Чемпіонат Кам`янського зі спортивної гімнастики пройшов 28 лютого на базі ДЮСШ № 4.
Як повідомив директор ДЮСШ № 4 Олександр Кірпа, їхню спортшколу представляли 29 гімнастів. На рахунку вихованців тренерів Василя Копейкіна, Олександра Перетятька і Дмитра Колесника 12 медалей (6+4+2). По завершенню чемпіоната, переможці та призери були нагороджені грамотами та медалями.
ПРИЗЕРИ ДЮСШ № 4
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Понамаренко Максим (II юн. розр.)
Кондибенка Кирило (II юн. розр.)
Мовчанюк Олександр (I дор. розр.)
Ковтун Микита (II дор. розр.)
Єлісєєв Микита (I дор. розр.)
Малахов Данило (МС)
ДРУГЕ МІСЦЕ
Шпаків Тимофій (I юн. розр.)
Попович Микита (II дор. розр.)
Нивчик Антон (II дор. розр.)
Мосьондз Ілля (МС)
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Чуприна Павло (I юн. розр.)
Кірносов Олександр (II дор. розр.)
Текст Віктора КУЛЕНКА.``
Add a comment
28 січня відбувся перший етап Чемпіонату Кам'янського зі спортивної гімнастики.
Свою майстерість у вправах показували 28 гімнастів. За підсумками змагань представники відділення спортивної гімнастики ДЮСШ № 4 посіли дев`ять призових місць (за програмами I-III дорослих та II юнацького розрядів).
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Єлисеєв Микита (тр. О.А.Перетятько) I дор.
Ковтун Микита (тр. В.М.Копейкін) II дор.
Пономаренко Максим (тр. Д.Колесник) II юн.
ДРУГЕ МІСЦЕ
Тимків Роман (тр. О.О.Перетятько) I дор.
Кірносов Олександр (тр. О.А.Перетятько) II дор.
Попович Микита (тр. Д.В.Колесник) ІІІ дор.
Кондибенко Кирило (тр. Д.В.Колесник) II юн.
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Діденко Богдан (тр. О.А.Перетятько) I дор.
Крот Максим (тр. О.А.Перетятько) II дор.
На 93 році 27 січня завершив свій земний шлях і пішов у засвіти один із провідних спортивних гімнастів 50-х років у Кам`янському Іван Григорович Галенко (1930-2023).
Іван народився 12 серпня 1930 року в селі Калужине Верхньодніпровського району в багатодітній сім`ї колгоспниці Серафими Тимофіївни і тракториста Григорія Федоровича Галенко. Батько хлопця загинув на війні, не доживши 18 днів до дня Перемоги. Мати пережила чоловіка на 68 років. До війни Ваня Галенко закінчив три класи. В одинадцятирічному віці пішов працювати в кузню помічником молотобійця. З 16 років навчався в ремісничому училищі і став працювати електриком на ПХЗ. За роки праці, виріс до керівника відділу енергетики та начальника другого відділу підприємства. В училищі захопився акробатикою і спортивною гімнастикою, ставши першорозрядником (хоча виступав по програмі кандидата в майстри спорту). Тренувався у Леоніда Васильовича Голуба і Галини Володимирівни Голуб (Тичина), а також у Дніпропетровську у Юрія Болдирєва. Входив до складу збірної міста, яка виступала в першості СОРСР. Ставав переможцем і призером різних змагань. В 1954 році був учасником параду та виступу фізкультурників СРСР, присвяченого Всесоюзному дню фізкультурника.
На олімпійській базі у Кончі-Заспі в Києві з 6 по 10 жовтня проходив чемпіонат України зі спортивної гімнастики.
У загальнокомандному заліку збірна Дніпропетровської області, у якій виступали і кам'янчани Данило Малахов та Родін Шкурацький (тренер Володимир Андрієнко), посіла четверте місце. Родіон Шкурацький (на фото) пробився у фінал у вправах на перекладині. У вправах на коні Данило Малахов став бронзовим призером. Також у багатоборстві він посів сьоме місце, на брусах – п'яте. За підсумками турніру Д.Малахова включено до складу збірної України.
Add a comment
Урочистість та гордість відчувають спортсмени та команди, коли на Олімпіаді вдається здобути вищі нагороди. Це честь не тільки для самих переможців, а й для вболівальників та багатьох звичайних жителів країни, яку вони представляють.
На Олімпіадах склалася традиція вручати золоті, срібні та бронзові медалі. Але вони є такими лише умовно, про це повідомляє https://gsminfo.com.ua/119093-z-chogo-naspravdi-vygotovleno-olimpijski-medali.html
НАГОРОДИ ЗНАХОДЯТЬ ГЕРОЇВ
Медалі почали вручати спортсменам відносно нещодавно. На батьківщині Олімпіад у Стародавній Греції та пізніше в античному світі на голову переможця покладали вінок.
У різні часи найкращих у своєму виді спорту могли нагородити грошима, кубками, цінними речами, привілеями. На перших сучасних Олімпіадах спортсменам дарували витвори мистецтва і навіть корисні речі.
Медалі вперше були використані на іграх у 1894 році. Їх було дві – срібло та бронза. У 1904 – вже три, додалося золото.
Тоді ж з’явилася символічна традиція надкушувати край медалі зубами. На фото: бронзовий призер Олімпіади в Пекіні 2008 року зі спортивної гімнастики, вихованець СК "Дзержинка" Олександр Воробйов. Реально благородні метали без домішок м’які, на них залишався слід від зубів переможця. Тим самим він показував, що метал медалі є справжнім. І перемога виявилася під силу справжньому лідеру.
Але чому саме така добірка металів?
ЧУДОВА ТРІЙКА
Причин було три. Перша – реальна вартість. На першій Олімпіаді срібло за перше і друге місця давали просто тому, що воно дорожче за бронзу.
Золото, що додалося, має ще більш високу ціну.
Три метали традиційно використовувалися для виготовлення грошей. Велика монета – золота, середня за купівельною спроможністю – срібна. А мідь, із якої виготовляють бронзу, йшла на розмінні монети.
У таблиці Менделєєва ці три метали також йдуть один за одним зверху вниз, займаючи однакові позиції кожен у своїй підгрупі.
НІЧОГО ОСОБИСТОГО
Медалі перших Олімпіад нового часу були справді з металів, якими їх назвали. Але сьогодні це вже не так:
Золота медаль – срібна зі сплаву 925 проби. Лише зверху тонким шаром її покриває напилення із 6 грамів золота.
Срібна — єдина, що майже відповідає своїй назві. Але срібла в ній лише 92%, решта – мідь та інші домішки.
Бронзова складається з міді, цинку та олова. Вона коштує не більше 200 гривень у еквіваленті.
Останнім часом поширилася практика робити нагороди з екологічної вторинної сировини. Але причина заміни металів не полягає у неповазі до чемпіонів.
Сьогодні на Олімпіадах змагаються у 42 видах спорту. З урахуванням різних заліків, групових та командних видів медалі отримують сотні людей. Робити їх вже реально зі шляхетних металів – дуже дорого. Тому нагороди з суто економічних міркувань стали виготовляти з найдешевших матеріалів.
До того ж медаль – лише символ. Справа не в її вартості, а в гордості та престижі. Та й багато країн потім самі матеріально винагороджують своїх спортсменів, які перемогли на Олімпіаді.
Add a comment
