После окончания холодной войны характер наземных боевых действий претерпел серьезные изменения. Сейчас проводится мало операций с целью разгрома равного по боевой оснащенности противника с похожей военной доктриной, которые ведут к захвату или освобождению территории. Подготовка к ведению таких действий по-прежнему важна, но у родов войск из состава сухопутных сил сегодня множество других приоритетов, причем некоторые из них (противоповстанческие и полицейские действия) возвращают нас к зарождению современной военной организации, сообщает http://inosmi.ru/military/20160718/237232767.html
Как будет выглядеть соотношение наземной боевой мощи в 2030 году, после того, как закончатся войны с террором и войны за укрепление России? (Подробнее об этом ниже.)
Делать прогнозы трудно, особенно на отдаленное будущее, но ряд довольно простых вопросов помогут нам в этом анализе. В частности, побудительным мотивом для данного исследования стали три вопроса:
— Имеет ли армия доступ к национальным ресурсам, в том числе, к инновационной технологической базе?
— Пользуется ли армия достаточной поддержкой политической власти, которая не ущемляет ее самостоятельность?
— Имеет ли армия доступ к опытным знаниям, есть ли у нее возможность учиться и совершенствоваться в условиях реального мира?
С учетом этих вопросов можно сказать, что большая часть сухопутных войск в 2030 году будет очень сильно напоминать самые смертоносные силы сегодняшнего дня, но с небольшими и важными изменениями.
Индия
Сухопутные войска Индии выйдут на уровень мировой элиты. Эта армия ведет интенсивные боевые действия самого разного характера: она борется с маоистским партизанским движением у себя дома, с повстанцами в Кашмире, которые пользуются поддержкой Пакистана, и проводит множество других, менее масштабных операций внутри страны. В то же время, индийская армия хорошо подготовлена к активным боевым действиям против Пакистана, поскольку она давно уже осознала необходимость боевой подготовки, приближенной к реальным условиям. В совокупности этот опыт помог ей отточить свои навыки и стать эффективным инструментом внешней и внутренней политики Нью-Дели.
© AP Photo, Manish Swarup
Репетиции парада в честь дня Республики
Что касается боевой техники и вооружений, то сухопутные войска Индии во многом отстают от своих противников. Но сейчас Индия получила доступ практически ко всему мировому рынку военной техники. Россия, Европа, Израиль, Соединенные Штаты — все они продают свою продукцию военного назначения Индии, дополняя развивающийся военно-промышленный комплекс страны. Сухопутные войска Индии вынуждены конкурировать с ВВС и ВМС, однако в будущем они должны получить больший доступ к современной технике и технологиям, благодаря чему станут грозной силой.
Франция
Изо всех европейских стран у Франции, скорее всего, будут самые боеспособные и мощные сухопутные войска. Франция по-прежнему намерена играть важную роль в мировой политике, и явно уверена в необходимости эффективных наземных сил, чтобы выполнять эти задачи. Такую позицию она сохранит и в будущем, а возможно, даже ускорит процесс укрепления армии, так как Париж берет на себя все новые функции по управлению вооруженными силами и аппаратом безопасности Европейского Союза.
У Франции по-прежнему крепкий военно-промышленный комплекс, активно работающий и на внутреннюю оборону, и на экспорт. Сухопутные войска обладают современной техникой управления и связи, составляя основу почти всех многонациональных контингентов ЕС. Они могут приобретать отличную боевую технику для поля боя, включая танки и артиллерию. Французское правительство твердо намерено сохранять и поддерживать мощную оборонную промышленность, которая работает на благо сухопутных войск.
© AP Photo, Philippe Wojazer, Pool
Президент Франции Франсуа Олланд во время визита на авиабазу Крей
У французской армии — значительный опыт ведения боевых действий разного масштаба и интенсивности. Французы участвовали в войне с террором на афганском театре и в Северной Африке, используя регулярные и элитные войска для поддержки местного населения и разгрома нерегулярных сил противника. Сухопутные войска также пользуются поддержкой двух других видов вооруженных сил. Военно-морские силы Франции обладают внушительными экспедиционными возможностями, а ВВС все больше сосредотачиваются на боевой поддержке и обеспечении, нанося удары на поле боя, ведя разведку и выполняя транспортные задачи. Благодаря унифицированному и профессиональному характеру сухопутных войск они могут действовать на самой разной территории.
Россия
В конце холодной войны российские сухопутные войска пережили период мучительной трансформации, потеряв значительную часть ресурсов, живой силы и политического веса. Обеспечивавший Красную Армию военно-промышленный комплекс медленно разрушался, оставляя сухопутные войска с устаревшей и плохо обслуживаемой техникой. В войсках ослаб боевой дух, и армии очень трудно пришлось в боях с нерегулярными отрядами чеченских и прочих боевиков.
