Сьогодні Ніна Іванівна Косинська один з провідних спеціалістів-гінекологів у місті, завідує відділенням жіночої консультації у першій міській поліклініці, що на лівобережжі.
До Дніпропетровського медінститутупотрапила лише з другої спроби. Та й навчання у цьому вузі легким не назвеш, але займалася із задоволенням, наполегливо, завзято, якщо хочете. Після закінчення інституту працювала у рідному Дніпродзержинську. Зарекомендувала себе висококваліфікованим спеціалістом, а відтак кілька років ще провела в НДР у військовому госпіталі. ..
І ось уже шість років день у день поспішає на роботу Ніна Іванівна до своєї першої міської поліклініки. Лівобережне місто росте, і сьогодні жіноча консультація обслуговує вже близько 25 тисяч жінок. Тут розхолоджуватись ніколи...
Фото Ю.Домашенка.
"Дзержинець" 30 липня 1989 року.
Вісім років трудиться у дитячому садку № 77 "Журавушка" вихователь Лідія Георгіївна Денькович. Після закінчення педагогічного училища у м.Жовтих Водах приїхала за направленням до нашого міста, та так і залишилася. За цей час встигла набути досвіду роботи з дітьми, а головне - переконалася, що не помилилася у виборі професії. Доброта, лагідність, чуйне ставлення до малюків, притаманні Лідії Георгіївні, такою ж любовю відлунюються в дитячих душах.
На знімку: Л.Г.Денькович.
Фото М.Тупицина.
"Дзержинець" 21 липня 1989 року.
"ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ"
Проводить попередній продаж квитків на швидкісні лінії:
1. Дніпропетровськ - Київ (час відправлення з Дніпродзержинська - 7 год. 45 хв.).
2. Кременчук - Херсон (час відправлення з Дніпродзержинська - 9 год. 50 хв.).
3. Дніпропетровськ - Кременчук (час відправлення з Дніпродзержинська - 6 год. 55 хв., 18 год. 25 хв.).
Річпорт також приймає колективні замовлення від організацій, підприємств та навчальних закладів на екскурсії і прогулянки по Дніпру на комфортабельному теплоході ОМ-22. Екскурсії можна здійснити в Кременчук, порт ім.Леніна, Дніпропетровськ, Дубовий гай та в інші зупиночні пункти.
Вартість прогулянки за 1 год. для дорослих - 30 коп., для дітей - 15 коп.
Адміністрація річкового порту.
"Дзержинець" 24 липня 1987 року.
Add a comment
"ВОГОНЬ ЕЛЛАДИ НЕСЛИ ЗЕМЛЯКИ"
5 липня естафета олімпійського вогню ступила на радянську землю. Рішенням Оргкомітету Олімпіади-80 почесне право нести і супроводжувати вогонь на території Житомирської області, по місцях бойового шляху легендарної 18-ї армії було надано і найкращим дніпродзержинським спортсменам.
На 161 кілометрі шосе Житомир-Київ біля пам'ятника на могилі воїнів 18-ї армії вогонь Еллади від житомирської десятикласниці Наталії Сокіл прийняв дніпродзержинець, неодноразовий учасник надмарафонських пробігів, доцент індустріального інституту імені М.І.Арсенічева - Казимир Романович Розумовський. Супроводжував нашого земляка-факелоносця почесний ескорт в складі марафонця, начальника лабораторії держнагляду І.Клішканя, неодноразового переможця першості СРСР зі спортивного орієнтування, інженера Придніпровського хімічного заводу В.Симонова, чемпіона ЦР ДСТ "Авангард" в 1979 році з академічного веслування, призера першості СРСР 1979-1980 років, учня металургійного технікуму О.Литвиненка, чемпіона Всесоюзних змагань "Київська регата-80", учня ПТУ № 22 А.Акішева, кандидата в майстри спорту з боксу, помічника машиніста тепловоза залізничного цеху № 2 заводу імені Дзержинського І.Карповича , студентів ДІІ - веслярів А.Архіпова, В.Виноградова і легкоатлета О.Апсуваєва. Керівник групи - студент діі Д.Джібгашвілі.
"Дзержинець" 16 липня 1980 року.
Add a comment"БУДЗАГОНІВЦЕМ БУТИ ПОЧЕСНО"
Коли на лівобережжі вперше з`явився будзагін МЖК, мало хто тоді вірив, що вчорашні металурги, хіміки, вагонобудівники спорудять дім своїми руками. Спорудили. Та ще й гарний який! Чотирнадцятиповерховий будинок у першому мікрорайоні став окрасою лівобережжя, гаромонійно вписався у його архітектурний ансамбль.
А справу, що почали перші емжековці, продовжують їх ровесники. Сьогодні тут же, на лівобережжі, вони споруджують два будинки. На одному з них і трудяться хлопці, котрих ви бачите на знімку. Зліва - Сергій Похил. Працює він газорізальником у конвертерному цеху Дзержинки. Це його основна професія. Нині ж, у загоні МЖК, Сергій став муляром. І може, не професіонал він, бо на все потрібен час, та працює бездоганно. Тому й довірили йому передати бодай і невеликий, але все-таки досвід тим, хто споруджуватиме житло наступного року.
Будзагонівцем почесно бути. Але стати ним непросто. Треба сумлінно трудитися, брати активну участь у громадському житті. Таке право заслужив і комсомолець Юрій Лікар (на знімку справа), слюсар по ремонту металургійного устаткування аглоремонтного цеху. Сьогодні він ще не споруджує свого будинку, а лише вчиться як класти цегляне мурування, виконувати інші будівельні роботи. Про всі ці тонкощі йому якраз і розповідають Сергій Похил, його товариші по будзагону.
Цеглинка до цеглинки - і зростає дім на лівобережжі. Мине небагато часу, і десятки молодих, щасливих сімей справлятимуть у ньому новосілля. А на підприємствах, де трудяться емжековці, поменшає черга на житло. Бо ж МЖК сьогодні - один з реальних шляхів вирішення житлової проблеми.
Фото і текст В.Стороженка.
"Дзержинець" 10 липня 1987 року.
"МУЖНІ СЕСТРИ"
"Дзержинець" 15 липня 1987 року.
Add a comment