"Хіміки в "Чаплинському"
Міцні зв`язки встановилися між трудівниками виробничого об`єднання "Азот" і радгоспу "Чаплинський" Царичанського району. І в нинішньому році хіміки забов`язалися подати допомогу сільським друзям у догляді за овочами на площі 150 гектарів.
Зараз для овочівників - гаряча пора. Від своєчасної прополки залежить врожай помідорів, капусти, буряків.
Шефи дружно приступили до діла: кожного дня в радгосп виїджжає 30-40 посланців об`єднання. Особливо сумлінно попрацювали представники цеху дослідних установок, центральної хімічної лабораторії, відділу технічного контролю, житлово-комунального відділу, цеху нітрофосу та іншші.
А сьогодні на городах підшефного радгоспу працюватиме близько ста виробничників.
На знімку: робітники об`єднання "Азот" на полях радгоспу "Чаплинський".
Фото В.Ніколича.
"Дзержинець" 6 червня 1980 року.
"На сцені - "Романтики"
"Дзержинець" 6 червня 1980 року.
Add a comment
Бригада, очолювана майстром Марією Максимівною Пачкай, з цеху № 2 головного підприємства швейного об`єднання імені В.Я.Чубаря - одна з кращих. Напередодні свого професійного свята швачки-мотористки досягли помітних успіхів, стали переможцями змагання.
На знімку (зліва направо): М.М.Пачкай, Н.О.Шевченко, М.Д.Сідун, Є.Г.Ярош, М.Ф.Вертазова.
Фото М.Тупицина.
"Дзержинець" 10 червня 1984 року.
Add a comment
Зінаїда Іллівна Рибак працює швачкою-мотористкою в цеху № 2 головного підприємства швейного об`єднання імені В.Я.Чубаря. Норму виробітку вона виконує на 150 процентів, носить почесні звання ударника комуністичної праці, відмінника якості.
На знімку: З.І.Рибак.
"Дзержинець" 3 червня 1983 року.
Add a comment"І назвали мікрорайон "Парковим"
Лівобережжя - це і сьогоднішній і завтрашній день нашого індустріального Дніпродзержинська. Красивішає місто на Дніпрі, зростає новими жилими масивами. Торік почалася забудова одинадцятого мікрорайону - "Паркового", як назвали його зодчі. Він дещо відрізнятимиться від попередніх. Чим саме? Давайте зробимо невелику подорож у недалеке майбутнє.
Чудові дев`ятиповерхові красені будинки розмістилися вподовж дренажного каналу з його зеленими влітку оазисами, гарними куточками природи, улюбленими місцями відпочинку дніпродзержинців. Передчуваю запитання, а чи не повториться помилка, характерна для всіх попередніх мікрорайонів, коли під час забудови иемпи спорудження житла значно випереджали соцкультпобут? Ні, тут цього не станеться. Справа в тому, що будівництво другого комплексу (їх всього два) розпочнеться лише після того, як на першому спорудять всі необхідні об`єкти.
Продовжимо далі нашу подорож. Задамося метою: що ж тут буде зроблено для маленьких громадян? Про них особлива турбота. У мікрорайоні, де проживатиме 11700 дніпродзержинців, збудують два дитячих комбінати по 410 місць кожен, школу на 1400 учнів. Причом школа та особлива, розрахована на шестирічок. Тому в її проекті передбачені класні та спальні приміщення, велика і світла рекреація, ігрове містечко. А щоб дітки мали змогу загартовуватись і зміцнювати своє здоров`я, у проекти споруд дитячих закладів і школи включено плавальні басейни, набори спортивних та ігрових майданчиків. Такі комплекси майданчиків будуть також у кожному дворі. До сказаного додам ще таке: території дитячих закладів винесені з житлових груп, а школа зорієнтована на зелену зону дренажного каналу.
А які ж об`єкти соцкультпобуту планується збудувати? Їх чимало. Кілька магазинів для продажу товарів продовольчих і промислового призначення, дитяче кафе на 100 місць, аптека, відділення зв`язку, пукти комбінату побутового обслуговування.
Будинки в новому мікрорайні - дев`ятиповерхові, а в перспективі тут з`являться і підвищенної поверховості. Доречно назвати ще кілька цифр. Житлова площа "Паркового" - 128 тисяч квадратних метрів, кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт - 25 мільйонів карбованців. Четверта частина цієї суми - перший комплекс. І останнє: кінець забудови нового мікрорайну - 1988-й рік.
Проект "Паркового" розроблений відділом комплексного проектування Дніпродзержинського філіалу Київського науково-дослідного проектного інституту містобудування. У кінці квітня його обговорено на засіданні містобудівної ради і рекомендовано для затвердження в облвиконкомі. Але попередьно висловлено ряд побажань, пропозицій. Зокрема, порушувалося питання про спорудження в мікрорайоні стоянок для власного автотранспорту. Для цього передбачені території, де будуватимуть підземні гаражі. Запропоновано також більш виразне кольорове вирішення фасадів жилих будинків, заходи кращого інженерного забезпечення робіт.
В.Гладій, головний архітектор проекту Дніпродзержинського філіалу Київського науково-дослідного проектного інституту містобудування.
На знімку (зліва направо): керівник групи проекту одинадцятого мікрорайну В.Оголь, головний архітектор проекту В.Гладій і провідний архітектор М.Паневник (всі з Дніпродзержинського філіалу Київського науково-дослідного проектного інституту містобудування) біля макета одинадцятого мікрорайону.
Фото М.Тупицина.
"Дзержинець"28 травня 1986 року.
