Вихованець Кам'янського СК "Прометей", перша ракетка України Ілля Марченко розповів про матч Кубка Девіса проти збірної Норвегії, поділився думками щодо виходу зі збірної Сергія Стаховського та підбив підсумки сезону.

Про матч Кубка Девіса проти збірної Норвегії

«Я говорив про це на післяматчевій прес-конференції. Схоже, я просто не впорався психологічно. Підготовка була не найкраща через травму, але на тренуваннях в Осло я почував себе добре. Той факт, що я знав, що Стаховський у разі програшу закінчить свої виступи за збірну, додав мені тиску. Це був один із найгірших моїх матчів у сезоні. І як Сергій сказав, найгірший матч за збірну за всю історію. Нічого не поробиш. Це спорт, таке буває. Дурасович, навпаки, провів відмінний матч. Ми вкотре не змогли дістатися нашої заповітної мрії. А без таких гравців як Сашко Долгополов та Сергій Стаховський це буде вдвічі важчим».

Про Сергія Стаховського

«Зі всієї команди я з Серьогою провів найбільше часу на корті. За весь час, що я грав за збірну, лише раз його не було. Це величезна втрата. Він був справжнім лідером весь цей час і на корті, і поза ним. У мене не завжди виходило його підтримувати, і були матчі, коли Стах буквально поодинці тягнув збірну. Я ледве стримував сльози, коли він прощався з командою на останній вечері. Для мене матчі Кубка Девіса завжди викликали позитивні емоції незалежно від результату. Після його відходу вже все буде по-іншому. Дуже сумно. Сподіваюся, він колись повернеться у ролі капітана. Але навряд чи, звичайно, я на той час ще виступатиму за збірну. Велике дякую Сергію, що він весь цей час був з нами».

Про статус першої ракетки України

«Перша ракетка України, на жаль, не таке престижне звання зараз. Це, звичайно, приємно, але 163 місце - це не те, де мені хотілося б бути. Сезон був важким, але й найуспішнішим останнім часом».

Про минулий сезон

«Був дуже добрий початок. Потім, як завжди, страшна серія ґрунтових турнірів. На харді в Америці, звичайно, хотілося більшого. Я потрапляв на турніри АТР, і це був хороший шанс чогось досягти. І грав досить непогано. Але, на жаль, стара травма загострилася. І з нею я мучився вже до кінця сезону. Були якісь сплески на кшталт турнірів у Софії та Москві, але загалом друга частина сезону була дуже важка.

Я виграв титул у італійській Б'єллі. Обіграв Маррея та Бублика. Знову зіграв у кваліфікаціях шоломів. Кваліфікувався на пенсію АТР, і тепер у мене в заліку вже 4 роки. Тобто можна вважати це один із чотирьох моїх найкращих сезонів. Хоча ще півтора роки тому я думав закінчувати кар'єру через болі в плечі. Так що життя продовжується і моя боротьба в турі теж».

Про плани на майбутнє

«Подивимось, чи допоможе реабілітація у міжсезоння зменшити проблеми з коліном. Часу мало, звісно. Якби не збірна, сезон я закінчив би раніше. Планів та очікувань не будую. Все залежатиме від мого стану».

Про Australian Open-2022

«Віза у мене є, але деталей від організаторів, як і раніше, дуже мало. Звісно, я планую там виступити».

Джерело https://btu.org.ua