Нинішній рік фізкультурники нашої країни називають роком Спартакіади народів СРСР і 16-х олімпійських ігор.
Фізичній культурі і спорту в нашій країні приділяється велика увага. Невпинно зростають нові спортивні споруди, множаться ряди фізкульурників, поліпшуються їх спортивні результати. Готуючись до Спартакіади народів СРСР, громадськість багатьох міст будує нові спортивні споруди. У Москві споруджується величезний стадіон в Лужниках, в Ленінграді - велотрек і зимовий басейн для плавання, в Південносахалінську - найбільший у світі трамплін. І в нашому місті стали до ладу новий прекрасний стадіон "Перемога", гімнастичний зал в Палаці культури імені Горького. За ініціативою комсомольців азотно-тукового заводу молодь Баглійського району у вільний від роботи час власними силами спорудила спортивний майданчик з басейном для плавання та ігровими площадками.
Дуже пркро, що тільки на заводі імені Дзержинського задовольняються нинішнім станом фізкультурної роботи, не дбають про нові спортивні споруди. А проведена минулого літа заводська профспілкова спартакіада показала невтішний стан фізкультурно-масової роботи: обмежену кількість спортсменів, низький рівень їх спортивної підготовки.
Стримує справжню масовість фізкультурної роботи на заводі відсутність потрібної кількості спортивних баз. Правда, у добровільному спортивному товаристві "Металург" є стадіон, обнесений високим металевим парканом. Певно, це зроблено для того, щоб ніхто не міг бачити, що там робиться. Не приваблюють молодь заводу місця для занять фізкультурнинків. Штангісти туляться між двома колонами в тісному кутку спортивного залу, борці займаються в методичному кабінеті, легкоатлети ковтають пилюку на земляній біговій доріжці, веслярі і парусники не використовують повністю відкриту воду, бо весноє і восени їм ніде переодягнутись, обсушитись, відпочити, а взимку через відсутність примітивного гребного басейну вони взагалі не займаються.
З 1951 року жоден новий спортивний об`єкт для металургів заводу імені Дзержинського не став до ладу. Кожного року точаться розмови про потребу мати свій спортивний майданчик, що відповідав би сьогоднішнім вимогам, гребний клуб, басейн для веслярів і плавців, ще один спортивний зал для занять борців, боксерів, штангістів. Та господарники заводу, профспілкова і комсомольська організації залишаються байдужими до вимог фізкультурників-металургів.
Особливо дивує невтручання в фізкультурні справи заводського комітетк ЛКСМУ. Навіть, коли комсомольці азотно-тукового заводу проявили корисну ініціативу - почали силами громадськості будувати спортивний майданчик , цю ініціативу ніхто з комсомольців Дзержинки не підтримав. А невже комсомольці, вся молодь заводу не могли спорудити спортивні майданчики біля своїх гуртожитків або інші місця для занять фізкультурою?
В дні Спартакіади народів СРСР фізкультурники нашої країни рапортуватимуть народу про свої спортивні успіхи. Треба, щоб і на заводі імені Дзержинського фізкультурно-спортивну робота перестала бути забутою ділянкою, щоб фізкультурники-металурги прийшли до Спартакіади з пожвавленням роботи, з поліпшенням спортивно-технічних показників.
Коли на стіл подають страви, відвідувачі їдальні № 12 говорять:
- Щось дуже малувато накладають.
5 січня робітники виявили, що в їдальні обважують відвідувачів. За калькуляцією значилося, що в порції рагу мало бути 75 грам м`яса, а фактично його було 45 грамів.
Склали акт. Завідуючий їдальні т.Удовенко сказав:
- Підписувати не буду. Хай ставить своє прізвище завідуючий виробництвом т.Фурс, він винен.
- Дайте книгу скарг, - попросили ми.
- Її немає, на перевірці, - відповіли нам.
Минуло 15 хвилин. Книгу скарг таки дали. Виходить, що ніхто на перевірку її не забирав, просто т.Удовенко не хотів, щоб ми записували туди про махінації в їдальні.
А.Гуменний, робітник доменного цеху заводу імені Дзержинського.
Культурно проводять своє дозвілля молоді робітниці заводу імені Дзержинського, що живуть в гуртожитку по проспекту Пеліна.
На знімку: в години дозвілля двчата в червоному кутку гуртожитку грають в шахи. Сидять (зліва направо): Т.Білоус, М.Ткаченко та Л.Жиріна. Стоять: В.Губко, Є.Мельник та вихователь М.Меркулова.
Ряд учителів шкіл міста відзначився високими показниками у навчанні і вихованні дітей. За сумлінну роботу 106 учителів нагороджено значками "Відмінник народної освіти" і грамотами Міністерства народної освіти СРСР. Серед товаришів (всьго 77 чоловік), які одержали значки, тт. Петкевич - директор середньої школи № 1, Чернявська - директор школи № 5, Земляний - директор школи № 26, Щербина, Андрієвський - інспектори міськвідділу народної освіти, Іванов - завуч вечірньої школи робітничої молоді № 1, учителі тт. Лямець, Дороган, Іщенко, Сітенко, Боголевська та інші.
Серед нагороджених грамотами тт. Войтінський (середня школа № 1), Соколовська - піонервожата цієї ж школи, Шепитько (викладая фізкультури школи № 3), Попова, Костіна, Козік, Дмитрієва, Каневська, Стежко та інші учителі.
