Тетяна Герасюта, директор Кам’янської централізованої бібліотечної системи, п'ять днів подорожувала бібліотеками Івано-Франківщини. Відбувався цей захід в рамках Всеукраїнського проекту "Міняю бібліотекаря", підтриманого Львівською Платформою національних обмінів.
Т.Герасюта розповідає про другий день своєї подорожі в центр Покуття - місто Городенка.
Городенка заснована в 1195 році. Вважається, що назва міста походить від слова «город» — укріплення з частоколу та зрубів. Повість врем'яних літ подає, що у 993 році Великий князь Київський Володимир Великий пішов походом на білих хорватів, що населяли сучасну територію Галичини. Саме тоді сучасна Городенківщина увійшла до складу Київської Русі.
У місті працює ряд промислових підприємств цукровий завод, сирзавод, птахофабрика, цегельний завод, тощо. Працюють підрозділи «Укртелеком», дві залізничні станції, мережа торгових підприємств, ковальські майстерні, виробництво будівельного каменю, вапна, асфальту та інше.
Функціонують дві середні школи, гімназія, сільськогосподарське ПТУ, спортивна та музична школи У шикарному будинку культури існують понад 10 народних самодіяльних художніх колективів. Бібліотека, етнографічний музей, церква працюють як єдиний організм на користь своїй територіальній громаді.
У Городенці мешкають понад 12000 жителів, серед яких українці, поляки, вірмени, євреї... і тут живуть мої друзі - бібліотекарі центральної районної бібліотеки ім. Леся Мартовича.
З директором Марією Підлеснюк ми знайомі давно, бо наші бібліотеки є переможцями багатьох конкурсів і проектів. Зустрічались на тренінгах, семінарах, курсах, а відвідати бібліотеку довелося лише зараз. У цій подорожі мене супроводжувала директор Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.Франка Людмила Василівна Бабій.
Городенківська центральна районна бібліотека ім.Л.Мартовича незвична бібліотека. Тут добре співіснують автентика і сучасність. Будівля бібліотеки, якій понад 100 років, мабуть, й зберіглася тому, що там знаходиться бібліотека. На першому поверсі все дихає любов’ю до рідного Покуття: вишукані килими, портьєри, посуд, приладдя побуту чудово доповнюють книжкові багатства. Відділ краєзнавства, а я перш за все, звертаю увагу на те, як працює саме краєзнавчий відділ у будь-якой бібліотеці, це дійсно інформаційний і ресурсний центр Покуття. Дуже багато зусиль докладають бібліотекарі й вихованню патріотизму городенківців. Колеги використовують різноманітні заходи: художні виставки, літературні вечори, презентації, концерти, творчі вечори, конкурси. Успішно працює Галерея митців Покуття. Я скористалася нагодою і відвідала майстер-клас Роксолани Бичай, яка зачарувала мене своїм мистецтвом бісероплетіння. Разом з онукою пані Роксолана творить дива.
Літературна вітальня – місто зустрічей митців Городенки будь якого віку і будь-яких жанрів. Мабуть, в цьому славетному місці не можна працювати по-іншому.
А колеги з дитячої бібліотеки вже кличуть на лялькову виставу. Тут є справжній стаціонарний ляльковий театр, де за акторів працюють дитячі бібліотекарі і це в них добре виходить, навіть на гастролі виїжджають до сусідських сіл. Сьогодні грали «Козу-дерезу». 30 дітлахів із вдячністю аплодували своїм книжковим феям. Ці жінки для мене - герої України, котрі кожного дня завзято працюють на майбутнє нашої країни, даруючи своїм маленьким користувачам часточку своєї любові, натхнення, радості. Просто щодня намагаються робити дітей щасливими.
На цьому сюрпризи не закінчилися. До нас завітав мер Городенки Степан Яворський з величезною книгою. Виявилося, що це реєстрова книга почесних гостей міста Городенки і він з глибокою повагою заніс у книгу наші імена, про що і надав нам свідоцтва.
Дуже зворушливо.
Часу обмаль, але не відвідати реставровану церкву Успення Пресвятої Богородиці і не поспілкуватись з отцем-деканом Ігорем Левицьким, я не могла. Він розповів про унікальні витвори Бернардинів, тісну співпрацю з бібліотечним клубом «Ти не одна» і подарував книгу «Церква Успення Пресвятої Богородиці». Чи бачили Ви коли-небудь у церквах скриньки для пожертв не тільки на храм, але й на бібліотеку, для матусь, які самі виховують дітей, і якими опікуються і бібліотека, і церква. А у Городенці є: саме тут декілька років успішно працює клуб «Ти не одна». Радію за своїх колег.
Сповнені патріотичних почуттів після відвідування етнографічного музею «Покуття» ми дружньо вирушили до музею–бібліотеки в село Чернятин.
Неперевершена пані Орися – завідувачка бібліотекою-філією, Орислава Малоглова разом із товаришками і селищним головою вітали нас піснями, віршами та розповідями про видатних односельців. Потім нас пригощали смачнючими чебуреками з томатним соком. Рецепт залишився від мешканця села - вірмена за походженням. Давно вже немає того вірмена, а рецепт зберігся і частуються чебуреками не лише гості. Дарма хвилювалася пані Орися, бо зустріч вдалася гостинною, пісенною, смачною і патріотичною.
Декілька кілометрів - і ми у бібліотеці європейського стилю села Тишківці...
Сучасний стиль, індивідуальні меблі, спеціальні бокси для роботи на комп’ютерах, новенькі книжки і молода завідувачка філії Марія Боюк дуже пасують один одному.
Радію за своїх колег і за сільського голову, пишаюсь меценатом Анатолієм Матвієнко, за допомогою якого у селі Тишківці з’явилось маленьке європейське бібліотечне диво. І навіть мені дістався шматочок того європейського щастя - дивовижна книжка «Тишківці».
Мене тішить, що у цьому будинку дружньо співпрацюють і бібліотека, і сільська влада, і музеї історії та визвольних змагань імені Романа Шухевича. Звичайно, я побувала і там. Саме тут розпочалася історія великої родини Шухевичів.
Час промайнув непомітно. Закінчився і цей день і моя подорож до Городенківського краю.
Дякую всім за гостинність, за хлібину, спечену за особливим рецептом, чим розчулили мене до сліз, за пляшку домашньої горілки під дуже патріотичною назвою "Боржомі Городенківське" і "Городенківський майовий Мед".
Тетяна Герасюта, директор Кам’янської централізованої бібліотечної системи.
Продовження буде.
