Меньков 29 березня 2018
 
 
У музеї історії Кам'янського 29 березня відкрилася персональна виставка художника, волонтера, члена Спілки дизайнерів України Анатолія Менькова. Виставка називається «Сприйняття». Вона відображає розуміння автором світу і всього, що нас оточує.
 
Директор музею Наталія Буланова розповіла, що своїми роботами Меньков намагається апелювати до сьогодення через емоції, власні переживання, відтворює інтуїтивні образи і ті події, які насичують Україну. Крім того, розглядає її як цілісність усього світу.
- Цікаво, що художник розглядає Україну, не відірвану від цивілізації, - зазначила Буланова. - Зображуючи пейзажі інших країн, він дає посил, що наша країна - частина цивілізації.
Меньков не тільки художник, але і волонтер, творець безлічі волонтерських проектів, серед яких - «Арт-терапія». Мета цього проекту - допомогти бійцям АТО, які пройшли жах війни, і знаходяться на лікування в Дніпровському госпіталі, і допомогти не просто словами, а малюванням.
- Хлопці, які перебували в госпіталі, не хотіли особливо спілкуватися, та й взагалі виходити зі своїх палат, - розповів Сергій Бачинський, заступник начальника Дніпровського госпіталю. - А Анатолій прийшов з ідеєю запропонувати хлопцям малювати. Я спочатку подумав, що він з якоїсь іншої планети, але тим не менш, всі його ідею підтримали. І через місяць ми побачили результати: хлопці не тільки почали спілкуватися, а й малювати, при цьому ніхто з них не мав художньої освіти. Анатолій допоміг їм повернутися до мирного життя. Сьогодні в госпіталі ситуація стала спокійніше, легше знайти з бійцями спільну мову.
 
Бачинський 29 березня 2018
 
Тому не дарма три стенди на виставці присвячені саме мистецтву бійців АТО. Причому, варто відзначити, виглядають вони досить професійно, і що найголовніше, наповнені життям, добротою і щирістю.
- Думав, що бійці будуть черствими, похмурими, а вони виявилися добрими, відкритими, - сказав Меньков.
 
Картини
 
Сам художник розповів, що в Кам'янському він представляє другу в своєму житті персональну виставку, перша була в Дніпрі. Експозиція представлена роботами, починаючи з 2000-го року. Спочатку кидається у вічі  великі картини з зображенням осіб. За словами Менькова, одна з робіт зображує важкий стан України, її, так би мовити, падіння в сплячку і важке очікування пробудження. На другій картині зображено обличчя бійця АТО до і після війни. А третя картина показує рвані силуети чи чоловіків, чи жінок, що означає, що в теперішній Україні немає геніїв, немає особистостей ні в мистецтві, ні в політиці, що держава тільки зароджується.
Виставка Анатолія Менькова дійсно досить оригінальна і змушує загострити увагу на кожному полотні, щоб подумати над зображеним. Подивитися картини художника можна буде до кінця квітня.
 
Джерело http://kstati.dp.ua

Денисюк Лариса

Директором міської бібліотеки стала Лариса Денисюк.

До свого призначення вона працювала заввідділенням електронно-бібліографічної інформації центральної бібліотеки Кам`янського. Відомо, що новий директор має вищу освіту за спеціальністю "бібліотекар-бібліограф".

Членам комісії Лариса Денисюк представила свою концепцію розвитку бібліотечної системи. Першим своїм кроком новоспечений директор називає доукомплектування четвертого відділу юнацької бібліотеки, так як в ньому банально не вистачає меблів.

Нагадаємо, що ще однією претенденткою на посаду директора була Юлія Задорожна, нині завідувач відділом абонемента. Її програма розвитку бібліотеки також сподобалася членам журі, проте вона була менш переконливою і правдоподібною, ніж у Лариси Денисюк.

А ось колишній директор Кам'янської бібліотеки Тетяна Герасюта, навіть не висувала свою кандидатуру на конкурс. Вона вирішила не продовжувати свій контракт на цій посаді, тому що, за її словами, навантаження занадто велика. Однак працювати в бібліотеці Тетяна Герасюта залишається, буде як і раніше керувати своїми проектами, такими як Краєзнавчий клуб, наприклад.

Джерело http://nashreporter.com/society/u-biblioteki-kamenskogo-novyiy-direktor/

 
 
Єлфімова
 
Міський конкурсу краси "Міс Beauty Kamianske-2018" пройшов 21 березня на базі нової сцени академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки.
 
