Як зазначив голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов:
«Одним з пріоритетів нашої роботи є підтримка та визнання талановитих спеціалістів Дніпропетровщини. З цією ж метою ми щороку проводимо «Премію обласної ради», до якої прямо зараз ведеться прийом документів. Мета Конкурсу „Нові громади – нові можливості” – це також сприяння реформі децентралізації в Дніпропетровській області, поширення кращих практик, ініціатив і позитивних зрушень у розвитку громад. І, безперечно, визнання найталановитіших журналістів області!».
Наприкінці минулого тижня у прес-клубі ДОО НСЖУ експерти презентували результати дослідження Індексу демократичного розвитку областей України – 2016, та розповіли, яке місце у загальнонаціональному рейтингу посіла Дніпропетровщина.
За словами виконавчого директора ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексія Літвінова, дослідження провела асоціація, що об’єднує 17 аналітичних центрів. Було охоплено всі області України, окрім тимчасово окупованих територій Донеччини, Луганщини та АР Крим. Як він зазначив, достатньо складним був етап розробки методології. Вона базується на результатах аналізу офіційних звітів, публікацій у ЗМІ, а також - опитуванні 32 експертів з Дніпропетровщини (адвокати, правозахисники, юристи, освітянин, держслужбовці, посадовці місцевого самоврядування, журналісти, працівники ЗМІ, підприємці, бізнесмени, політичні діячі, громадські активісти, волонтери, незалежні експерти). «Дніпропетровщина відноситься до так званих «перехідних демократій». Ми не входимо ані до п’ятірки лідерів, ані до п’ятірки аутсайдерів, проте нам є над чим працювати. Наша область посіла 19 місце із 24-х із показником 2,82 з 5 можливих. До речі, жоден із регіонів 5 балів не набрав, що свідчить, що всі знаходяться на етапі розвитку», - зазначив Олексій Літвінов. Він також дав стислу характеристику кожного з 10 блоків, що представили у відповідній інфографіці. Зокрема, якщо говорити про розвиток громадянського суспільства в нашій області, то минулоріч в регіоні було легалізовано понад 4800 громадських об’єднань. Понад 80% із них сконцентровано у 5 найбільших містах Дніпропетровщини. Однак реальну діяльність проводять не усі легалізовані ГО. Так, обов’язкову звітність подає лише 1200 з них, або 25% від загальної кількості. Мешканці області переважно довіряють діяльності громадських рухів та ініціатив, проте, як зазначив експерт, не дуже активно беруть участь у заходах, організованих такими об’єднаннями.
Голова ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андреєв розповів, що спостерігається поступова відмова держави від адміністративного регулювання та контролю за дотриманням законності, а основний тягар захисту прав перекладається на громадянина - шляхом подання відповідних позовів до суду.
Координатор проектів ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень» Анна Колохіна доповіла про особливості функціонування консультативно-дорадчих органів при органах влади та навела основні проблеми діяльності перших.
Незалежний експерт Михайло Крапивко, у свою чергу, охарактеризував соціально-економічний стан, навів приклади негативного впливу державної фіскальної політики на діяльність інститутів громадянського суспільства та зробив прогноз щодо подальшого погіршення регуляторного клімату для ГО.
Результати дослідження дозволили сформувати рекомендації щодо подальших напрямів зміцнення демократичності на місцевому рівні.
Для довідки
Вимірювання Індексу демократичного розвитку областей провели у рамах проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», який реалізовано ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів) у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy. У Дніпропетровській області дослідження проводилося ГО «Інститут Громадської Експертизи», яка входить до складу Асоціації регіональних аналітичних центрів.
29 вересня 2017 року громадська організація «Голос Природи» взяла участь в акції «ЄБРР, підтримай громади, а не корпорації!», яка була організована Центром екологічних ініціатив «Екодія» біля українського представництва Європейського Банку Реконструкції і Розвитку (ЄБРР) під час візиту директорів банку та зустрічі, присвяченій спілкуванню керівництва із представниками громадських організацій.
Представники кількох регіонів, де один з найкрупніших агрохолдингів України ПАТ «Миронівський хлібопродукт» («МХП») має значні виробничі потужності, протестували проти розширення підприємства на територіях їх населених пунктів, яке стало можливим за підтримки міжнародних фінансових інституцій та, зокрема, ЄБРР.
Громадськість Дніпропетровщини вимагає від ЄБРР вжити заходів із посилення контролю за дотриманням вимог екологічного законодавства та прав людини клієнтами банку. Великі гроші та доступ до вигідних кредитів, на нашу думку, дозволяє промисловим тваринницьким комплексам «купувати» корумповані органи влади замість того, щоб вкладати кошти у справжню модернізацію очисних споруд та інші заходи зі зменшення впливу на довкілля. Недостатній контроль з боку інвестора та імітація діяльності зі зменшення впливу на довкілля агрохолдингами призводять до загострення конфліктів у громадах, які на Дніпропетровщині подекуди вже переходять у партизанську війну. Мешканці сіл, зневірені у можливості вибороти свої права у законний спосіб, у відчаї переходять до фізичного знищення порушників їх права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Сподіваємося, що європейські цінності, які лежать в основі політик ЄБРР, не дозволять і далі спрямовувати кошти на підтримку корупції в Україні через фінансування українських агрохолдингів, зокрема «МХП», які тільки імітують діалог з громадами та продовжують наживатися за рахунок екологічних злочинів, відбираючи майбутнє наших дітей. Ми вимагаємо припинити кредитування великих агрохолдингів, доки вони не нададуть громадськості та інвесторами доказів про дотримання вимог природоохоронного законодавства та реального зменшення їх впливу на довкілля.
