Багато неприємностей завдала в футбольному сезоні, що закінчується, перша футбольна команда "Металург" своїм численним прихильникам. Слід прямо визнати, що вона не виправдала сподівань, які покладалися на неї фізкультурниками і всіма трудящими заводу імені Дзержинського. Вона не виправдала виявлене їй високе довір'я - захищати спортивну честь індустріального Дніпродзержинська на стадіонах республіки.
Численні любителі футбола є свідками того, що футболісти "Металурга" не вдосконалюють спортивної майстерності, а навпаки котяться вниз. Якщо торік в розиграші республіканської першості команда посіла друге місце в своїй зоні, то цього року вона відкотилася аж на четверте. Команда зазнала поразки в розиграшах кубку області і республіки з футбола, кубка ВЦРПС, невдало виступає в розиграші обласної першості. Досить сказати про два останні програші? 7 жовтня криворізькому "Металургу" з небувалим рахунком 1:5 і 10 жовтня місцевому "Трактору" з рахунком 0:1.
Причини такого становища передусім полягають у відсутності виховної роботи з футболістами, низькій дисципліні. Саме через це в команді бракує згуртованості колективу, міцної дружби, почуття відповідальності перед заводським колективом, який команда представляє.
Обласна і міська преса неодноразово сигналізувала про грубість, неспортивну, явно хуліганську поведінку на полі окремих футболістів "Металурга". Недисциплінованність Семерного, Олійника під час гри деморалізує всю команду. Дійшло до того, що Кирпа і Вацкевич відверто вчиняли під час гри бійку.
Але ці сигнали проходили повз увагу завкомів профспілки і ЛКСМУ, заводського партійного комітету, міського комітету в справах фізкультури та спорту.
Команда може грати добре і показує хороші результати під час гри дружньої, коли один допомагає другому, коли виступає колективом. Тоді вона перемагає сильних "протвників". Але здебільшого вона грає розрізнено, бо у когось з "лідерів" немає настрою і він деморалізує всю команду. В результаті цього і виникають програші явно слабим командам.
Те, що в команді незадовільно поставлена учбово-спортивна робота, найяскравіше видно з відсутності певної тактичної лінії під час гри, невміння бити по воротах.
Тренер команди І.Єрохін при всьому своєму бажанні і старанні не може справлятись з покладеними на нього обов'язками, бо заводські організації, дирекція заводу стоять осторонь команди, не проявляють про неї піклування. А звільнити футболістів з роботи на час гри - цього ще дужа мало. Треба повсякденно дбати про їх виховання і вирощування, уболівати за спортивну честь свого заводу.
Ми невипадково поставили запитання: чи є на заводі ім. Дзержинського футбольна команда? Тисячі металургів заводу люблять футбол, відвідують футбольні змагання, бажають бачити свою команду сильною, гідною заводу, ім'я якого вона захищає. Однак по ставленню до футбольної команди директора заводу т.Фоменка, секретаря заводського парійного комітету т.Подзерка, голови завкому металургів т.Іванченка, секретаря завкому ЛКСМУ т.Латишева не почувається, що вона на заводі є. Вони байдужі до успіхів і невдач заводської команди, до причин поганої її гри. Вони не вважають потрібним побесідувати з тренером , з футболістами вивчити потреби і запити їх. Позицію невтручання займає заводська рада спортивного товариства "Металург".
Ми бачимо, як зросла внаслідок справжнього піклування футбольна команда "Металург" Запоріжжя, яка ще торік зазнавала поразки від дніпродзержинських одноклубників. Ми бачимо, якими серйозними "противниками" дзержинцям стали криворізькі і нікопольські одноклубники, молоді команди нашого міста "Трактор", "Хімік", "Дзержинець".
На заводі імені Дзержинського є всі умови для того, щоб мати справді міцну футбольну команду. Є хороший стадіон, у цехових командах є десятки молодих здібних футболістів, здатних поповнити і замінити нинішній склад команди. Є бажання фізкультурників відстоювати спортивну честь свого заводу і міста. Громадскість міста вимагає використати ці можливості, покінчити з байдужістю до улюбленої народної гри.
В.Бєляєв.
"Дзержинець" 13.10.1951.
