У той час, коли у Кам`янському на першому мікрорайоні знищили чагарники та дерева в районі так званої зупинки "Диспетчерська", мешканці будинку №12 на бульварі Будівельників озеленюють своє подвір'я. Вісім берізок та п'ять вишень, сьогодні посадили Іван Власюк та Михайло Криворучко. І як протилежність робота міських комунальників. У цей же час, засипаючи яму біля місця збору сміття у дворі будинку №10, вони варварськи зруйнували спочатку бетонну плиту, що відгороджує майданчик від двору. При цьому зламали дерево. Потім колесами екскаватора пошкодили бетонні плити, якими мешканці МЖКівського будинку свого часу виклали пішохідну доріжку. Плюс, на місці невеликої дірки в асфальті, з'явилася величезна вирва. "Зробивши" свою роботу, "умільці" поїхали. Цікаво, коли повернуться такі горе-працівники, щоби усунути свої огріхи? І чи знає їхнє керівництво про це?
У березні цього року, у Кам'янському на бульварі Будівельників біля магазину "АТБ" (район так званої автобусної зулинки "Диспетчерська") розпочалася масова вирубка дорослих дерев.
Причина вирубування дерев невідома. Можливо, це пов'язано з будівництвом нових МАФів (об'єкти малої архітектурної форми). Пояснювальні інформаційні щити за місцем будівництва відсутні, тому складно зробити будь-які висновки. На думку громадської організації "Голос Природи", масове знищення дорослих дерев у Кам'янському посилює негативні наслідки зміни клімату, а саме: локальне підтоплення, поява "островів тепла" і "хвиль тепла" та інші. Дерева в населених пунктах виконують важливі функції: регулюють рівень ґрунтових вод, затримують розповсюдження пилу, поглинають опади, охолоджують повітря в під час спеки.
ДЕРЕВ СТАЄ ВСЕ МЕНШЕ, А МАФІВ БІЛЬШЕ!
У Кам'янському лівобережний бульвар Будівельників за рівнем озеленення вже давно не відповідає своєму статусу. Поняття "бульвар" передбачає наявність зелених насаджень. Дерева, чагарники та клумби на бульварі Будівельників почали зникати протягом останніх п'яти років через активне будівництво нових МАФів та появи в житлових будинках нових магазинів. У минулому такі дерева, як липа, клен, горобина, осика, тополя були зрубані біля поліклініки №1, торгового центру "TERRA", магазинів "АТБ" та "Сонячний". Політика місцевої влади щодо озеленення міста та охорони зелених насаджень завжди була різною. Наприклад, під час керівництва мера Василя Швеця, від підприємців вимагали в обов'язковому порядку створювати та обслуговувати "зелені зони" біля своїх торгових об'єктів. Щоправда до проектної документації ці зони (газони, кущі та дерева) не включалися, тому створювалося враження, що таким чином влада "резервує" для себе місця до "кращих часів". Під час правління Олега Захорольського та Ярослава Корчевського рішення про знесення зелених насаджень приймала спеціальна комісія, до якої входили представники влади та громадськості. У цей період було дуже складно "тихо і непомітно" знищувати дерева. У період Станіслава Сафронова співпраця місцевої влади з громадськістю з питань охорони зелених насаджень була зведена до нуля. З приходом до керівництва містом молодого та амбітного мера Андрія Білоусова було багато надій на "перезавантаження влади", зміни правил та принципів співпраці з громадськістю, підвищення ефективності природоохоронної діяльності. Але в кінцевому рахунку, зокрема у сфері охорони зелених насаджень, у Кам'янському нічого на краще не змінилося. Що далі, то зелених насаджень менше, а МАФів більше.
