До кабінету зайшла жінка.
- Сідайте, Віро Якимівно. Вам же важко стояти без милиць, - запрошує лікар.
А Віра Якимівна Ковальова, бухгалтер міського відділу народної освіти, посміхається: - Що ви, я вже й бігати можу.
У хворої був серйозний перелом ноги. Завідуюча травматологічним відділенням восьмої лікарні З.І.Балабан зробила їй операцію. Тільки для зростання кісток вставила не металевий стержень, а... кістку тварини, яка добре прижилася в людському організмі.
Такий сміливий експеримент в нашому місті застосував хірург Л.М.Головаха, який обрав цю тему для дисертації. Він передає свй досвід колегам. У нього з'явилися послідовники: лікарі З.І.Балабан, І.П.Кушнір та інші.
Леоніда Михайловича недарма називають експериментатором. Раніше він працював у клініці імені Мечнікова під крівництвом учених Л.О.Смирнової і Ю.Ю.Колонтая, освоював новини медицини. За методом лікаря Ілізарова з Кургана він подовжив ногу хворому.
Лікар розповідає про свої останні експерименти. Недавно під час гри футболіст пошкодив зв'язки колінного суглоба. Л.М.Головаха перtсадив йому сухожилля іншої людини. Юнак дістав змогу знову займатися спортом.
Хірург разом з колективом продовжує наукові і практичні експерименти.
В.Штеменко.
"Дзержинець" 03.08.1969.
У минулому році вагонобудівний завод (директор т.Арсенічев) виготовив для міського парку культури і відпочинку дитячу карусель. Поставили її на місце. Але карусель не працює, бо зроблена не зовсім вірно. Треба дещо переробити і пустити її в хід. Ми не раз зверталися за цим до директора заводу, але безрезультатно.
Ходять діти мимо каруселі, з заздрістю поглядають на жирафів, слонів, верблюдів, які стоять на ній, а покататися не можуть. 78 тисяч карбованців парк заводу заплатив, а тепер не знає, що робити з цією каруселлю. За що ж гроші взяли?
Вважаємо, що дирекція вагонобудвного заводу, нарешті приведе карусель в дію.
М.Тимченко, працівник парку.
"Дзержинець" 03.08.1960.
В 1948 році він прийшов на завод малописьменним. З перших днів відчув потребу в знаннях і вирішив піти вчитися. Без відриву від виробництва закінчив сім класів, а потім поступив в Харківський заочний технікум зв'язку.
Навчання дозволило йому проявити свої здібності. Пантелей Дзигарьов один з кращих робітників цеху зв'язку Дніпродзержинського коксохімічного заводу комуністичної праці. Він систематично перевищує виробничі завдання і забезпечує високу якість робіт. Він автор ряду оригінальних раціоналізаторських пропозицій.
Пaнтелей Федорович Дзигарьов запропонував використати телефонний зв'язок для гасіння зовнішнього освітлення заводу. Пропозицію здійснено. Досить набрати на автоматичному телефоні певний номер, як виключається зовнішнє освітлення.
На знімку: П.Дзигарьов.
Фото П.Душки.
"Дзержинець" 02.08.1962.
А у нас у дворі...
У дружбі з піснею - життя чудове. В цьому переконалися хлопчики й дівчатка, які живуть в будинку № 5 по Жовтневій вулиці. Саме тут і народилася ідея створити пісню, а назву дати "Дворова-хорова". Ініціатором стала Валя Чернова. Написали слова. Про це дізналися діти з інших будинків.
Вирішено було організувати міський конкурс на кращу пісню про свій двір.
Звернулися самодіяльні митці до П.П.Шпитяка, щоб той написав музику. П.Шпитяк погодився і зараз працює над нею.
Діти нашого двору вирішили нпередодні нового учбового року виступити перед жителями району з своєю піснею.
Є.Авдєєв, житель Жовтневої вул.
"Дзержинець" 01.08.1969.
Кілька днів тому традиційне "шайбу!" вперше пролунало на новому стадіоні у парку соцміста. Цехові футбольні команди розпочали розиграш першості хімічного комбінату.
Стадіон побудовано методом народної будови. Тут є футбольне поле, легкоатлетичні споруди, лави для глядачів.Поруч - Палац спорту.
О.Парахневич, працівник комбінату.
"Дзержинець" 25.07.1969.
