Як не дивно, краватка - цей типовий чоловічий аксесуар має військове коріння. Перші свідчення того, що в давнину носили краватки, належать Китаю й датовані приблизно 200 роком до нашої ери. Річ у тім, що імператор Цінь Ши Хуанді так боявся смерті, що спершу заповів поховати всіх своїх стражників разом з ним для захисту в потойбічному світі. Зрештою за порадою почту наказав створити лише точні копії охоронців. А 1974 року ці статуї "теракотової армії" виявили археологи й помітили на шиї в кожного воїна пов’язки, подібні до краватки, — подарунок лідера на знак визнання хоробрості. Про іші цікаві факти ви дізнаєтесь прочитавши нижче та продивившись відео https://www.youtube.com/watch?v=aFoMoF1QSEs
* Останнім із широковідомих вузлів краватки є вузол "Пратт", який був представлений публіці у 1989 році.
* У Швеції біла краватка одягається виключно на похорон.
* Класична краватка в косу смужку - "regimental". В Англії смужки йдуть справа-наліво, зверху-вниз, в американському варіанті: зліва-направо зверху-вниз.
* Свій сучасний вигляд краватка-метелик набула після постановки в 1904 році опери Дж. Пуччіні "Чіо-чіо-сан", коли на всіх музикантах оркестру була краватка, зав'язана метеликом.
* Кольори, які ви виберете, можуть багато розповісти про вашу особистість і повідомлення, яке ви хочете передати. Наприклад: Блакитний і зелений заспокоюють і підбадьорюють – ідеально підходять для ділових зустрічей або ситуацій, коли ви хочете виглядати доступним і гідним довіри; Червоні та рожеві випромінюють енергію та пристрасть – чудово підходять для світських заходів або коли ви хочете виділитися; Нейтральні (білі, сірі, чорні) пропонують полотно для будь-якого кольору краватки, забезпечуючи гнучкість і елегантність. Справа не лише в самих кольорах, а й у тому, як вони доповнюють ваш тон шкіри та подію, для якої ви одягаєтеся.
В радянські часи чомусь чи не найкращими місцями культурного відпочинку вважалися локації, де раніше знаходилися... кладовища. Згадаймо Кам`янський парк культури і відпочинку, до відкриття якого раніше був розташований Заводський (інша назва – Фабричний) цвинтар. А в Харкові на території сучасного стадіону Металіст" було теж кладовище (Святого Духа). Про це згадується в журналі "Физкультура и спорт" № 1 від 1928 року.
"Датою народження заводського стадіону "Металіст" в Харкові вважається 1927 рік. Будівництво було розпочато у 1926 році. На Плеханівській вулиці на той час був занедбаний цвинтар, до нього примикали пустирі. У період громадянської війни та повоєнної розрухи працівники заводу розбивали тут огороди. Але в міру налагодження мирного життя з'явилися інші запити та прагнення. Будівництво було оголошено всенародним. Завод допоміг технікою. Протягом двох років у будівництві брали участь сотні робітників та службовців. Виріс красень – стадіон із футбольним полем, невеликими трибунами, ігровими майданчиками, з єдиним на той час в Україні велосипедним треком, двома спортивними залами тощо. Стадіон "Металіст" став центром спортивного життя не лише ХПЗ, а й усього Харкова. На ньому проводилися міські та республіканські чемпіонати та змагання, матчові зустрічі тощо".
Більш докладніше про історію стадіону писалося на форумі вболівальників ФК "Металіст" https://forum.metalist-kh-stat.net.ua/showthread.php?tid=4964
З давніх-давен петриківським розписом прикрашали одяг, посуд, музичні інструменти та стіни домівок. Вважалось, що він є оберегом і захистом від пристріту.
Відео https://www.youtube.com/watch?v=6-jreLgD0Yw
* Петриківка зародилася на вибіленій стіні селянської хати мазанки. Господині (або як їх називають в Петриківці — “чепурушки“) прикрашали сакральними орнаментами піч – годувальницю сім’ї, та бігунцями оздоблювали вікна і двері. Згодом розписи перейшли на речі домашнього вжитку та папір.
