6 червня в швейцарському місті Волен на 86-ому році пішов з життя Віктор Львович Корчной, колишній радянський, а згодом - швейцарський шахіст, який на момент смерті був найстаршим граючим гросмейстером (з 1956 р.). Батьки Корчного ніякого відношення до спорту не мали. Мати, яка була піаністкою, народилася в Київській області. Після розлучення з чоловіком вона покинула сім'ю. Батько - уродженець Мелітополя, працював інженером. Він і навчив перших шахових азів шестирічного сина. Восени 1944 року переживший ленінградську блокаду 13-річний Вітя Корчной записався в шаховий гурток Ленінградського палацу піонерів. Чотириразовий чемпіон СРСР (1960, 1962, 1964, 1970), триразовий чемпіон Ленінграда (1955, 1957, 1964) довгий час вважався одним з кращих радянських шахістів. В 1974 році він програв Анатолію Карпову, борючись за право викликати Боббі Фішера на матч за титул чемпіона світу. Корчной критикував Карпова після матчу. Тому був прибраний радянською владою зі змагань на півроку. Триразового віце-чемпіона світу не зломили навіть переслідування в Радянському Союзі, звідки він утік в 1976 році в Голландію, де отримав посвідку на проживання, а згодом виступав під швейцарським прапором. У 1981 році пройшло третє протистояння з Анатолієм Карповим, що закінчилося з рахунком 2:6. Його драматичне життя частково представлене в мюзиклі "Шахи", написаному композитором з групи ABBA.