Сьогодні в це, зізнатися, віриться насилу. Але факт очевидний - технологія гарту рейок (збільшення міцності і довговічності їх шляхом термообробки) була вперше випробувана на Дніпровському металургійному заводі в 1959 році. Робота проводилася спільно з Українським НДІ металів (Харків), проект називався "Впровадження нормалізації і поверхневого гарту бессемерівських рейок на заводі імені Дзержинського". Керував розробкою харків'янин, старший науковий співробітник НДІ П.Т.Бесєдін, про що повідомляє група "Музей ДМК"  https://www.facebook.com%D0%9C%D0%A3%D0%97%D0%95%D0%99-%D0%94%D0%9C%D0%9A-2028459340510638/

Запропонований Бесєдіним спосіб термообробки вперше в світі вирішив проблему практичного гарту рейок зі значним збільшенням зносостійкості робочої поверхні рейки при збереженні пластичності його нижньої частини. Їм була розроблена принципово нова схема пристрою гартувального агрегату.

В освоєнні і відпрацювання цієї унікальної на той час технології брали безпосередню участь і працівники Дніпровського заводу: начальник рельсобалочного цеху П.М.Чепелєв, начальник металургійної лабораторії А.М.Карпунін, начальник металографічної лабораторії Е.М.Черневич, старший майстер відділення термообробки Н.І.Паміров, інженер рейкової групи металургійної лабораторії І.В.Подзерко. Експериментальна партія термічно оброблених на заводі бессемерівських рейок типу Р-50 була відправлена ​​для укладання в магістральний шлях.

Таким чином, технологія була успішно випробувана, за підсумками її практичного апробування були складені рекомендації для будівництва агрегатів термічного загартування рейок на Кузнецькому і Нижньо-Тагільскому металургійних заводах.
Але - на цьому і все. Технологія була продана Японії.

На фото: Агрегат для загартування головки рейок; зліва направо - мол.науковий співробітник АН СРСР А.Лукутін, ст.науковий співробітник УІМ П.Бесєдін, технік-дослідник ЦЗЛ ДДЗ І.Подзерко (1958 рік).