* Людмила Бушинська, модельєр з України, надихнувшись яскравою палітрою петриківки створила серію одягу "Петриківська чепурушка". І не звичайну, а рівня haute couture: різноманіття сорочок, спідниць, суконь, які поєднали в собі типові риси народного вбрання та тенденції сучасної моди https://www.youtube.com/watch?v=dARxakZRJKs&t=493s
* Унікальний інструмент в петриківці – "котячка". Це пензлик зроблений власноруч з пучка котячої шерсті, і примотаний до палочки. Котячий пензлик дає унікальний візерунок, який іншими пензликами ніяк не зробиш.
* Для традиційного петриківського розпису характерне біле тло. Чорний колір в петриківці з’явився лише в 1950-х роках, з масовим виробництвом сувенірної продукції на фабриці "Дружба".
* 5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
"Coca-Cola" – популярний газований безалкогольний напій є одним із найвідоміших брендів у світі. З ним звязано багато міфів та легенд. Розберемося, що з "Coca-Cola" правда, а що вимисли.
Відео https://www.youtube.com/watch?v=BGkBrvAw388&t=102s
* Напій "Coca-Cola" був придуманий в Атланті (штат Джорджія, США) 8 травня 1886. Його автор — фармацевт Джон Стіт Пембертон, колишній офіцер американської Армії конфедерації. Назву для нового напою придумав бухгалтер Пембертона Френк Робінсон, який, також володіючи каліграфією, написав слова "Coca-Cola" фігурними буквами (так званий шрифт Спенсера), які до цього дня є логотипом напою.
* Перший зовнішній рекламний щит "Coca-Cola", намальований ще в 1904 році, до цих пір знаходиться на своєму місці в містечку Картерсвилл (штат Джорджія).
* Найбільший знак "Coca-Cola" розташований в чилійському місті Аріка. Він встановлений на вершині пагорба. Ширина знака - 122 метри, висота - 40 метрів. Складено цей знак з 70 тисяч пляшок від "Coca-Cola".
* Одна з причин, з якої ніхто не може дізнатися рецепт цього напою, полягає в тому, що компанія зберігає його під замком. У 2011 році, в ознаменування 125-річчя бренду, секретна формула була переміщена в сховище, розташоване на території музею "World of Coca-Cola".
* Хоча в наш час "Coca-Cola" можна купити практично скрізь, є дві країни, де цей напій знайти неможливо. Це Куба і Північна Корея. "Coca-Cola" покинула Кубу після революції, коли до влади прийшов Фідель Кастро. Що стосується Північної Кореї, то там вона не продавалася взагалі (хоча є відомості, що вона поставляється туди нелегально).
Сьогодні кожен легко може купити холодильник, причому на ринку представлені моделі на будь-який смак і бюджет. А що цікавого ви знаєте про цей агрегат?
Відео https://www.youtube.com/watch?v=E6__3-p0sGQ
* Американський винахідник з Міннесоти Альберт Маршалл запатентував холодильник 8 серпня 1899 року. Він працював на дровах, вугіллі та газі. Коштував такий чудо-пристрій більше, ніж автомобіль "Форд".
* Перші побутові холодильники в СРСР з'явилися незабаром після американських - з 1937 року Харківський тракторний завод випускав дрібними серіями агрегати під назвою ХТЗ-120. Зовні вони були схожі на важкі металеві сейфи з кількома полицями.
* У фільмі "Назад в майбутнє" спочатку машиною часу повинен був служити холодильник. Але незабаром після початку зйомок ця ідея була відкинута, тому що Роберт Земекіс і Стівен Спілберг злякалися за дітей. Вони не хотіли, щоб діти почали залазити в холодильники і застрявати в них або застуджуватись від холоду.
* Найбільший у світі холодильник в довжину складає 27 кілометрів. Це кріогенна магістральна лінія на франко-швейцарському кордоні, на захід від Женеви. А збудували цей макрохолодильник для великого андронного колайдера.
* Топ найдорожчих моделей холодильників:
Meneghini La Cambusa вартістю понад 40 тисяч доларів;
Gorenje Starry Night – 10 тис. дол.;
Sub Zero Pro 48 – близько 16 тис. дол.;
Northland 60SSG-SGX – приблизно 14 тис. дол.;
Liebherr ECBN6256-AU – 12 тис. дол.