Ще в лікарні він спитав дружину:
- Галинко, як назвемо сина?
- Хай буде наш первісток Максимом. Так звали твого дідуся. А ти так любив його...
... Максим Свиридович був мудрою і щедрою людиною. З нього почалася робітнича династія металургів Іщенків. Її продовжив батько Сергія - Іван Іщенко - кавалер орденів Леніна і Трудового Червоного Прапора, почесний металург республіки.
Сергій Іванович Іщенко та його дружина Галина Миколаївна теж працюють на орденоносній Дзержинці. Він - інженером-конструктором у фасонноливарному цеху, вона - інженером у відділі автоматизованної системи управління виробництва.
Лікарка, під наглядом якої перебувала породілля, жартома висловила припущення про майбутнє хлопчика: - Бути йому хліборобом...
Коли про це довідався Іван Максимович, він гаряче запротестував. Адже дід сподівається, що онук продовжить їх трудоау династію металургів.
Звичайно, важко зараз гадати, ким стане у майбутньому наш малюк. Та сбогодні, на порозі восьмидесятих років, ми від душі зичимо йому стати гідним сином своєї Батьківщини.
Щасти тобі, Максимко!
"Дзержинець" 01.01.1980.