Перед нами було поставлено важливе завдання - освоїти виробництво бензолу для великої хімії. Над ним працювали новатори заводу і науковці Українського вуглехімічного інституту. В освоєнні випуску нової продукції активну участь взяли апаратники тт. Нізамєєв, Троян, Литвин, Познокос, Богданов та інші.
Завдання виконано успішно. Наш бензол за своїми якостями перевершує кращі світові зразки. Крім того, ми поліпшили якість бензолу, який іде на азотно-туковий завод.
Якість і економіка виробництва - нероздільні. Ми поставили перед собою завдання в завершальному році семирічки, поряд з дальшим поліпшенням якості продукції, знижувати її собівартість, щоб було більше нагромаджень для народного господарства.
С.Міхно, начальник цеху ректифікації Баглійського коксохімічного заводу комуністичної праці.
"Дзержинець" 01.01.1965.
Які вони, ці перші кроки трудового життя! Я слухала про них розповіді батька та матері. Я мріяла про те, як вперше почну працювати, навчаючись у школі, а потім у школі торговельно-кулінарного учнівства. Торік я вперше змогла сказати: "Здрастуй, трудове життя !". Направили мене працювати в магазин № 3 "Троянда" міськпромторгу. Дуже хвилювалася. Хотілося сподобатись колективу і покупцям, яких ми обслуговуємо. Зустріли мене добре. Магазин у нас красивий, колектив хороший. Хочеться працювати так, щоб люди говорили тільки спасибі. Я роблю лише перші кроки в трудовому житті. Воно мені дуже подобається.
Ось і прийшов 1965 рік! Багато нового принесе він нам, радянським людям. Партія і уряд поставили перед працівниками торгівлі та громадського харчування важливе завдання - далі поліпшувати культуру обслуговування трудящих. Я, подруги по роботі докладемо всіх сил, щоб внести свою частку в загальну справу побудови комунізму.
Л.Хижченко, продавщиця магазину "Троянда".
"Дзержинець" 01.01.1965.
Наш комбінат поступово міняє свій профіль. Все більше питому вагу у нас займають хімічні вироби.
Торік ми видали понад план різних видів пластмасової продукції біль як на 100 тисяч карбованців. Освоїли косинці сходових маршів для Київського Палацу піонерів, сантехнічні плитки та ряд іншого. Все більше стає квартир, опоряджених пластмасою.
В новому році ми організовуємо виробництво пінопласту-термо- і звукоізоляційного матеріалу.
Має бути завершено будівництво цеху, який випускатиме лінолеум на теплій основі. Він вигідно відрізнятметься від того, який зараз використовується у будівництві. Він набагато товщий і настилатимуть його просто на бетон з незначним невілюванням бетонної поверхні. Лицьовий бік буде барвистим, що прикрашатиме житло, приміщення. Зручний він і в будівництві, бо вироблятиметься розміром на кімнату.
В цьому році ми виробимо близько 600 тисяч квадратних метрів такого лінолеуму, а потім доведемо випуск до кількох мільйонів метрів.
І.Коканов, директор комбінату виробничих підприємств.
"Дзержинець" 01.01.1965.
В дитячому комбінаті ясла-сад № 58 по вулиці Кіма яскравими вогнями сяє ялинка, стіни залу прикрашені сніжинками, прапорцями. Таємничий казковий будинок Діда мороза і Снігуроньки ще закритий. Під звуки веселої польки в зал вбігають святково одягнені діти. Починаються ігри, танці.
Нарешті приходить найурочистіший момент. В залі з'являється Дід Мороз і вручає малятам подарунки.
М.Титаренко, мати.
"Дзержинець" 01.01.1965.
Є хороший порядок - заборонено курити в приміщеннях, де працюють або відпочивають люди. На підприємствах, в установах з'явились акуратні написи: "У нас не курять".
Але згодом про це стали забувати. Наприклад, в приміщенні контори міського молочного заводу вже зняли табличку "Не курити" біля дверей червоного кутка. Дехто тут вже палить цигарки, а некрящим радять виходити на вулицю. Курять і в приміщенні контори міськхарчоторгу. Сміливо закурюють відвідувачі ресторану "Дніпро".
Нікотин шкідливий для здоров'я людини. Тому і прийнято не курити в приміщеннях. треба, щоб усі додержувались цього порядку.
Т.Здор,
сануповноважений Баглійської санепідемстанції.
"Дзержинець"
01.01.1965