"Масове зникнення клумб, відкритих ділянок ґрунту та зелених насаджень вже давно стали однією з причин локального підтоплення по бульвару Будівельників у районі торгового центру "Епіцентр". Проблема підтоплення у цьому місці посилюється з кожним роком, вона ускладнює роботу лівобережного відділення поліції, забруднює стічними водами акваторію Блакитного озера, може мати негативні наслідки для нового житлового комплексу "DREZDEN", – розповів Євген Колішевський, виконавчий директор організації "Голос Природи", - зелені насадження зникають не тільки в лівобережній частині міста, ця проблема актуальна для всього Кам'янського. Охорона зелених насаджень залежить від політики місцевої влади. Головними причинами зникнення дерев і клумб є низький рівень професіоналізму комунальних та підрядних організацій, відсутність обліку (реєстру) зелених насаджень, грубе порушення Закону "Про санітарно-епідемічний стан населених пунктів", відсутність стратегічних цілей та завдань щодо рівня озеленення Кам'янського".
Add a comment
У книзі авторів Ю.Бондаря, Н.Абесінова, Є.Нікітіна, А.Сахарова "Ландшафтна реконструкція міських садів та парків" (видавництво "Будівельник" Київ, 1982) викладено основні тенденції розвитку паркобудування, в основному в Українській РСР, розкриваються суть та містобудівні основи ландшафтної реконструкції, висвітлюються досвід, види та прийоми реконструкції садів та парків різних типів, особливості та прийоми реконструкції зелених насаджень, принципи побудови їх композиції на прикладах Києва, Севастополя, Рівного, Дніпропетровська та інших міст. Згадується також про реконструкцію центрального парку культури та відпочинку у Дніпродзержинську (зараз Кам'янське).
На перехресті проспекту Конституції та вулиці В`ячеслава Чорновола, щоб зробити його максимально безпечним для водіїв та пішоходів, дев`ятого серпня запустили в роботу світлофорний комплекс.
В цьому році за спонсорські кошти обладнали світлофорами одразу три перехрестя з високою аварійністю: Аношкіна/Республіканська, Грушевського/Слісаренко та Конституції/Чорновола.
Таким чином, за останній час у місті побудовано 17 світлофорних комплексів на всіх перехрестях з високою концентрацією ДТП.
Add a comment 
Автор: Валентин Фіголь.
«День народження» проєкту забудови 1-го мікрорайону лівобережного житлового масиву Кам’янського (на той час Дніпродзержинська) відзначається 29 липня https://www.poglyad.info/2022/07/30/istoriya-livoberezhnoyi-zabudovy-kamyanskogo-den-narodzhennya-proyektu/amp/?fbclid=IwAR3pu_i0gkDcrCDU-f5TsAQ2jpVc1HeWadTCSz8iMiQyuY2TS71saaMpQwM
ПРОЄКТ...
В цей день в 1976 році на засіданні містобудівної ради головний архітектор Дніпродзержинської філії інституту КиївНДПІмістобудування Анатолій Петрович Романенко представив технічний проєкт планування та забудови мікрорайону № 1 у лівобережній частині міста. Про історію забудови житлового масиву розповів Дмитро Кубанов, співробітник музею ПрАТ«ДніпроАзот» та відомий краєзнавець.
Проєкт розробила комплексна архітектурно-будівельна майстерня інституту згідно з генеральним планом міста на замовлення управління капітального будівництва міськвиконкому.
Мікрорайон № 1, призначений для розселення робітників і службовців, було запроєктовано у вигляді двох житлових груп, що складалися з 9-поверхових панельних секцій та двох типів будинків підвищеної поверховості: 16-поверхових панельних та 12–14-поверхових цегляних повторного застосування.
У забудову були вписані шкільний комплекс на 3136 учнів і три дошкільних комплекси на 410 місць кожний (проєкти, розроблені інститутом КиївЗНДІЕП для Дніпродзержинська як експериментальні), два торговельних центри на базі типових проєктів з індивідуальними вставками та низка будівель і споруд підсобного характеру.
Містобудівна рада Дніпродзержинська на чолі з головним архітектором міста Олександром Васильовичем Кримцовим відзначила високу якість та глибоке опрацювання представленого проєкту, погодила його і рекомендувала до затвердження. 2 серпня протокол засідання було ухвалено рішенням виконкому міської ради.
1-й мікрорайон, другий за початком забудови після 9-го, став першим на лівобережжі, спроєктованим суто міськими архітекторами (найперший, 9-й, проєктовано ще самим інститутом КиївНДПІмістобудування). Дніпродзержинською філією будуть створені й усі подальші мікрорайони Лівого берега.
