Сьогоднішня підбірка карикатур присвячена БОКСУ. 

 

Малюнок В.Антонова (Дніпропетровськ) була надрукрвана в "Спортивній газеті" 8 серпня 1989 року.

 

 

Малюнок О.Климана (Волгоград) була надрукрвана в "Спортивній газеті" 6 квітня 1989 року.

 


На заставці карикатура із сайту https://www.pngwing.com/ru/free-png-kewgo

 

Add a comment

 

Згадав про своє давнішє хобі - колекціонування спортивних шаржів і карикатур. Буду намагатися щоденно поповнювати сайт знахідками. Початком проєкту будуть "веселинки" з книжки "Веселий м`яч", в якій в 1968 році були опубліковані дружні шаржі Анатолія Арутюнянца на дворазових чемпіонів СРСР з футболу, гравців та тренерів  київського "Динамо". Ілюстрації доповнюють своїми словами письменники-гумористи. 

З БОГОМ!!!

Віктор КУЛЕНКО

Add a comment


Радянський Союз – це ціла епоха в житті наших батьків, бабусь і дідусів, самобутність та колорит якої не могли не накласти своєрідного відбитка на спосіб думок та поведінку, які передалися і нам. Справа не так у генетичній пам'яті поколінь, як у повсякденних ритуалах. Саме вони відрізняють менталітет більшості людей, народжених у СРСР або вихованих за його нормами.

Хтось сприймає "совок" із теплотою – адже саме на той час припала безтурботна юність, наповнена працею та вірою у світле майбутнє молодість, а часто й зрілість. Для когось він – втілення неорганізованості побуту та нав'язаного життєвого устрою. У радянській моралі, безумовно, є позитивні сторони, але існує низка звичок, яких сучасному вихідцеві з СРСР потрібно постаратися позбутися.

1. ЗБИРАННЯ

 

Тотальний дефіцит і необхідність постійно щось "діставати" виховали в людині прагнення зберігати відверто непотрібні речі, які часто навіть не піддаються ремонту. Тому що колись можна використовувати його складові як запчастини, або в надії на те, що той чи інший предмет знову буде затребуваний. Нескінченні полиці в коморах, антресолі скрізь, де тільки їх можна розмістити, і гори марних речей – ось що відрізняє типову радянську квартиру.

Повірте, старий примус, одна лижа, зламаний стілець уже ніколи не будуть такими, як раніше. Настав час замінити їх новими, красивими і функціональними речами, які дійсно принесуть користь. Крім того, звичка збирати старість може перерости в психологічний розлад.


2. ЖИТТЯ ЗАРАДИ "ТОГО" ДНЯ


Так склалося, що радянська людина весь час на щось чекала – хорошого завтра, заради якого варто потерпіти. Тому багато людей практично несвідомо відмовляли собі в комфорті, відкладаючи його на потім. Нові скатертини та постільні приналежності припадали пилом у шафі, як і гарний, святковий одяг чи посуд.

Тільки проблема в тому, що той день так і не настав. Точніше, не сталося цього у розумінні радянської людини, а її скарби так і продовжують лежати на своїх місцях за зачиненими дверцятами. Напевно, кожен пам'ятає слова мами про те, що це (насправді навіть не так важливо, що саме) приготовлено до свята. Але смачна їжа, модний одяг і ошатно сервірований стіл - саме те, що робить звичайнісінький день особливим.


3. ВМІСТ ХОЛОДИЛЬНИКА

 


Мало того, що не просто хороші, але й різноманітні продукти харчування були не в кожному радянському будинку, у людей виробилося щось схоже на культ їжі. Все, що опинялося в холодильнику, мало виконати своє безпосереднє призначення, тобто бути з'їденим. Радянську людину не зупиняв той факт, що продукти вже не першої свіжості і можна завдати власному здоров'ю чималої шкоди.

Те саме стосується запасів. Навчені дефіцитом люди роками зберігають крупи та консервацію, не замислюючись про те, що після певного часу їх просто не варто вживати в їжу.


4. ВСЕ В БУДИНОК, ВСЕ В СІМ'Ю

 

 

Цю звичку можна іронічно описати приблизно так: якщо не було команди "не можна", значить, можна. Великі перспективні підприємства постійно боролися з нестачею ресурсів з однієї простої причини – радянська людина боялася за своє майбутнє і намагалася "взяти", що тільки могла, аж до канцелярського приладдя, цвяхів і навіть газет, адже в господарстві знадобиться все.

І якщо в ті роки пояснення такій поведінці, хай і з величезною натяжкою, можна було знайти, то сьогодні це відверте воровство.

 

5. НИЗЬКА САМООЦІНКА

 


Радянська промисловість була орієнтована на те, щоб мільйонними тиражами випускати безформний одяг, який беззмінно носили всі від малого до великого. Відсутність гарної косметики та засобів особистої гігієни також давалася взнаки. Напевно, кожен бачив старе фото, на якому поруч із типовою "бабусею" у ситцевому халатику Ніною Хрущовою знято розкішну і доглянуту Жаклін Кеннеді. Як не намагалися мас-медіа спотворювати інформацію про "загниваючий Захід", радянські люди розуміли, що вони позбавлені багатьох елементарних речей, які б дозволили їм реалізуватися в особистісному плані. Тому жінки не вміють приймати компліменти, більше того, соромляться, коли хтось їх каже.

 

6. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

 

 

Кожна радянська людина знає: сім разів відміряй, один раз – відріж. Будь-яке рішення не раз зважувалося з огляду на те, якою буде реакція рідних, друзів чи сусідів. А засудження незнайомця, з яким він зустрічався, ймовірно, вперше і востаннє – жахлива ганьба.

Безумовно, є загальноприйняті норми та правила, яких варто дотримуватись. Ми хочемо і намагаємось бути чемними, уважними до інших, інтелігентними – це нормально. Але ніхто не може знати, що саме краще для вас. Ніхто не проживе ваше життя – це робите ви. І в глобальних питаннях більше значення має те, як той чи інший вчинок позначиться на вашому майбутньому, благополуччі, сімейному щастя, а не швидкоплинне засудження абстрактної людини.


Радянський менталітет не можна викорінити, як за помахом чарівної палички. Він – частина нашого виховання та світогляду. Але повноцінне життя навряд чи можливе, поки нашими постійними супутниками є ці шість звичок.

Джерело https://all4soul.com/6-privyichek-rodom-iz-sssr-ot-kotoryih-luchshe-otkazatsya?fbclid=IwAR2KTUCrmO1oVAQMleYqYWmTA7x0jmiD2oH1bqoP9Jik5z6k9Mi1KbHG4Hg

 

Add a comment

 

У музеї історії колишнього ВАТ "Дніпровський меткомбінат" серед безлічі документів, що розповідають про історію Дніпровського заводу, першим, по-справжньому фундаментальним виданням про підприємство можна назвати "Опис Дніпровського заводу Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства" - справді унікальну для нашого часу книгу, видану у Варшаві 1908 року. В одному із розділів описується хімічна лабораторія.

 

Add a comment

 Сьогодні свій ювілей святкує Ольга Миколаївна Мартишова. З круглою датою вітають чоловік Олександр, син Дмитро, онучки та друзі.

 

 

Add a comment