На засіданні краєзнавчого клубу "Кам'янське-Дніпродзержинськ", яке пройшло 11 квітня в центральній міській бібліотеці, презентували книгу "От Урала до Днепра". Вперше ця книга була видана в 2012 році. І ось тепер світ побачило доповнене багатьма новими фотознімками і відомостями друге її видання.
У красиво оформленому фоліанті, з масою фотографій автор - колишній директор виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" Юрій Коровін розповідає про батьків, родину, друзів і про свій життєвий шлях.
У книзі 87-річний Юрій Федорович згадує про всі етапи свого життя. Як і всі діти війни, він зазнав холоду, голоду і нужди. У студентські роки ночами, паралельно з навчанням, розвантажував вагони, щоб було за що сходити з дівчиною в кіно. Жага знань рухала його завжди вперед. Після шести років навчання Юрій Коровін закінчив фізико-технічний факультет Уральського політехнічного інституту. Це був перший набір для створення технологій з ядерних справ. Юрій поїхав разом з молодою дружиною працювати в Дніпродзержинськ на азотно-туковий завод. Тут він пройшов шлях від майстра до директора найбільшого заводу. Михайло Аношкін передав йому в 1975 році директорську естафету на ПХЗ.
Одне з провідних підприємств оборонного комплексу СРСР Виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод" було побудовано в 1948 році в робочому Дніпродзержинську. Це був найбільший завод з випуску ядерно-чистого двоокису урану. "Ми випускали 5 тисяч тонн урану на рік, - розповідає Юрій Федорович. - Якось, виступаючи в палаці Горького на активі, міністр Є.П.Славський, звертаючись до персоналу ПХЗ сказав, що з нашого урану була зроблена перша радянська атомна бомба ".
Незважаючи на свій похилий вік, Юрій Коровін продовжує активне, наповнене сенсом життя. Роботу над собою вважає запорукою активного довголіття. У години дозвілля, як і раніше, грає на домрі та акордеоні. Ще до недавнього часу брав участь в тенісних турнірах серед ветеранів.
ДОСЬЄ
Юрій Федорович Коровін, вчений, колишній директор ПХЗ.
Народився - 19 березня 1932 року в місті Киштим Челябінської області.
Закінчив Уральський політехнічний інституту ім. С.М.Кірова.
Автор понад 230 винаходів і наукових праць.
Заслужений раціоналізатор УРСР. Відмінник охорони здоров'я СРСР.
Академік Інженерної академії України.
Нагороджений: орденами "Трудового Червоного Прапора" (1971), "Знак Пошани" (1976), "Дружби" Російської Федерації (1997).
Державна премія СРСР (1978), УРСР (1981), України (1994).