... І ВТІЛЕННЯ
Перший житловий будинок нового мікрорайону – на вулиці Харківській, 23 – прийняли в експлуатацію 30 листопада того-таки 1976 року. До кінця року постали ще чотири будинки на Харківській: 21, 7, 17 та 11.
Назва першої вулиці мікрорайону пов’язана з тим, що саме харківський інститут «Укрміськбудпроєкт» виконав генеральний план Дніпродзержинська (1967–70, архітектор Антон Дмитрович Маторін), яким передбачалося будівництво лівобережжя.
Згодом, окрім житлової забудови, на цій вулиці постають уже згадані три експериментальні дошкільні комплекси – ясла-садки: у 1978 році – на Харківській, 15; у 1979 – на Харківській, 33; у 1981 – на Харківській, 49.
Ще одним експериментальним проєктом, розробленим інститутом КиївЗНДІЕП для Дніпродзержинська, був шкільний комплекс на 3136 учнів, який складався з двох шкіл по 40 класів та загальношкільного клубу.
Цей комплекс теж планувалося збудувати в 1-му мікрорайоні лівобережжя, але зрештою на його місці спорудили за типовим проєктом на 1568 учнів школу № 29, відкриту в 1984 році.
Проєкт незбудованої школи на 3 тисячі учнів
У тому ж 1984-му відкрився міст, який зв’язав мікрорайон № 1 із сучасним проспектом Героїв АТО. Також цього року було здано в експлуатацію їдальню на 100 посадкових місць на бульварі Будівельників, 4А. У 1987 році в мікрорайоні збудовано відділення зв’язку з ощадкасою, роздавальний пункт молочної кухні та пункт побутового обслуговування.
Більшість забудови 1-го мікрорайону, як і всього Лівого берега, становлять панельні дев’ятиповерхівки 96-ї серії, яку виробляв Дніпродзержинський домобудівний комбінат. Перпендикулярно ж проспекту Дружби Народів планувалося збудувати три 16-поверхові панельні будинки на основі серії 1-464-Д. Але домобудівний комбінат таких не виготовляв, тож спочатку це будівництво відтермінували, як «перспективне», а вже згодом тут постали три 15-поверхівки з силікатної цегли на замовлення Дніпровського металургійного комбінату. Будинок на вулиці Харківській, 63 здано в експлуатацію у 1996 році (хоча й викладено на ньому цеглою «1994»), на Харківській, 65 – у 1998, на бульварі Будівельників, 42 – у 1999.
Уже на початку 2000-х поруч відкрилася будівля Дніпровського райвідділу внутрішніх справ. Але цілісний фронт забудови з боку проспекту Дружби Народів так і не було реалізовано.
Іще два цегляних будинки, але 14-поверхових, постали на початку бульвару Будівельників. Будинок № 10, який став першим у місті молодіжним житловим комплексом, збудовано в 1986 році. Будинок № 12 – перший у місті МБК суто Дніпровського металургійного комбінату – в 1988.
МБК – молодіжний будівельний кооператив, радянська форма будівництва житла, коли майбутні мешканці самі брали участь у зведенні будинку.
Навпроти цих будинків, на місці нинішньої автостоянки між 1-м та 2-м мікрорайонами, передбачалося будівництво величного Палацу урочистих подій, індивідуальний проєкт якого став результатом внутрішньоінститутського конкурсу Дніпродзержинської філії КиївНДПІмістобудування. На жаль, постати цій будівлі вже так і не судилося.
У 1992 році в центрі мікрорайону будується підстанція швидкої допомоги – будівля досить цікава з архітектурного погляду, проте не запланована первісним проєктом, тому буквально втиснена серед чинної забудови.
З початку 80-х між мікрорайоном № 1 та дренажним каналом облаштовується Лівобережний парк, головними цікавинками якого стають оглядове колесо й справжній пасажирський літак Ту-104Б. Своєю чергою, між мікрорайоном і парком накреслювалася лінія швидкісного трамвая на правобережжя, опори контактної мережі якої було навіть подекуди встановлено і яка не буде збудована вже ніколи.
