Коли люди чують слово "пам’ятник”, у них одразу виникають асоціації з міцним великим монументом, який зображує якусь видатну особу. Але є багато пам`ятників, які присвячені зовсім не людям. Нагадаємо декілька з них, що знаходяться в Україні.
* Пам’ятник національній українській страві можна побачити у Полтаві на Соборній площі. Появився він там 1 квітня 2006 року і був приурочений до дня народження відомого українського письменника Миколи Гоголя. Відтоді у Полтаві кожного року проводиться Свято галушки, де скуштувати улюблену страву можна у фольклорній атмосфері. Пам‘ятник "Українській галушці" символізує сімейний добробут і благополуччя та містить у собі величезну обідню тарілку з дванадцятьма галушками всередині і великою ложкою. Тарілка ця стоїть на підставці у вигляді дерев’яного стільця. Створили пам`ятник народний художник України Анатолій Чернощоков і скульптор Микола Цись.
* Перший в Україні пам’ятник варенику з’явився у Черкасах в 2006 році, наразі його вже, на жаль, демонтували. Скульптура зображувала козака Мамая, який їсть вареники. За його спиною розмістили величезний вареник у вигляді півмісяця. Автором пам’ятника однієї з найвідоміших українських страв виступив заслужений художник України Іван Фізер. Висота керамічного пам’ятника становила 2,5 метри.
* У місті Коростень Житомирської області є пам`ятник деруну. Його автором являється скульптор Володимир Козиренко. Монумент страві урочисто відкрили в жовтні 2009 року під час святкування другого Міжнародного фестивалю дерунів. Пам’ятник являє собою макітру з апетитними, хоч і гранітними, дерунами, встановлену на постаменті з того ж граніту, червоного та сірого кольору, який видобувається тут же в Коростенському районі. На рушнику, який розміщений на постаменті, вибиті слова, присвячені деруну. За рік до відкриття пам’ятника на Святі деруна був встановлений рекорд України – дерун вагою 118 кілограмів, на приготування якого пішло 100 кілограмів картоплі.
* У місті Гола Пристань, що на Херсонщині у 2008 році з’явився пам’ятник кавуну. Це місто вважається столицею кавунів, адже тут вирощується половина всіх українських солодких ягід. Звідси вони відправляються у різні куточки України та країни Європи. Виглядає пам’ятник як справжнісінький кавун з відрізаною скибкою. Виготовлений він з бетону. Велетень досягає у висоту 1,75 метрів, а ширина його – 1,20 метрів. Встановили пам’ятник у рамках щорічного фестивалю "Український кавун – солодке диво". Цей фестиваль святкують кожен рік, починаючи з 2002 року. Хизуючись своїми досягненнями, місцеві не зупинилися на пам’ятникові кавуну, і у 2015 році поруч з ним з’явилися ще й пам’ятники дині та гарбузу.
* Митець з Ніжина (Чернігівська область) Леонід Воробйов у 2005 році створив пам`ятник хрусткому ніжинському огірочку, символу міста. Відомі ці огірки ще з часів Катерини ІІ, за наказом якої вони завозились до царського двору. Зініціював появу пам’ятника "Ніжинський консервний завод", який виготовляє ці неймовірно смачні огірочки, починаючи з 1927 року. Зроблений він з граніту зеленого кольору, який привезли аж з Італії. Це "маленький" огірочок, вага якого сягає 50 кілограмів, лежить на бочці для соління, а постамент побудований у вигляді льоху, в якому зазвичай зберігаються соління.
* У селі Гукливе на Закарпатті вирішили увіковічнити корисну ягоду – чорницю. Цей регіон відомий своїми величезними плантаціями цієї ягоди. Саме тут проходить щорічний фестиваль "Верховинська яфина" (це місцева назва чорниці), на якому можна поласувати як свіжими ягодами, так і різноманітними смаколиками з нею, а ще все це запити смачним чорничним напоєм. Пам’ятник ужгородського скульптора Михайла Колодко встановили у 2010 році, у рамках першого фестивалю. Зроблений він з бронзи і виглядає як справжня ягода з листочками, от тільки розмір в неї, як у величезного яблука.
Сало, цибуля, огірок та житній хліб завжди були для українця найкращим підвечірком під час рибної ловлі, у дорозі, у якості закуски. Сало довго не псується навіть при високій температурі. Його солять, коптять, герметично закривають у банках, заморожують, вживають свіжим. Сало товчуть із часником, додають до нього різні приправи та перець. Та українці – не найбільші салоїди. Згідно зі статистичними даними ООН і Євросоюзу, найбільше сала їдять данці.
* У Луцьку до Євро-2012 виготовили футбольний м'яч, на створення якого пішло майже 600 кілограмів сала.
* У тому ж Луцьку був виготовлений найбільший в світі бутерброд із салом довжиною 73 метри.
* У 2011 році у Львові художник Борис Бергер відкрив перший у світі музей-ресторан "Сало".
* У Полтаві є інститут свинарства, поряд з будівлями якого є пам’ятник свині – годувальниці України.
