ГолодоморDSC 0023

11 лютого, в музеї історії Дніпродзержинська презентували виставку під назвою "Опір геноциду". Першими відвідувачами стали студенти міського вищого професійного училища, які познайомилися із стендовою виставкою,  надану Українським інститутом національної пам'яті і підготовленої разом з Центром визвольного руху, а також комітетом увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932/33 років. Виставка доповнена матеріалами історії Кам'янського (так тоді називалось наше місто). При створенні виставки використані матеріали з центральних архівів СБУ, архівів різних областей України. Значна кількість матеріалів виставлених на стендах, оприлюднені вперше.

Завідуюча відділом науково-освітньої роботи музею Ольга Олексіївна Мащенко розповіла про історію виникнення державності нашої країни, починаючи з 1917 року, коли на хвилі народного недовольства бло скинуто династію російських самодержців Романових. У березні місяці того ж року на території України було створено Центральну Раду. Перший документ цього органу зачитав Володимир Вінниченко, в майбутньому голова генерального секретаріату Центральної Ради. В Універсалі йшла мова про те, що український народ має повне право на визначення власної долі. Але все це в рамках існуючої Російської держави. Коли в жовтні 1917 року до влади прийшли більшовики, то Центральній Раді стало зрозуміло, що з ними не може бути сумісний шлях. Тоді було створено Українську Народну Республіку. Але знову-таки, на правах автономії в Російській державі. Врешті решт 22 січня 1918 року Михйалом Грушевським, головою Центральної Ради України, було оприлюднено четвертий Універсал. В цьому документові говориться про те, що Україна незалежна держава, яка далі йде своїм власним історичним шляхом. Але це не сподобалось північному сусідові.

В експозиції представлений наказ по російській армії, підписаний 28 січня 1918 року Михайлом Муравйовим, командуючим групою більшовицьких військ на Київському напрямку. "Эту власть мы несем с далекого Севера на острие своих штыков", - сказано мовою оригіналу. В документі йдеться про те, що вони будуть і надалі підтримувати більшовицьку владу силою зброї. Будучи прихильником гасла "Росія єдина, велика і неподільна" Муравйов був затятим противником "українізації", а "українців" вважав "зрадниками-мазепинцями" і "австрійськими шпигунами". Війська Муравйова проводили масові репресії проти української інтелігенції, офіцерів, буржуазії, говорити на вулицях українською мовою стало небезпечно.

На одному із стендів є фотографії керівників різних повстанських об'єднань, які діяли на території України 1918-1921 роках. Звичайно, більшовики їх називали бандитами (в Середній Азії басмачами. - прим. автора). Що ж відбувалося в ті часи у Кам'янському? В більшовицьких донесеннях писалось: "В Камянском отношение к советской власти настороженное, безразличное, глухо враждебное. Широки петлюровские настроения". 3 жовтня 1920 року загін кам'янських робітників, які поїхали до Криничок забирати хліб, який їм був потрібний, щоб годувати себе і направляти Червоній Армії, вступив у бій. Бій відбувся на центральній площі села біля церкви. Говорили, що там діяла банда Брови, в якій було, по одним даним 30 осіб, по іншим - 50. До дому привезли десятеро загиблих кам'янчан. Скілько загинуло жителів Криничок історія замовчує. Ось таке творилося по всій Україні.

в 1922 році був створений СРСР, до складу якого ввійшла Українська Радянська Соціалістична Республіка. Вона формально проголошувалася незалежною союзною республікою. В 1923 році було прголошено політику українізації. Українізація керуючого політичного апарату. Усі повинні були здавати іспити українською мовою. По країні пройшов рух за ліквідацію неписемності. Кількість грамотних зросло на 30-35%. До кінця 20-х років це був час розквіту української культури. В Кам'янському в 1932 році усі школи були українські, але в них були російські, польські, єврейські класи.

Трагічний адепт революції, один з основоположників пореволюційної української прози Микола Хвильовий був комуністом, сприйнявшим радянську владу. Але з часом він зрозумів, що між теорією і практикою величезна прірва. І тоді він висуває гасло "Геть від Москви!". В політиці його підтримав Олександр Шумський, який входив до партії українських боротьбістів. Шумський критикував надмірній централізації, підкоренню всьому Москві і вважав, що треба з цим покінчити. Доля цих людей трагічна. Хвильовий покінчив життя самогубством, Шумський помер в засланні в Росії.

