У Кам'янській дитячій музичній школі № 5 відбувся концерт "Палітра пісенного світу Платона Майбороди", присвячений 100-річчю від дня народження українського композитора. На цьому заході прозвучали пісні у сольному виконанні учнів-вокалістів, дуетів і тріо, вокальних ансамблів (викладачі Л.Матвієнко, Л.Довгай, Л.Широченко). Викладач музично-теоретичних дисциплін С.Азанова підготувала відеоматеріали і розповідь про творчість відомого українського майстра пісні. Яскраво пролунав в фіналі концерту "Київський вальс" Платона Майбороди у виконанні дуету викладачів сольного співу Є.Грицевої і В.Ростовської.
Українська актриса Дарина Полуніна зіграє Лесю Українку в біографічній драмі "Леся Українка. Узлісся". Режисер - Нана Джанелідзе. Зараз картина перебуває на стадії виробництва: кастинг, доробка сценарію.
Свою акторську кар'єру кам'янчанка починала в театрі-студії "Десятий квартал". Відчувши таїнство і магію театру, вона вже в дев'ятому класі твердо вирішила, що буде вступати до театрального вузу. Саме в такій нестандартній атмосфері мріяла працювати все життя.
"До цього образ Лесі був для мене дуже хрестоматійним. Після того, як я почала глибше вивчати її життя, мені навіть стало страшно від того, якою великою була ця жінка. Адже я - така маленька людина в порівнянні з нею, як мені це передати? Чим далі, тим більше я розумію, якою живою, чуттєвою і великою вона була. Дуже хочеться, щоб про це дізналися всі", - каже виконавиця головної ролі.
Для Дарини Полуніної це вже не перша роль в кіно. Її акторський дебют відбувся в короткометражці "Кров'янка" режисера Аркадія Непиталюка, яка отримала премію Української кіноакадемії "Золота дзиґа". А потім актриса дебютувала і в повнометражному фільмі "Фокстер і Макс" режисера Анатолія Матешко.
Дарина Полуніна народилася в Дніпродзержинську в 1992 році. У 2014 році закінчила акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого. Уже два роки актриса проживає в Польщі, де також розвиває кар'єру в кіно.
У юнацькому відділі Кам'янської центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка сьогодні відкрилася творча майстерня по підготовці до Нового 2019 року. Як повідомила директор відділу Тетяна Герасюта, усіма необхідними матеріалами їх забезпечило регіональне представництво Українського фонду соціальних інвестицій. "Сьогодні нам приніс ялинку Святий Миколай. І ми вже почали виготовляти іграшки з дітьми з благодійного Фонду "Карітас". Запрошуємо всіх на наші майстер-класи, які будуть проводиться до 21 грудня", - говорить Т.Герасюта.
У Кам'янській дитячій музичній школі № 5 відбувся вечір скрипкової музики з нагоди 110-ї річниці від дня народження геніального скрипаля Давида Ойстраха. За повідомленням директора цього навчального закладу Тетяни Федченко, в культурному заході взяли участь учні ДМШ № 5, Школи мистецтв, а також першокурсниця Кам'янського музичного коледжу Маріетта Саркісян. Присутні почули виступи соло, дуетів та ансамблів скрипалів під керівництвом А.Неклеси, А.Саргсян і Н.Шевченко. Музичну програму концерту доповнили лекція і слайд-шоу про життя і творчість Д.Ойстраха. Цікавою була розповідь викладача музичного коледжу Юрія Шмиговського про його зустрічі і спілкуванні з талановитим музикантом. Яскравим фінальним акордом прозвучала "Павана" Кара Караєва у виконанні зведеного ансамблю скрипалів всіх учасників концерту.
Повернувшись з Києва з премією міжнародного конкурсу імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко "Голодомор 1932-1933 рр. - геноцид українського народу в приватних історіях і просторі культури", вчителька Кам`янської загальноосвітньої школи № 6 Олена Федіна (Ляшенко) провела для школярів і гостей презентацію своєї поеми "Чи наснилось?"
Директор ЗОШ № 6 Наталія Рутенко познайомила присутніх із запрошеними гостями - Тамарою Петрівною Згама із департаменту культури міської ради і членом Національної спілки письменників України, радником міського голови з питань культури Сергієм Злючим.
Перед початоком вистави слухачам було запропоновано переглянути частину відеоролика, який показували в Києві на україно-канадському форумі "Україна пам'ятає, світ визнає!", присвячений 85-й річниці голодомору. Якщо коротко, то його суть полягає в тому, що уряд Канадської провінції Онтаріо виділив 750 тисяч доларів на підтримку освітнього туру про голодомор 1932/1933 років в Україні. Облаштований інтерактивним обладнанням автобус подорожує науковими установами Канади. Мета туру - розповісти правду про трагічні події 30-х років в Україні.
"У нас в країні не кожен так глибоко знає, що таке голодомор, а в Канаді вивчають цю тему, та ще й доносять ї дітям. Дуже хотілося, щоб колись подібне зявилося і у нас в країні. Тому я не могла не розповісти вам про це. Нашу історію ми повинні знати і пам`ятати", - підкреслила Олена Федіна (Ляшенко).
Про те, що відбувалося під час голодомору в нашому місті і близьких до нього селах, розповів радник міського голови з питань культури Сергій Злючий. На основі архівних документів, наведених в книзі Олексія Калиника, він привів приклади страшних речей, які відбувалися зимою 1932 і на весні 1933 років в Романково. 530 чоловік (кожен дев`ятий житель селища) померли від голоду в той час. Романківцям ще пощастило, тому що багато з них працювали на металургійному заводі і приносили додому якийсь продовольчий пайок. Щоб приховати, що люди помирали від голоду, була дана команда в діагнозі про смерть писати, що вони гинули від "різачки". Що таке різачка ніхто не може дати точну відповідь і зараз. "Ще років п`ять тому ми зустрічалися з живими свідками того часу, - розповідає С.Злючий. - Уявіть собі, що навіть тепер вони боялися розповідати про це. Так колишній комуністичний режим настільки людей залякав. Це національна демографічна катастрофа. Про неї знає весь світ. І тільки у нас в Україні ми якось скромно або соромязливо озираємося на цю страшну подію, наслідки якої відчуваємо ще до цих пір. Потрібно ще розповісти людям, як в ті час влада спідлювала народ. Тодішнє керівництво області видало розпорядження, що кожен хто зробить донос на сусіда, який приховує зерно чи інше продвольство, отримає 15 % від вилученого. Уявіть, як голодних людей, доведених до відчаю, робили такими заручниками, які втрачали моральність і гідність. Наслідки до сих пір тривають. Це явище залишилось у наших людей на генному рівні".
Олена Ляшенко познайомила присутніх зі своїм літературним творінням, яке називається "Чи наснилось?". Читання поеми, супроводжувалося театралізованою постановкою, так званого німого театру, у виконанні учнів і працівників СШ № 6. В кожному слові поетеси бриніли нотки глибокого суму, які викликали сльози на очах у багатьох дітей та дорослих. Щоб відчути подібне, потрібно послухати і подивится цей перформанс у виконанні Олени Федіної (Ляшенко) та його учасників. Авторка пообіцяла, що незабаром виставу можуть показати і за межами шостої школи.
