Надворі весна. Легкоатлети спортивного товариства "Металург" проводять заняття на повітрі, посиленно готуючись до наступних змагань. А їх в цьому році буде багато. Спортивну честь міста молодь заводу ім. Дзержинського буде захищати не тільки на стадіонах Дніпропетровська, але й Києва, Ленінграда, Москви.
Велику організаційну роботу проводить тренер по легкій атлетиці тов. Коршун. Молодь приходить на стадіон з великим інтересом. Заняття проводяться на дві зміни: - зранку і в другій половині дня.
І.Колєсніков, легкоатлет.
"Дзержинець" 24.03.1951.
На березі Дніпра біля міської пристані будується аварійно-рятувальна станція, працівники якої будуть мати хороше спостереження в радусі до 5 кілометрів. Тут протягом всього року, вдень і вночі, при всякій погоді чергуватимуть річковики-рятувальники.
К.Страшкін, диспетчер міської пристані.
"Дзержинець" 24.03.1951.
Запорізька вулиця стає широкою і красивою. Тут будуються нові житла для трудящих.
На фото: один з нових будинків, в якому живуть робітники, інженерно-технічні працівники і службовці заводу ім. Дзержинського.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 21.03.1951.
Стахановець взуттєвого цеху міськлегпрому Микола Леонтієвич Дроворуб. Він виконує виробниче завдання на 200-230 процентів при високій якості роботи.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 22.03.1951.
БУДУЄМО СВОЄ ЖИТТЯ НА НОВІЙ ЗЕМЛІ
В минулому році разом з іншими молодими ентузіастами на цілинні землі виїхав комсомолець Віктор Котляр. Днями він надіслав в міськком комсомолу листа, в якому розповідає про своє життя і працю на цілинних землях. Він звернувся з проханням допомогти виїхати на цілину його подрузі Валентині Сніжко, яка також виявила бажання працювати на освоєнні цілинних земель.
Міськком комсомолу задовольнив похання молодих патріотів. Цими днями Валентина виїде працювати в Омську область.
Нижче ми друкуємо листи Віктора Котляра і Валентини Сніжко.
* *
ЗАЛИШАЮСЯ ТУТ НАЗАВЖДИ
Навесні минулого року, одержавши комсомольську путівку, я разом з іншими земляками-дніпродзержинцями виїхав у Сибір на освоєння цілинних і перелогових земель. Все літо я працював на тракторі. Я і мої товариші зорали тисячі гектарів землі. Ми щасливі, що нам довелося бути в першій партії підкорювачів цілини. Коли закінчились польові роботи, мене направили вчитися в училище сільського господарства. Через кілька днів я закінчую навчання і буду працювати бригадиром тракторної бригади.
Життя у нас дуже цікаве, про нас дбає вся країна, - нам надсилають книжки, радіоприймачі, до нас приїздять артисти. Скоро тут відкриються вечірні школи робітничої молоді, де новосели зможуть продовжувати свою освіту. Я вирішив залишитися тут жити назавжди. Не пошкодуємо своїх сил, щоб скоріше здійснити величні плани, накреслені нашою партією, щоб виправдати довір'я комсомольської організації, яка надіслала нас на цілину.
Віктор Котляр.
м.Іссик-Куль, Омської області.
ЗБИРАЮСЯ В ПУТЬ
Вже рік мій товариш Віктор Котляр живе і працює на цілинних землях. В своїх листах він розповідає, яке там цікаве життя.
Я звернулася в міскком комсомолу з проханням надіслати мене на роботу в Омську область. Моє прохання задовольнили. Я сподіваюсь там закінчити сільськогосподарське училище і буду працювати в тракторній бригаді.
Валентина Сніжко.
"Дзержинець" 20.03.1955.
Add a comment