 
 
Взяти участь в конкурсі захотіли 23 кам'янчанки, які подали свої заявки. З них, за результатами відбіркових етапів, було визначено 7 фіналісток, повідомляє http://nashreporter.com/society/fotootchet-s-konkursa-krasotyi-v-kamenskom/
 
Ними стали:
 
№1 Коробська Оксана - студентка Дніпровського державного технічного університету;
 
№2 Богацька Валерія - учениця навчально-виховного комплексу №26;
 
№3 Коряк Марія - студентка Київського університету ім. Бориса Грінченка;
 
№4 Орєшкіна Тетяна - студентка технологічного коледжу Дніпровського державного технічного університету;
 
№5 Єлфімова Марія - педагог-організатор середньої загальноосвітньої школи №22;
 
№6 Журавльова Софія - студентка коледжу фізичного виховання;
 
№7 Сегейда Катерина - учениця навчально-виховного комплексу "Гімназія №11".
 
Журналісту "Репортера" вдалося поспілкуватися з конкурсантками перед початком заходу. Дівчата розповіли, що готуватися до конкурсу було нелегко. Складність, за їхніми словами полягала в підготовці номерів і пошуку нарядів.
 
Валерія Богацька розповіла, що їй довелося навіть наймати особистого хореографа, щоб поставити танець. А ось для учасниці під номером 7, Марії Коряк, це вже не перший конкурс краси.
 
- У мене вже є досвід участі в таких конкурсах, - каже дівчина. - Я вчуся в Києві, там брала участь в "Міс університету" і виграла його. Щоб перемогти в такому конкурсі, на мою думку, дівчина повинна бути впевнена в собі, морально сильна, загадкова і мати свою "родзинку", якою можна здивувати журі.
 
У рамках конкурсної програми дівчата дефілювали в коктейльних сукнях,  в національних костюмах, представлялися глядачам в конкурсі "візитка", демонстрували свої таланти та інтелект в творчому конкурсі. Фінальним шоу стало дефіле конкурсанток у весільних сукнях.
 
З Білоусовим
 
За результатами голосування членів журі переможницею конкурсу "Міс Beauty Kamianske-2018" стала Марія Єлфімова;
 
"Перша віце-міс" - Оксана Коробська;
 
"Друга віце-міс" - Катерина Сегейда;
 
"Міс глядацьких симпатій" - Валерія Богацька;
 
"Міс-фото" - Тетяна Орєшкіна;
 
"Міс Грація" - Марія Коряк;
 
"Міс Талант" - Софія Журавльова.
 
Автор: Ольга САМОЙЛОВА.

Мороз Юлія

16-17 марта в Театре им. Леси Украинки – премьера. Жанр необычный – современная притча. Название интригующее – «Урод». Автор пьесы – немецкий драматург Мариус фон Майенбург. Постановщица – Юлия Мороз, молодая киевская режиссерка, которая, по ее собственным словам, не ищет легких путей. Мы поинтересовались у Юлии, что привело ее в режиссуру, а чуть позднее в наш театр, и почему ее выбор пал на пьесу «Урод».


