На хімічний комбінат прийшла радісна звістка. Ряд самодіяльних колективів Палацу культури хіміків - учасників республіканського огляду, що проходив у кінці минулого року, - відзначено медалями. Вокальний ансамбль "Дніпряночка" - золотою, естрадний оркестр "Славутич", танцювальний ансамбль "Дніпровські зорі" і хор - срібними. Цирковий колектив "Юність" нагороджений бронзовою медаллю.
Цьому передувала велика, копітка робота. Чи не найпопулярніший у нашому місті вокальний ансамбль "Дніпряночка", яким керує Т.Триполець. Полюбилися глядачам у його виконанні пісні "Рідні сестри" Шамо, "Тиха вода" Поклада, "Криниці" Ешпая. Досить перспективний і хор Палацу, в якому беруть участь більше 50 чоловік. А починав свою роботу колектив з невеличкої групи любителів співу. Багато сил, майстерності доклали Тамара Триполець, перш ніж хор, яким вона керує, став одним із кращих в області і республіці.
Лише два роки тому організував ансамбль танцю "Дніпровські зорі" Олександр Краснятов. Зараз у репертуарі колективу музично-балетна композиція "Балада про червоний прапор", танці "Тройка", "Солдатська дружба", "Українська сюїта" та інші. Провідними танцюристами ансамблю по праву вважаються робітники хімкомбінату О.Могила та О.Сніцар, що виділяються сценічною майстерністю, пластикою, глибокою інтерпретацією образів.
Естрадному оркестрові "Славутич", яким керує заслужений діяч мистецтв Естонської РСР Григорій Шехалі, минув один рік. Проте він уже має численних шанувальників. У репртуарі "Славутича" понад 40 творів радянських і зарубіжних композиторів.
Полюбився глядачам і цирковий колектив "Юність". Особливо тепло приймають виступи еквілібристів В.Косенко та М.Ірклія.
Високі нагороди колективам зобов'язують аматорів хімкомбінату ще більше шліфувати свою майстерність, підвищувати ідейний та художній рівень своїх мистецьких робіт.
В.Курносенко, працівниця редакції багатотиражки "Серп і молот".

"Дзержинець" 30.03.1973.

15 серпня в нашому місті відбудеться 97-й тираж виграшів Державної трипроцентної внутрішньої виграшної позики. По цій позиці встановлено виграші на суму 5000, 2500, 500100 і 40 карбованців.
Тільки торік ощадними касами Дніпродзержинська виплачено виграшів на суму більше 250 тис.крб.
Облігації плзики вільно продаються і купуються всіма ощадними касами міста.
Черговий тираж виграшів відбудеться 30 березня в Свердловську. Купуйте облігації трьохпроцентної позики, беріть участ у тиражах!

Є.Фік, завідуюча Центральною ощадною касою.
"Дзержинець" 28.03.1978.

До цього часу Дніпродзержинськ ріс вшир і вздовж. У восьмій п'ятирічці в новому південно-західному районі з'явилися перші дев'ятиповерхові будинки. В новій п'ятирічці далі зростатимуть поверхи міста.

По вулиці Єрмака почалось спорудження одного з найвищих у місті 12-поверхового будинку-готелю для малосімейних. В ньому справлять новосілля більше ста сімей. Споруджує його трест "Дніпрохімбуд".

О.Жигульов.

"Дзержинець" 28.03.1971.

Тисячі кіломметрів пройшли просторами нашої Батьківщини члени туристського клубу "Вітер мандрівок" заводу імені Дзержинського.

Минулого року металурги-туристи побували у визначних місцях Полтавщини, на Самарі, взяли участь у міських змаганнях. Особливо популярними були походи вихідного дня на невеликі відстані з ночівкою біля вогнища.

А в квітні - новий маршрут по ленінських місцях Дніпропетровщини. Шлях ентузіастів проляже через м.Синельникове та станцію Чапліно, де жила сім'я Ульянових, місця, де робітники читали і переховували від жандармів ленінську "Искру".

На знімку: голова туристського клубу Дзержинки В.Чухачов, член клубу Л.Єрміліна розробляють маршрут майбутнього походу.

 

28_марта_1971_Путешествия.JPG

Фото нашого читача А.Степаненка.

"Дзержинець" 28.03.1971.

Недільний репортаж

Ця майстерня в Будинку побуту, що по вул. Сировця, відрізняється від інших своїми інтер'єрами. На столі і стелажах дивовижної форми попільнички, сигаретниця, свічник, торшер, а на стінах - зразки прикрас, різьби по дереву та чеканки по металу. Ось зіперся на спис Дон-Кіхот. Поряд портрет Нефертіті, виконаний в металі символічний образ казахського джигіта.
Це - щойно відкрита в нашому місті майстерня по виготовленню прикрас і сувенірів, реставрації ювелірних виробів. Побачивши мою зацікавленість маскою обличчя, вирізаною з дерева, художник Яків Михайлович Андрейченко говорить:
- Це карельський мотив. Різблення по дереву там є улюбленою в народі справою. Існує повір'я, що маска в мисливській хатині приносить удачу. Будучи в тих краях з експедицією по збиранню етнографічних цінностей, ми повсюди зустрічали це обличчя. Вирізав я його з горобини. А ось поряд маска - це ненецький мотив. Вирізана з сосни, бо горобину і березу, які прикрашають похмуру тайгу, ненці дуже шанують.
Ми розглядаємо інші вироби. Не віриться навіть, що оригінальна попільничка зроблена з кореня горіха. До неї зовні навіть не торкнувся різець. Оком художника майстер вибрав необхідної форми деревину, відполірував її, і - сувенір готовий. Дивовижної форми корінь на тему пушкінської казки враз спалахує голубим світлом - це торшер.
- Кожен дніпродзержинець може замовити собі такі сувеніри чи прикраси або ж принести свій зразок, - пояснює Я.М.Андрейченко.
У майстерні ми бачимо керамічні вироби. Привертає увагу й оригінальний світильник із кольорового скла. За цим зразком буде оформлено вітражі Будинку вчителя. Завдання майстерні на майбутнє - дати інтер'єрам нашого міста карбування і кераміку, прикрасити оригінальними виробами квартири дніпродзержинців.
Яків Михайлович показує інструмент для різблення по дереву. Це звичайні короткі ножі. Але в руках майстра вони роблять диво. Таким же примітивним здається і набір інструментів для карбування по металу. На моє здивування художник відповідає:
- На жаль, наша робота, як і всяка творчість, механізації не піддається.
...Майстерня почала приймати замовлення. Хочеться, щоб дніпродзержинцям сподобалися художні вироби Я.М.Андрейченка та його помічника Валеря Биковського.

О.Тараненко.
"Дзержинець" 28.03.1971.