Изменилось не все, но многое. Улучшения в российской экономике позволили вкладывать больше средств в армию. Реформа, особенно в элитных войсках, помогла России победить в чеченской войне. В 2008 году российская армия быстро разгромила Грузию, а в 2014 году возглавила операцию по захвату Крыма у Украины. Все это мы можем назвать войнами за укрепление России, которые вряд ли завершились. Российские сухопутные войска по-прежнему играют главную роль в действиях Москвы по управлению ближним зарубежьем, хотя в последние два года они уступили часть функций ВВС и ВМФ.
Российские сухопутные войска сохранят свою смертоносную мощь в 2030 году, и тем не менее, они столкнутся с серьезными проблемами. В будущем они могут испытывать трудности с доступом к современным технологиям. Агония советского военно-промышленного комплекса закончилась, и после нее осталась такая система инноваций и производства, которой трудно на всех направлениях. Могут также возникнуть проблемы с живой силой, так как сухопутные войска, похоже, застряли между старой системой призыва (которая изживает себя в связи с уменьшением народонаселения) и системой добровольного набора, в которой особую роль играют элитные войска. Однако соседи России еще долго будут страшиться размеров и мощи российской армии, особенно в ходе так называемых гибридных операций.
Соединенные Штаты Америки
Сухопутные войска США как минимум с 1991 года представляют собой золотой стандарт наземных боевых сил. Разгром иракской армии в 1991 году и ее полное уничтожение в 2003-м остаются самыми внушительными достижениями в наземных боевых операциях после окончания холодной войны. Последние 15 лет сухопутные войска продолжают вести боевые действия в Ираке и Афганистане, а войска специального назначения действуют на гораздо большем удалении.
Американские сухопутные войска по-прежнему имеют полный доступ к мощной системе военных инноваций. Общий пирог они делят с ВМС, ВВС и корпусом морской пехоты, и несмотря на неуверенный рост в последнее десятилетие, этот пирог до сих пор очень большой. Часть военной техники, находящейся на вооружении в армии, принадлежит к эпохе холодной войны, однако почти вся она прошла модернизацию и соответствует требования современной войны с сетевой структурой. У сухопутных войск США самый богатый в мире ассортимент беспилотников, которые в процессе наблюдения за полем боя помогают вести смертельный и точный огонь.
Более того, сухопутные войска обладают 15-летним опытом ведения войны с террором. Это самый длительный период непрекращающихся боевых действий со времен войн с индейцами. Конечно, в этом опыте таятся свои опасности, не последней в ряду которых является организационное истощение. Это вызывает особую тревогу на фоне бесконечных войн в Ираке и Афганистане. Тем не менее, сухопутные войска США и в 2030 году будут самой мощной наземной боевой силой, намного опережая всех остальных.
Китай
С начала 1990-х годов, а то и ранее, в Народно-освободительной армии Китая проводятся глубокие реформы сухопутных войск. На протяжении десятилетий определенные элементы в НОАК выступают в качестве гарантов тех или иных политических фракций внутри Коммунистической партии Китая. Когда процесс реформирования пошел всерьез, НОАК стала в равной степени коммерческой и военной организацией, взяв под свое управление множество малых предприятий.
© AP Photo, Xinhua
Солдаты народно-освободительной армии Китая во время тренировок
Ситуация стала меняться, когда в 1990-е и 2000-е годы начался бурный рост китайской экономики. Получив доступ к финансированию и к растущему сектору инновационных технологий, наземный элемент НОАК начал оптимизироваться и реформироваться, и в итоге превратился в современную военную организацию.
Подобно США, сухопутные войска НОАК должны делить финансовый пирог с парой весьма прожорливых партнеров. Та эпоха, когда Китай был сосредоточен на сухопутных войсках в ущерб морской и воздушной мощи, закончилась решительно и бесповоротно. Кроме того, НОАК никак не может полностью отойти от межфракционной борьбы внутри Коммунистической партии Китая. Они слишком тесно связаны между собой, и этим сильно отличаются от отношений между гражданскими и военными на Западе.
К реформам в сухопутных войсках можно отнести массовую модернизацию боевой техники и вооружений, боевую подготовку, приближенную к реальным условиям, а также действия по профессионализации армии. НОАК не получает финансирование в таких объемах, как армия США, но у нее почти неисчерпаемые резервы живой силы, и она обладает такими ресурсами, каких нет почти ни у одной армии в мире. Единственное, чего не хватает НОАК, — это опыт боевых действий, поскольку Китай не ведет их со времен войны против Вьетнама и не участвует в крупных конфликтах нового столетия. Тем не менее, есть все основания полагать, что тенденции в области модернизации НОАК и в осуществлении реформ в предстоящие 15 лет не изменятся.