* Коли ви підете купувати сало, візьміть з собою сірники. При виборі проткніть сало сірником: якщо ж дерево без проблем увійшло в продукт, значить, сало свіже та його сміливо можна купувати.
Цікаві факти про Аляску – найбільший за територією штат США, на північно-західній околиці Північної Америки.
* Прапор Аляски був придуманий 1926 року 13-річним Бенні Бенсоном, а 1927 року його ухвалено офіційним символом території Аляска, що 3 січня 1959 року стала штатом. На темно-синьому фоні зображено вісім золотих п'ятипроменевих зірок: сім знизу — зображують Велику Ведмедицю і одна більша в правому верхньому кутку — Полярна зірка. Велика Ведмедиця символізує силу та потужність, а Полярна зірка — північ, оскільки Аляска є найпівнічнішою територією Сполучених Штатів Америки.
* Девіз Аляски - "Північ у майбутнє".
* Столиця Аляски, Джуно, є єдиним містом у всіх Сполучених Штатах, куди не можна добратися по автомобільній дорозі. Замість цього весь рух організований за допомогою човнів, або літаків. Автомобілі можна транспортувати в місто баржами, або поромом, через віддалене місцезнаходження Джуно і умов екстремальної погоди.
* Печатка штату Аляска була вперше прийнята ще до того, як Аляска стала штатом. Перший губернатор розробив печатку Аляски, на якій зображено полярне сяйво, глетчери, іглу та інше. У 1910 році цю печатку було перероблено для того, щоби показати промислове і ресурсне багатство Аляски. На теперішній печатці зображено промені навколо гір, що презентує відоме Північне сяйво. Плавильник символізує шахтарську справу, поїзд — залізниці Аляски, а кораблі — морський транспорт штату. Дерева, зображені на печатці символізують багатство Аляски на ліс, а фермер та його кінь — сільське господарство. Риба і тюлень зазначають велику важливість риболовлі для господарства Аляски.
* Під час "золотої лихоманки" картопля на Алясці (1896-1899) цінувалася нарівні із золотом — кілограм картоплі за кілограм золота. А все тому, що тоді серед старателів лютувала цинга, а картопля є відмінним засобом від неї.
АНЕКДОТ
В магазині:
- Який у вас цікавий велосипед!
- Це велосипед-тандем. Ви можете на ньому удвох поїхати із дружиною!
— Моя дружина не вміє їздити велосипедом!
— Так це саме ваш випадок, вона ззаду просто крутитиме педалі!
— І справді цікаво. Скажіть, а передні педалі можна забрати?
"Білосипед чемпіонату світу-2006".
Німецький велодизайнер Діді Зенфт, відомий у світі спорту як самопроголошений "Диявол Тур де Франс", представив на суд громадськості сконструйований ним апарат, який він нехитро охрестив "велосипедом чемпіонату світу-2006". Висота цього "монстра" становить 2,8 метра, а в обидва колеса цього дива техніки вмонтовано по 30 справжніх футбольних м'ячів.
З колекції Віктора КУЛЕНКА.
Світ сучасних птахів дивує безліччю фарб і різноманітних сюрпризів. Ось лише кілька представників рідкісних птахів, які можуть похвалитися незвичайними здібностями або забарвленням.
* Вінценосний мухоїд. Існують 4 види вінценосних мухоїдів. На перший погляд це звичайний птах, але якщо його подражнити, то ви помітите, як в нього розпускається шикарний чубчик. У самців пір’я чубчика вогненно-руде з синіми кінчиками, а самки – помаранчеві або жовті.
* Квезаль. Багато хто вважає цю птицю найкрасивішою в світі. Це національний птах Гватемали, її ім’ям названа валюта цієї країни, а зображення цього птаха можна є на гербі Гватемали. Квезаль не здатний жити в неволі – вважають, що птах може померти від розриву серця. Можливо тому цього волелюбного птаха обрали символом боротьби за незалежність.
* Кучерявий арасарі. Свою назву цей вид птахів отримав через незвичайну форму пір’я голови, яке нагадує закручені стрічки на подарунковій упаковці. Назва «арасарі» перекладається з латинської, як «пір’я – язик», що вказує на відмінні риси будови язика саме цих туканів. Кучерявий арасарі мешкає в Бразилії, Гвіані, Болівії, Перу і Еквадорі.
* Турако лівінгстона. Цю птицю можна знайти в тропічній Африці. Вона живе в дощових, гірських, а також світлих лісах. Турак рідко спускається на землю, і тільки для того, щоб попити води і прийняти пилову ванну. Варто відзначити, що раніше цих птахів називали бананоїдами, що досить дивно, тому що бананів вони не їдять.
* Гологорлий дзвонар. Варто відзначити, що металево дзвінкий голос цього птаха можна порівняти з дзвіночком, і цей звук найгучніший в світі птахів. Птицю можна зустріти в гірських тропічних лісах Бразилії, а також в Парагваї і на півночі Аргентини.