Віра Кальницька прийшла в магазин "Екстра" міськхарчторгу практиканткою з торгово-кулінарного училища. Не знала вона, що буде тут і працювати.
Пройшло вже більше року, як Віра стала за прилавок молочного відділу магазину. Покупці тепло відзиваються про її вправність в роботі, високу культуру обслуговування.
На лацкані робочого халата ударниці комуністичної праці В.Кальницької прикріплена емблема учасника 100-денної ленінської трудової вахти. Молода працівниця відзначила ювілей сумлінною працею.
На знімку: В.Кальницька на робочому місці.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 25.04.1970.
Так називається ювілейний машинописний журнал міської літературної групи імені О.В.Коваленка. В ньому зібрані кращі твори місцевих літераторів, присвячені В.І.Леніну, Батьківщині, рідному місту.
В журналі надруковані вірші Ф.Ісаєва, М.Качали, С.Вагіна та інших, оповідання Л.Стоянова, А.Кальянова, Т.Синька, П.Лиходєдова.
Журнал з любов'ю оформив голова літературного об'єднання міста Л.Стоянов. У ньому багато ілюстрацій, присвячених Іллічу, види нашого міста. В оформленні взяли участь також А.Кальянов та М.Григор'єв.
Журнал зберігатиметься в бібліотеці імені Т.Г.Шевченка, де читачі можуть познайомитися з ним.
"Дзержинець" 22.04.1970.
На знімку: юні читачки, школярки Таня Куліна, Іра Мірошниченко та Лора Вовк у дитячій міській бібліотеці.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 22.04.1970.
Вони обидва мартенівці, комуністи, члени партії Леніна, Іван Васильович Васильєв зв'язав назавжди своє життя з партією більшовиків ще у дореволюційні часи Віктор Васильович Канарейкін, відомий сталевар, Герой Соціалістичної Праці, молодший роками, значно пізніше. Як і мільйони інших, вони гідні великого і почесного звання бійців партії Леніна.
На знімку: І.В.Васильєв (справа), В.В.Канарейкін.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 22.04.1970.
Спалахнув екран, і глядачі побачили знайомі місця, могутній Дніпро. Диктор розповідає про виникнення села Кам'янського.
Так починається фільм "Місто залізнного Фелікса". та ось звучить музика боротьби і в неї вплітаються кулеметні черги. На екрані - гордий розкутий Прометей. Горить вічний Вогонь і біля нього, ніби проходять бійці, пропливають меморіальні дошки з іменами М.І.Арсенічева, А.А.Бесєдова та інших, хто віддав своє життя революції.
Змінюються кадри, і перед нами сьогоднішнє місто. Басить гудком Дзержинка, яка в грізні дні війни дала Вітчизні тисячі воїнів, метал для фронту, була нагороджена Червоним прапором Державного Комітету Оборони. Нинішній завод має високий рівень механізації і автоматизації, унікальні прокатні стани.
Місто металургів, хіміків, енергетиків трудиться. Кінокамера оператора веде нас на греблю гідроелектростанції, в цехи коксохімічних заводів та хімічного комбінату, на будівельні майданчики, на широкі вулиці рідного міста. Після зміни герої фільму приходять на стадіони, ковзанку, у Палац культури, читальні зали. Дзвенять дитячі голоси, проходять юні ленінці, і місто радіє їхнім усмішкам.
Не змовкає симфонія праці. Екскаватори починають будівництво нового міста - міста мрії, яке незабаром стане дійсністю, заключний акорд фільму - швидко змінюються кадри на екрані. В них - трудовий ритм дніпродзержинці, які стали на ювілейну вахту. Місто нинішнє і місто майбутнього славне трудом.
Автори в порівняно короткому фільмі (він займає 30 хвилин) зуміли показати головне, чим живе, чим славне місто залізного Фелікса. Це друга озвучена стрічка любительської кіностудії "Дзержинкафільм".
Фільм, присвячений 100-річчю з дня народження В.І.Леніна. Зняв його оператор Г.Перж. Автор сценарію Т.Зорін. В роботі над фільмом взяли участь Ю.Чернік, І.Аксьонова та В.Плетенець.
О.Тараненко
"Дзержинець" 21.04.1970.