Мысли в заключение
В итоге ответ на вопрос о том, как построить мощную армию, до боли прост. Те государства, в которых есть полное энтузиазма население с богатым человеческим капиталом, которые могут пользоваться новейшими технологиями из своих прочных современных экономик, и которые способны строить отношения между гражданскими и военными на базе достаточной, но не чрезмерной самостоятельности, будут преуспевать в военных делах. Опыт — это тоже нелишнее. Однако простые ответы отнюдь не означают, что выполнить эти предписания будет легко и просто.
Роберт Фарли
Екологічна організація «Голос Природи» завершила роботу над створенням плану заходів з адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату. Передбачені планом заходи спрямовані в першу чергу на запобігання локальному підтопленню територій, зниження теплового стресу та захист зелених насаджень міста. Кам’янське – одне з перших міст України, в якому розроблено план заходів з адаптації до зміни клімату.
Ґрунтовний підхід до поставленого завдання
Процес роботи над планом адаптації громади Кам’янського до зміни клімату було розпочато восени 2015 року з ініціативи організації «Голос Природи». В лютому 2016 року було проведено семінар з оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату, під час якого було визначено, які сфери життєдіяльності міста найбільше страждають від несприятливих наслідків кліматичних змін, або можуть постраждати в найближчому майбутньому. В семінарі взяли участь представники виконавчих органів міської ради, депутати, представники промислових та комунальних підприємств, науковці, громадські діячі. Протягом декількох місяців тривав процес збору необхідної інформації та статистичних даних, проводились наукові дослідження, консультації з експертами та робочі наради з представниками відповідальних органів місцевого самоврядування.
Плідна співпраця з міською владою
Від самого початку робота над планом адаптації Кам’янського до змін клімату велась за підтримки міського голови Андрія Леонідовича Білоусова. Значний внесок в процес збору інформації, організацію семінару та робочих нарад зробили Тетяна Олександрівна Плєшакова, начальник управління промисловості та екології, та Олег Олександрович Морохов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради. До збору інформації та участі в робочих нарадах також долучились представники управління промисловості та екології, департаменту житлово-комунального господарства та будівництва, управління містобудування та архітектури, департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення, управління транспортної інфраструктури та цивільного захисту населення, комунальних підприємств міської ради та міського відділу ДСНС України. На думку «Голос Природи», тільки завдяки тісній і продуктивній співпраці з місцевою владою стало можливим розробити адекватний план адаптаційних заходів.
Потужна експертна підтримка
До роботи над планом адаптації Кам’янського до змін клімату було залучено провідних науковців та фахових експертів. Зокрема, начальник Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології Василь Васильович Гринчак, спираючись на багаторічні дані спостережень за погодою Дніпродзержинської гідрометеостанції, провів ґрунтовний аналіз кліматичних змін, які відбулись в Кам’янському за останні 25 років, та окреслив основні тенденції майбутніх кліматичних змін. Експертний супровід та консультаційну підтримку проекту надавали київські експертки Віра Олексіївна Балабух, кандидат географічних наук, завідувач відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, Ольга Григорівна Шевченко, кандидат географічних наук, доцент кафедри метеорології та кліматології КНУ ім.Тараса Шевченка, та Надія Олександрівна Артем’єва, координатор проектів з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України.
Кам’янське – лідер в напрямку адаптації
Кам’янське стало одним з перших міст України, в якому було розроблено план адаптації громади до наслідків зміни клімату. Варто зазначити, що розробка аналогічних планів з адаптації до кліматичних змін передбачена Паризькою угодою для всіх населених пунктів країн-підписантів. Паризька угода (фр. L’accord de Paris) – це угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів двоокису вуглецю з 2020 року, яка має прийти на зміну Кіотському протоколу. Особливістю Паризької угоди є те, що вона спрямована не лише на зменшення викидів парникових газів, а й на адаптацію країн до зміни клімату. Станом на 26 липня 2016 року, Паризьку угоду підписали 177 країн (з 197) та Європейський Союз. 22 з цих країн вже ратифікували угоду. Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016 року.
Наступний крок – реалізація рекомендованих адаптаційних заходів
План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату був розроблений, спираючись на всебічний аналіз поточної ситуації в місті та провідний досвід європейських країн в адаптації урбанізованого середовища до кліматичних змін. Було виділено три основні проблеми, пов’язані з зміною кліматичних умов у Кам’янському: локальне підтоплення територій, тепловий стрес та вразливість зелених насаджень. Для вирішення кожної з цих проблем було розроблено комплекс адаптаційних заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу кліматичних змін на життя населення. Наступним етапом адаптації Кам’янського до зміни клімату має бути ознайомлення депутатів міської ради з розробленим документом та пошук фінансових можливостей для практичної реалізації рекомендованих адаптаційних заходів. Першим кроком в цьому напрямку стануть пілотні проекти з запобігання локальному підтопленню територій, реалізацію яких організація «Голос Природи» розпочне у вересні 2016 року, після закінчення конкурсу відбору локацій.