«Ми не виступаємо проти бізнесу в Україні. Ми виступаємо проти зухвалого порушення санітарних норм, екологічного законодавства та прав людини промисловим тваринництвом, яке може дозволити собі бути безкарним завдяки великим грошам, що інвестуються міжнародними фінансовими установами та, зокрема, ЄБРР», – зазначила Вікторія Льовкіна, координатор кампанії «Зробимо крок назустріч сталому тваринництву!» громадської організації «Голос Природи».
Євген Колішевський, виконавчий директор ГО «Голос Природи»
Контактний телефон: 067 681 13 16
ПОМОГИТЕ НАЙТИ!!! ПРОПАЛ Дмитрий Шуляк. Возможно, потеря памяти. Кто владеет информацией, наберите 102.
17 грудня 2016 року активісти екологічної організації «Голос Природи» провели в Кам’янському символічну акцію «Дерева Кам’янського хочуть жити», під час якої пов’язали траурні стрічки на понівечені дерева по вулиці Г. Романової.
З липня 2016 року організація «Голос Природи» намагається з’ясувати причини некваліфікованої обрізки дерев в Кам’янському. За ініціативою «Голос Природи» пройшло декілька екстрених нарад, під час яких місцева влада пообіцяла вжити заходів для підвищення якості обслуговування зелених насаджень. У жовтні організація «Голос Природи» запропонувала провести круглий стіл за участю науковців, відповідальних чиновників, депутатів і представників комунальних підприємств для обговорення шляхів підвищення рівня озеленення. Ідея проведення круглого столу була попередньо підтримана чиновниками, але нажаль в кінцевому рахунку жодного продуктивного діалогу не відбулося. Комунальні підприємства та підрядні організації продовжують знищувати дерева і паралельно вести інформаційну війну з захисниками зелених насаджень. У жовтні 2016 року жителі міста стали свідками того, як комунальне підприємство «Зеленбуд» понівечено всі дерева в центральній частині міста по вулиці Г. Романової, провівши «аварійне омолодження» дерев шляхом обрізки 80-100% крони кожного дерева. Цей випадок викликав обурення серед людей, які проживають на цій вулиці і ведуть підприємницьку діяльність.
Щоб оцінити екологічні та соціальні наслідки варварського ставлення до дерев, організація «Голос Природи» звернулася до вчених, кандидатів біологічних наук – Вадима Володимировича Манюка, члена еколого-туристичного об’єднання «Орлан», і Барановського Бориса Олександровича, провідного співробітника НДІ біології, члена організації «Всеукраїнська екологічна ліга», з проханням оцінити стан дерев по вулиці Г. Романової після обрізки. На думку вчених, більшість постраждалих дерев в найближчі 1-3 роки захворіють і загинуть. Правильність і реалістичність цього висновку підтверджується численними фактами загибелі дерев, які зазнали аналогічної обрізки крони протягом останніх 3 років. Приклади дерев, які загинули в результаті неправильної обрізки, можна знайти практично в кожному районі міста Кам’янське. Але якщо раніше це були окремі випадки, то сьогодні варварська обрізка дерев стала масовим явищем. Немає жодних сумнівів у тому, що на вулицях, де протягом 2016 року було застосовано таку технологію обрізки крон дерев, зелені насадження можуть повністю зникнути.
«Ми вирішили позначити дерева, понівечені «Зеленбудом», символічними пов’язками з бинтів і траурних стрічок, щоб наочно продемонструвати, що ці дерева приречені на хвороби і загибель. Таким нестандартним способом ми прагнемо привернути увагу городян до проблеми низької якості обслуговування зелених насаджень в Кам’янському, – розповів Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи». – Чиновники постійно скаржаться на неможливість впливати на підприємства-забруднювачі, але сфера обслуговування зелених насаджень повністю регулюється органами місцевого самоврядування. Що заважає владі підняти рівень озеленення в місті й поліпшити якість обслуговування зелених насаджень?».
«В умовах міста дерева відіграють надзвичайно важливу екологічну роль: вони поглинають промислові викиди і виробляють кисень, охолоджують повітря в жарку пору року, створюють тінь, затримують опади, регулюють рівень ґрунтових вод в ґрунті. Цінність дерев для промислових міст з високим рівнем забруднення повітря, таких, як Кам’янське, неможливо виразити в грошовому еквіваленті, по суті, це «зелене золото». Ми просто зобов’язані ставитися до дерев дбайливо, з любов’ю і турботою, – заявила Ганна Каніболоцька, біотехнолог, випускниця кафедри екології ДДТУ.
Для довідки: За даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), кожна дев’ята смерть у світі пов’язана із забрудненням повітря. Україна очолює список держав за кількістю смертей від забруднення повітря співвідносно із загальною чисельністю населення. Кам’янське є одним з найбільш забруднених міст України. Дерева, зокрема тополі, мають унікальну здатність поглинати шкідливі токсичні викиди. Однак сьогодні рівень озеленення Каменського не відповідає державним нормам. В місті не проводяться процедури обліку та інвентаризації зелених насаджень, відсутній реєстр зелених насаджень. Така ситуація унеможливлює контроль використання бюджетних коштів, що виділяються на обслуговування зелених насаджень в Камянському.
Термін «аварійне омолодження», вжитий працівниками підрядних організацій та співробітниками КП «Зеленбуд» при розмові з активістами організації «Голос Природи». В офіційних нормативних документах такий термін відсутній. Існують два окремих терміна – «аварійне обрізання» й «омолоджувальне обрізання», що позначають два різних види обрізки, жоден з яких не передбачає знищення 80% крони дерева і більше.
Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи»
Контактний телефон: 067 681 13 16