українське "і", з якого так і пре духом націоналізму. Дивіться, мовляв, ви, кацапи, самі по собі, а ми, хохли, самі по собі. А "Балтікум" ще гірше, тут уже фашизмом попахує. Як цього не зрозуміть вам, політпрацівникові?!
І Прошин зрозумів...
Виступи національних команд суворо заборонили, футбольну форму відібрали. Віднині футбольні команди повинні були формуватися за виробничим принципом. Кожен цех мусив створювати свою. Назви команд пропонувалися такі: "Ударник труда", "Отличник производства", "Стахановец", "Передовик соревнования".
Футболісти дружно пробойкотували виробничий футбол. Спортивні ігри завмерли. Футбольне поле почало заростати бур`яном...
- Ну й що, що в зоні футболу нема, - пояснював цікавим Прошин, - зате нема і націоналізму, переміг пролетраський інтернаціоналізм. А це важливіше футболу.
"Дубравлаг" Микола Кучер. ВПОП "Лніпро" Дніпропетровськ. 1996. ст. 26-28.
Під час вимушеної паузи в футбольних чемпіонатах з президентом Кам'янської команди "Газовик" Сергієм Васильовичем Солнцевим поспілкувався журналіст Асоціації футболу Дніпропетровської області (АФДО).
- Сергію Васильовичу, "Газовик" - нове футбольне обличчя в нашому регіоні. Команда в кінці 2019 року заявилася в Кубок М.Кудрицького, де відразу показала досить впевнену гру і результати, як для дебютанта турніру. Чия була ідея заявитися в такий серйозний обласний турнір, і які завдання Ви ставите в ньому?
- Це був експеримент. В період чемпіонату міста Кам'янського з'явилася цікава команда "Дніпровець", в складі яких були молоді хлопці, які пройшли футбольні академії "Сталі", "Інтера", "Волині". В середині чемпіонату команда розпалася і хлопці залишилися без ігрової практики і тренувального процесу. Я вирішив, що вони не повинні втратити свої футбольні кондиції. Так ми і заявилися на один з найсильніших кубків зимової першості. Мені, в першу чергу, хотілося, щоб вони отримали величезний футбольний досвід в цьому турнірі.
- Кістяк команди - молоді гравці, але є і досвідчені хлопці, які добре знайомі Дніпропетровському футболу. Як збирали цю команду і хто є лідером в колективі, готовий повести хлопців за собою?
- Для того, щоб молоді хлопці відчували себе впевненіше, граючи проти досвідчених команд, ми спільно з тренерським штабом прийняли рішення розбавити їх більш старшими і сильними футболістами. Лідером команди став Микита Полюлях з краматорського "Авангарду", який і повів за собою молодий колектив. А також в команду додалося кілька досвідчених і сильних футболістів (Обревко, Шаповал та інші). Після того, як хлопці поїхали грати в команди майстрів, ми прийняли їм на зміну іменитих гравців, які завершили свої професійні кар'єри. Лідерські якості замість Микити Полюляха і Микити Жукова взяли на себе Максим Кордан і Сергій Чеботарьов.
- На даний момент "Газовик" цілком заслужено займає друге місце в Кубку М.Кудрицького, поступаючись лише чемпіону Суперліги-2019 Томаківській команді "Скорук". Могли б Ви уявити ще до початку турніру, що хлопці будуть боротися за один з комплектів нагород?
- Як я вже казав, наша головна задача полягала в тому, щоб молоді футболісти отримали поштовх в футбольному розвитку, і у них з'явився шанс зіграти на більш високому рівні. Тому ми не мали ілюзій виграти Кубок М.Кудрицького. Але як то кажуть, апетит приходить під час їжі, і з кожною грою команда набирала обертів і показала себе гідним суперником.
- Позитивні результати Вашої команди підтверджує лише те, що у хлопців є стабільний тренувальний процес і хороший тренерський штаб. Де проводить свої тренування "Газовик" та хто головний тренер команди?
- Зі своїм проектом ми звернулися до голови Федерації футболу міста Кам'янського Едуарда Миколайовича Коряка, який пішов нам на зустріч і надав лівобережний стадіон для здійснення задуманого. Не відмовив нам і Юрій Петрович Мокієнко, завдяки якому ми побудували свій тренувальний процес. За це їм величезне спасибі! Команду очолив Ігор Половенченков, який пройшов школу Київського "Динамо" і має безумовний досвід в участі таких турнірів. Тренером по фізичній підготовці став Євген Проненко. За невеликий час вони встигли створити боєздатний колектив. А якісний тренувальний процес став запорукою, що команда почала грати в атакуючий футбол. Все-таки "Газовик" в турнірі має кращий показник забитих голів.