"Популярний пінг-понг"
Прийнято вважати, що настільний тенніс (так званий пінг-понг) виник у Великобританії наприкінці XIX століття. Незабаром з розваги він перетворився на одну з найпопулярніших спортивних ігор світу.
В спортивному залі середньої школи № 13 завершилась особисто-командна першість обласної ради ДСТ "Спартак"з настільного тенісу серед дівчаток і хлопчиків 1972-1975 років народження. Протягом трьох днів юні спортсмени з Дніпропетровська, Кривого Рога, Нікополя і Дніпродзержинська змагалися за право участі в першості республіканської ради ДСТ "Спартак" у складі збірної команди обласної ради.
Серед дівчаток у віковій групі 1972-1973 р.н. перемога дісталась нашій землячці Олені Таркіній, на другому - Тамара Бриж з Кривого Рога, на третьому Оленина подруга по команді - Лариса Гімбицька.
У хлопців цієї ж вікової групи успіху добився дніпропетровець Віктор Донченко, друге і третє місця відповідно у наших тенісистів Віталія Хитрова і Віталія Ярмоленка.
Призові місця в молодшій віковій групі (1974-1975 р.н.) розподілились таким чином: у дівчаток чемпіонське звання завоювала спортсменка з Нікополя - Віта Тараненко, дніпродзержинка Тетяна Тарасова - на другому місці, третє - у Світлани Савченко з Дніпропетровська, а серед хлопчиків найсильнішим був Михайло Мейшн (Дніпропетровськ), другим Андрій Герасименко (Кривий Ріг) і третім наш Георгій Таркін.
За підсумками першості до складу збірної команди обласної ради, для участі у республіканських змаганнях увійшла кандидат у майстри спорту Олена Таркіна - з клубу "Золота ракетка" управління житлового господарства.
В.Калина, завідуючий навчально-спортивним відділом міської ради ДСТ "Спартак".
"Дзержинець" 1 червня 1986 року.
Щасливе дитинство. Вихованці дитячого садка "Волошка" Дніпровського металургійного комбінату.
"Дзержинець" 1 червня 1984 року.
"На велосипедах - по Криму"
Розроблено маршрут, закуплено необхідні продукти. Група у складі п`яти велотуристів вирушила в подорож першої категорії складності по Криму. Керівником групи було призначено Володимира Шапунова, який вже має досвід подорожей другої і третьої категорій складності, проте очолив групу вперше.
Володимир Шапунов - людина цікава. Поєднує роботу з навчанням в індустріальному інституті, працює на металургійному комбінаті імені Дзержинського в цеху по виробництву товарів народного споживання. Велотуризмом захопився давно і серйозно.
Закоханий у велоспорт і другий учасник подорожі - автор цих рядків. До складу групи увійшли також дві дівчини - Інна Богуцька (студентка індустріального інституту) та Лілія Чехута (учениця індустріального технікуму).
Інна - дівчина "спортивна". Охоче займається водним туризмом, велотуризмом. Ми її запитували, якому виду спорту надає перевагу. Вона відповіла, що любить обидва за романтику і гадає, що всюди встигне.
Лілію Чехуту привела в секцію велотуризму сестра Вікторія. Для Лілії це перша подорож.
- Думала не витримаю, - зізналась вона пізніше. - Адже гори є гори: багато спусків, підйомів. Але подорож виявилася посильною. А ще я стільки в житті не фотографувала, як у Криму. Полонили красиві краєвиди. Щоправда, мама возила мене в Крим, коли мені було вісім років. Та вражень тих майже не пам`ятаю. Зате ці - найкращі.
Залишається представити останнього учасника подорожі. Ним став Едуард Фондурат, електромонтер виробничого об`єднання "Азот". Він давно їздить на велосипеді, але велотуризмом займається перший рік.
- Збирався в секцію велотуризму ще восени, коли прочитав у "Дзержинці", що є така, - розповідав він. - Але прийшов навесні, й одразу ж - в подорож.
Вона розпочалася в Джанкої. Це місто вважається воротами Криму. Ознайомившись із ним, ми вирушили в Сімферополь. По дорозі побачили багато пам`ятників загиблим у Великій Вітчизняній війні воїнам. У Сімферополі потрапили на весняний ярмарок.
Було на що подивитися в Бахчисараї, Севастополі (місто саме готувалося до святкування Дні Перемоги). Ми побували в його музеях, походили вулицями і проспектами, відвідали також Алупку, Місхор, Кореїз, Гурзуф. Зняли кінофільм, слайдофільм, а також багато фотографували, щоб було що показати друзям, товаришам, чим звітувати перед іншими членами секції.
Тих, кого зацікавив наш матеріал і хто у подальшому хотів би взяти участь у велоподорожах по рідній країні, запрошуємо в міську секцію велотуризму (вул. Шепетова, 4). Збираємося ми щочетверга о 19 годині.
Ю.Кролюс, учасник подорожі.
"Дзержинець" 1 червня 1096 року.
"Запрошує "Русалка"
Тим, хто цінує комфорт, радимо завітати до водно-оздоровчого комплексу "Русалка", що відкрився на лівобережжі. Тут є сауни з сухою і вологою парою, душові павільйони, купально-плавальний басейн. До послуг відвідувачів контрастні ванни, перший у місті масажний кабінет. Відкрито й перукарню.
Крім того, тут можна здати в термінове прання білизну, замовити дрібний ремонт одягу, цілий ряд інших додаткових послуг.
А господаркам стане у пригоді пральня самообслуговування. До речі, працює вона без перерви до пізнього вечора.
Незабаром на вулиці Широкій відкриється й "Нептун" - другий водно-оздоровчий комплекс.
В.Верещак, старший технолог комбінату побутового обслуговування
"Дзержинець" 1 червня 1986 року.