Перекреслив розквіт українізації, поширення національної думки циркулярний лист, датований 1926 роком, в якому говориться, про те що в Україні надмірно розвивається національний рух, надмірно проводиться українізація. Наступ розпочинається з так званої "шахтинської справи". Примусове залучення до колгоспів мало великий опір. В 1928 році по всій Україні прокотилися "бабські бунти". Жінки повстали проти того, що з кожної сім'ї забирали продукти, реманент. В документах, які представлені на виставці вказано, що в країні з'явився новий прошарок більшовиків-дворян, яких стало надмірно багато і яких вже селяни не можуть прокормити. В 1930 році повстанський рух охоплює всю Україну. На діаграмі показано, що майже один мільйон горомадян приймали участь в ньому. До речі, на діаграмі показано скільки людей брали участь в русі в інших республіках СРСР. Трохи менше ніж в Україні їх було на Кубані та Північному Кавказі.

ГолодоморDSC 0013

ГолодоморDSC 0014

Збройне повстання в 1930 році відбулося в селі Кругле Старобельської округи (сучасна Луганська область). На його придушення були кинуті війська. Сторінки судових справ свідчать про повстання, які відбувалися в селах на території нинішньої Одеської області, а також Павлоградського, Петропавлівського і Близнюківського районів. Повстали проти державних контрактації, по яких кожен селянин мав віддавати зазначену кількість зерна, молока, картоплі, м'яса, яєць, овочів, фруктів, меду, риби і т.п. Як після стягнення до держави, могли прогодуватися багатодітні сім'ї. На придушення триденного беззбройного павлоградського повстання були кинуті з Дніпропетровська загін ГПУ і 200 міліціонерів.

Представлені документи подій, які відбувалися в той час в Кам'янському свідчать, що в 1926 році в селі Аули під час комсомольських зборів було вбито їхнього ватажка Миколу Заварихіна. На сторінці спогадів Миколи Івановича Начального, заступника голови Кам'янської районної ради, розповідається, що в 1926-1929 роках в районі було дуже неспокійно. Наприкінці 1929 року повстання відбулися в Криничках, Аулах. Зібралося три тисячі осіб. Він, як представник влади, що був направленний в Аули, пообіцяв людям, що передасть їхні вимоги в керівництву Катеринославської губернії. Але Начальному віддали наказ розігнати за допомогою озброєних міліціонерів бунтівників.

На інших стендах представлені документи про спротив владі на Одещині, Черкащині, Чернігівщині. У 30-х роках на території України відбулося понад чотири тисячі протестних виступів. Селяни виходили з колгоспів, саботували виконання планів хлібозаготівель. Справа доходила до збройного повстання. І якщо в багатьох випадках їх очолювали заможні селяни, так звані кулаки, то на Чернігівщині збройним повстанням в 1933 році керував Яким Рябченко, який очолював комітет бідноти і сільраду. Бої тривали два дні. Та коли Рябченко був поранений, селяни розбіглися.

ГолодоморDSC 0017

Страх перед українському визвольним рухом підштовхнув Сталіна і його оточення до скоєння злочину Голодомору-геноциду 1932-1933 років. В грудні 1932 року розпочався новий, ще страшніший наступ, під час якого дозволялося ролбити обшуки в хатах, забирати з них все що можливо, не тільки зерно, а й останню картоплину, цибулину чи квасолину. Документом від 14 грудня 1932 року, підписанного Сталіним і Молотовим, починається наступ на все українське, і не тільки в Україні, а і на Кубані. Згори спускаються плани, скільки людей потрібно арештувати, скільки вислати в Сибір, незалежно ставляться вони лояльно до радянської влади, чи чинять спротив. Показано документ, згідно якого потрібно вислати в концтабори 700 чоловіків одинаків і 50 осіб, які були виключені з партії з 25 сел Дніпропетровщини. Починаючи з 1930 року вчетверте згадуються термін "концтабір", який ми звикли співставляти з нацистською окупацією. Голод не тільки фізично вбивав людей, він калічив її свідомість.

Текст: Віктор КУЛЕНКО.