З повним текстом документу «План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» можна ознайомитись на сайті ДГЕО «Голос Природи»: http://voice.dp.ua/ext/file/plan_adaptacii_final.pdf
Публікацію «План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» підготовано за фінансової підтримки Національного екологічного центру України в рамках реалізації проекту «Кліматичний форум Схід ІІ» (Climate Forum East II), що фінансується Європейською Комісією та Австрійським Агентством із Розвитку (ААР).
Юлія Янченко, координатор інформаційної роботи з питань зміни клімату ДГЕО «Голос Природи»
Контактний телефон: 0983264294
Администрация российского города Ставрополь наградила подростков, которые подрались на детском турнире в Норвегии, сообщает https://sport.mail.ru/news/football-foreign/26884915/ ссылаясь на sports.ru.
Напомним, потасовка началась после того, как судья удалил российского вратаря. Чуть позже, во время атаки норвежских футболистов удаленный игрок выскочил на поле и ударил ногой соперника.
Россиянам в этой встрече засчитали поражение и наложили штраф, команда была исключена из турнира. Позже тренер команды был арестован.
Глава администрации Андрей Джатдоев лично вручил юным футболистам и их тренерам благодарственные письма и подарки: «Я искренне переживал за наших ставропольских ребят. Когда раскрылись все детали той нашумевшей истории, стало ясно одно — нашу детвору воспитали правильно в лучших традициях любви к Родине. Настоящий горожанин и патриот своего государства всегда готов мужественно защищать честь и достоинство родных города, края и страны».
День Прапора та День незалежності України Дніпропетровська ОДА вже традиційно відзначає неформально. Стіни адмінбудівлі перетворилися на велетенський синьо-жовтий стяг. Створили його за допомогою світлодіодних ламп. Масштабним патріотичним проектом вже зацікавилася Книга рекордів України. Про це повідомив очільник області Валентин Резніченко.
«Дніпропетровська ОДА вже стала символом боротьби з російською агресію, символом волонтерства, миру та інновацій. Більше року долаємо стереотипи. Більше року впроваджуємо реформи. Центр допомоги бійцям АТО, Prozorro, iGov, децентралізація. Це далеко не повний перелік всіх проектів, що стартували на Дніпропетровщині та поширилися на інші регіони країни. І лише наша ОДА сяє кольорами українського Прапора, який видно вночі з висоти пташиного польоту. Це наш подарунок країні до її 25-річчя», - наголосив голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко.
Монтували сяючий Прапор близько тижня. Його довжина понад 60 метрів, ширина – майже 30 метрів. Для того, щоб засяяла вся будівля ОДА на фасаді встановили 110 прожекторів з 2 328 світлодіодами. Така кількість світлодіодів претендує на рекорд. Книга рекордів України вже зацікавилася найбільшим світлодіодним Прапором країни.
«Проект дуже цікавий для нас. Однак були деякі технологічні особливості. Жовтих світлодіодів в природі не існує. А будівля мала сяяти синьо-жовтим кольором. Вихід із ситуації знайшли – застосували світлодіоди бурштинового та зеленого кольорів. Вони разом дали жовтий колір», - розповідає керівник підрядної організації Євген Логінов.
Підсвітка будівлі ОДА виконана за останніми енергозберігаючими технологіями. Усі світлодіоди споживають електроенергії не більше за звичайний електричний обігрівач чи бойлер. Жодної копійки бюджетних грошей на проект не витратили. Усі роботи виконані приватним коштом.
Дніпропетровська ОДА перетворюється на велетенський Прапор щовечора з 20.00. В залежності від пори року час може змінюватися. Підсвітку вмикатимуть разом із зовнішнім освітленням вулиці.
Джерело http://adm.dp.gov.ua
29-летнему киевлянину не хватило семи очков до золотой медали. Павел Тимощенко выиграл серебро в соревнованиях по современному пятиборью на Олимпиаде-2016 в Рио, сообщает https://sport.mail.ru/rio/news/26845368/?frommail=1
Результат Тимощенко — 1472 балла. В частности, он набрал 324 очка в плавании, 227 очков в фехтовании, 286 очков в верховой езде и 635 баллов в дисциплине бег/стрельба.
Он отстал от победителя, которым стал россиянин Александр Лесун, на семь баллов.
Бронзовым призером стал мексиканец Марсело Эрнандес — 1468 очков.
Еще один украинец Андрей Федечко стал 26-м, набрав 1393 балла.
Отметим, что Павел Тимощенко, который совсем недавно еще защищал честь спортивного клуба "Дзержинка" из Днепродзержинска (сейчас СК "Днепровец" из Каменского, - прим. В.Куленко), является чемпионом мира по современному многоборью 2015 года.
Фото AP