- Уже близько двох місяців у футбольній громадськості Кам'янського бурхливо обговорюється про створення третьої футбольної сили у Вашому місті. Крім граючих "Газовика" і "Рапіда" місцева влада створює ще один футбольний колектив. І найцікавіше, що у деяких гравців "Газовика" вже з'явилося бажання грати в новоствореній команді. Прокоментуйте, будь ласка цю інформацію.
- Хотілося б, щоб ця "третя" сила втілила всі задумані плани в реальність. Футбольна громадськість уважно стежить за цим і з нетерпінням чекає продовження. А то, що хлопці за час зимової першості стали цікаві іншим командам, надає великого значення задуманого нами проекту.
- Ми всі сподіваємося, що незабаром нам вдасться побороти корнавірус і ми повернемося на футбольні поля України. Які плани у "Газовика" на поточний футбольний рік? Чи плануєте Ви брати участь в офіційних турнірах, що проводяться під егідою АФДО?
- Ми теж все сподіваємося, що незабаром все закінчиться благополучно. Про наші плани я поки сказати нічого не можу, так як до більшості футболістів проявили інтерес такі команди, як ФК "Нікополь", ФК "Перемога», ФК "Кристал" (Херсон), ФК "Енергія" (Нова Каховка), що представляють аматорський і професійний футбол України. Це ще раз підтверджує, що наш проект вдалий. Всім 36.6!
СКЛАД КОМАНДИ "ГАЗОВИК"
Білоус Максим
Богочаров Роман
Бойко Роман
Водолага Андрій
Гришин Олег
Єлісєєв Єгор
Жеребцов Віталій
Жуков Микита
Зарва Віталій
Кисельов Єгор
Коваль Ігор
Козин Олександр
Кордан Максим
Кучер Богдан
Люсик Дмитро
Мироненко Ігор
Обревко Олександр
Половенченков Ігор
Полюлях Микита
Пометун Андрій
Пономаренко Сергій
Проненко Євген
Рудченко Богдан
Серебряников Олександр
Симашко Костянтин
Скиба Віктор
Солнцев Сергій
Таран Максим
Циганок Сергій
Чеботарьов Сергій
Гравець ФК "Дніпро-1" Олександр Сваток, вихованець Кам'янського тренера Геннадія Павловича Шмуригіна, був викуплений командою з хорватського "Спліта" за 400 тисяч євро. До виступів в Хорватії, вихованець дніпропетровського "Дніпра", в складі якого дебютував в професійному футболі влітку 2014 року, терміном на півроку, відправився виступати в луцьку "Волинь" на правах оренди. У сезоні 2016/17 став основним гравцем "Дніпра", а вже в наступному сезоні перейшов в луганську "Зорю".
У 25-річного захисника було кілька пропозицій з Туреччини, Польщі та Росії. "Варіант з Росією відразу відпадав, а клуби Туреччини і Польщі мені здалися менш привабливими, ніж пропозиція "Дніпра-1", - розповів журналістам сайту football.ua О.Сваток. - За моїми відчуттями, це той же "Дніпро"- левова частка хлопців, тренерський штаб і персонал залишилися. База і стадіон ті ж. З багатьма хлопцями я залишався на зв'язку: Когут, Вакулко, Кравченко, Лопирьонок, Супряга".
Нападник турецького "Кайсеріспора" Артем Кравець (перший тренер Дмитро Лоїк з Кам`янського) каже, що після завершення виступів може розпочати тренерську кар'єру. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
"Останні півроку дуже задумався над цією темою. Я пограв в різних країнах, працював з багатьма тренерами. Мені є з чим порівнювати. Плюс до всього, я бачу якісь деталі. Мені подобається така робота, яку робив той же Ребров.
Я хотів би ще пограти року 3-4-5. Але після цього замислююся, щоб піти в тренерському напрямку. Але для цього теж повинні складатися факти, стажування. Це вже років через 7, напевно.
Але думки є. Упевнений, якщо піду, у мене багато що може статися", - сказав Кравець в ефірі інстагарму сайту Тribuna.com.