- Юлия, почему режиссура? Девушек чаще привлекает актерская профессия….
- И меня привлекала... Участвовала в детских конкурсах.В школе ставила сценки и спектакли. Занималась в театральном кружке.Даже в сериале «Школа гениев» довелось сняться. Но с каждым днем во мне укреплялась мысль, что я не самая гениальная актриса (улыбается). Кстати, что-то похожее было у меня и со стихосложением. Вдруг поняла, стихи-то хорошие, но не так, как у Пушкина.
- Или гениально или никак?
- Да, планка у меня высокая. После долгих раздумий решила поступать в ВУЗ на телеведущую. Поехала в Киев. К слову, сама я родом из Днепра. ВКиевском Национальном университете культурыиискусств как раз был день открытых дверей. Один из педагогов мне и говорит: «Профессиютелеведущей можно освоить и за полгода на курсах, арежиссура – это ремесло». Во мне эта фраза глубоко засела. Вот так абсолютно случайно определилась моя судьба. Поступила я в КНУКиМ на режиссерский факультет и уже на первых занятиях поняла, что это мое.Мне есть о чем поговорить с людьми.
- И о чем ты уже успела поговорить со зрителем? Расскажи о своих предыдущих работах?
- В спектакле «Бути знизу» («Дикий театр», Киев) затрагивается проблема положения женщины в обществе.С какими видами дискриминации она сталкивается.Для меня это очень важный знаковый спектакль. «Сама хотіла»(«Золотые ворота», Киев) поднимает вопросы физического и психического насилия.
- Серьезная тематика… 
- Для меня театр – это платформа для диалога.Существуют проблемы, так сказать, невидимые – обществу неудобно их затрагивать – а мне хотелось бы сделать их видимыми, чтобы люди задумывались. От каждого из нас зависит,как мы живем, какая культурная среда нас окружает. Мы формируем ее. Я понимаю, что спектаклем радикально положение не изменить, но можно пробудить в человеке желание перемен. И если в зале на 150 человек найдутся 5, которые захотят меняться внутри себя и таким образом менять окружающую среду, я думаю, что это будет положительный результат.
Конечно,работа над спектаклем – это постоянный стресс. Но когда в Фейсбуке видишь пост женщины, которая пишет, что узнала себяв моем спектакле и хочет изменить свою жизнь – я чувствую кайф. Таких моментов огромное множество...
- Твои спектакли идут в киевских театрах. Но ты решаешь на время оставить столицу и попробовать свои силы в Каменском. Почему?
- В театре «Золотые ворота», я познакомилась с Владой Белозоренко. Здесь в Каменском она поставила несколько очень успешных спектаклей («Отель двух миров», «Осторожно, женщины!», «Метод Гренхольма» – прим. авт.).Влада говорила только хорошее об этом театре. Здесь теплая душевная атмосфера, актеры и руководство хотят чего-то нового, хотят воздуха… Здесь дают возможность не просто заниматься ремеслом,а творить, сделать что-то, надеюсь, значимое…Поэтому, собственно говоря, я здесь.
- Ставишь спектакль «Урод»…. Почему именно эту пьесу? 
- Пленила своей актуальностью, ироничностью. История «Урода» очень проста: человек, который влюблен в науку, узнает, что он некрасивый и, чтобы иметь возможность представлять свое изобретение на конгрессе, ему необходимо изменить лицо. В результате с главным героем происходят метаморфозы, и не только внешние…Пьеса касается каждого.Все мы ощущаем давление окружающего мира.Каждый в какой-то момент становится перед выбором:либо предать себя,либобыть отринутым обществом и остаться за бортом. Но с другой стороны, эта пьеса не агитплакат, она не подразумевает прямой артикуляции идеи. Это иносказание. Выводы у зрителей будут рождатьсясами собой.
Пьеса интересна по своей структуре.Вней одни и те же актеры играют разные роли, не выходя со сцены, не меняя костюмы, грим –перевоплощаютсямгновенно. Разные персонажи, у которых одинаковые имена. Почему? Значит, есть у них что-то общее. Но что?
Интересен монтаж пьесы. Такое чувство, будто мы видим клип:один кадр сменяет другой – все это происходит молниеносно.
- Как работалось над спектаклем? 
«Урод» меня разделил на две части: я одновременно любила и ненавидела эту пьесу. Любила за интересную структуру, за тему. И боролась с «прыгающими» диалогами, воевала с пьесой, внедряя в нее свой замысел. Но легких путей мы не ищем (улыбается).
Постановка– это ресурсопоглощающий процесс, очень нервный, тревожный. И даже, если я полночи не спала, волнуясь за спектакль, мысленно прокручивая новые сцены, каждая репетиция, поход в пошивочный цех или к бутафорам запускает во мне моторчик, который дарит энергию и вдохновение!
В «Уроде» я окружена людьми с горящими глазами, людьми, которые оказались близки мне по духу, отчасти близки по эстетике.
У нас в спектакле все выверено и просчитано. Каждая поза, жест, поворот головы…Спектакль очень сложный технически, но очень красивый. Без ложного кокетства скажу, совместными усилиями получается очень стильный современный спектакль, с захватывающей картинкой.

Алена Карапыш.

Источник http://kstati.dp.ua

З Послом Латвії
 
 
12 березня у Посольстві Латвійської республіки в Україні відбувся прийом. На нього були запрошені п'ятнадцять художників, чиї картини презентувалися на виставці у Посольстві.
 
Картина
 
Серед інших митців на прийом запросили художницю Аллу Михальчук з Кам"янського. На виставці була представлена її картина "Зимове диво". Художників привітав Надзвичайний та Повноважний посол Латвійської республіки Юріс Пойканс. Він також вручив призи учасникам виставки. Захід відбувася в рамках святкування 100-річчя незалежності Латвійської республіки та пропаганди українського мистецтва.