"БУДЗАГОНІВЦЕМ БУТИ ПОЧЕСНО"

Коли на лівобережжі вперше з`явився будзагін МЖК, мало хто тоді вірив, що вчорашні металурги, хіміки, вагонобудівники спорудять дім своїми руками. Спорудили. Та ще й гарний який! Чотирнадцятиповерховий будинок у першому мікрорайоні став окрасою лівобережжя, гаромонійно вписався у його архітектурний ансамбль.

А справу, що почали перші емжековці, продовжують їх ровесники. Сьогодні тут же, на лівобережжі, вони споруджують два будинки. На одному з них і трудяться хлопці, котрих ви бачите на знімку. Зліва - Сергій Похил. Працює він газорізальником у конвертерному цеху Дзержинки. Це його основна професія. Нині ж, у загоні МЖК, Сергій став муляром. І може, не професіонал він, бо на все потрібен час, та працює бездоганно. Тому й довірили йому передати бодай і невеликий, але все-таки досвід тим, хто споруджуватиме житло наступного року.

Будзагонівцем почесно бути. Але стати ним непросто. Треба сумлінно трудитися, брати активну участь у громадському житті. Таке право заслужив і комсомолець Юрій Лікар (на знімку справа), слюсар по ремонту металургійного устаткування аглоремонтного цеху. Сьогодні він ще не споруджує свого будинку, а лише вчиться як класти цегляне мурування, виконувати інші будівельні роботи. Про всі ці тонкощі йому якраз і розповідають Сергій Похил, його товариші по будзагону.

Цеглинка до цеглинки - і зростає дім на лівобережжі. Мине небагато часу, і десятки молодих, щасливих сімей справлятимуть у ньому новосілля. А на підприємствах, де трудяться емжековці, поменшає черга на житло. Бо ж МЖК сьогодні - один з реальних шляхів вирішення житлової проблеми.

Фото і текст В.Стороженка.
"Дзержинець" 10 липня 1987 року.

"МУЖНІ СЕСТРИ" 

"Дзержинець" 15 липня 1987 року.